У Верховній Раді уже зареєстрували відповідний законопроєкт. Він має розв'язати питання із прогалиною, яка наразі є у законі про мобілізацію, пише 24 Канал.

Дивіться також Які хвороби є підставою для виключення з військового обліку

Річ у тім, що після оголошення загальної мобілізації багато чоловіків з інвалідністю добровільно пішли захищати Україну від загарбників, однак зараз стан їхнього здоров'я значно погіршився. Попри це, військовослужбовці не мають права на демобілізацію.

Отже, в українському законодавстві є прогалина, оскільки особам з інвалідністю І, ІІ і ІІІ груп надане право взагалі не бути призваними на військову службу під час мобілізації за статтею 23 закону про мобілізаційну підготовку і мобілізацію.

Що пропонує Рада

За чинними законами, громадяни з інвалідністю можуть бути звільнені тільки на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність із виключенням з обліку, але такого критерію як "інвалідність" немає. До спеціального документу – так званого розкладу хвороб – включено лише ті хвороби, які можуть бути причиною інвалідності, але за більшістю з них у воєнний час людина є придатною для служби. Тож цю норму фактично пропонується доповнити уточненням, що під час воєнного стану наявність інвалідності I чи II групи є достатньою самостійною підставою, але за умови, що захисник не має бажання залишитися в строю. Тобто примусово нікого виганяти зі служби не будуть.

Автори в пояснювальній записці до законопроєкту зазначили, що Генштаб схвально коментує подібні зміни до закону.

Законопроєктом пропонується внести зміни в пункт Б частини 4 статті 26 Закону, а саме додати право на звільнення зі служби для осіб з інвалідністю.

За пропозицією авторів вона буде звучати так: "за станом здоров'я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або за наявності інвалідності I чи II групи, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу".

Хто має право на звільнення з військової служби

Військовослужбовці під час воєнного або особливого стану мають право звільнитися зі служби на основі пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу:

а) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров'я – на підставі висновку (постанови) військово лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

  • у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
  • у зв'язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;
  • у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
  • у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
  • у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
  • у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • військовослужбовці-жінки – у зв'язку з вагітністю;
  • військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
  • один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
  • військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.