Генсек Михайло Горбачов вважав, що обмеження продажу алкоголю позитивно вплине на здоров'я радянських громадян та оздоровить генофонд. Адже станом на кінець 70-х років середньостатистичний чоловік у СРСР випивав аж 110-ть пляшок горілки на рік.

В країні стали масово закривати лікеро-горілчані заводи та магазини, а ціни на спиртне стрімко зросли. Любителів хильнути зайвого ловили на вулицях та накладали на них величезні штрафи, найбільш вперти звільняли та виганяли з партії.

Горілка та вина стали дефіцитом, тому люди масово перейшли на самогоноваріння та вживання різноманітних сурогатів.

Найбільше постраждало виробництво вина, коли багаторічні елітні виноградники вирубували та нищили в рамках антиалкогольної кампанії. Деякі з вингосподарств, особливо в Грузії, не можуть відновитися і досі.

Антиалкогольна кампанія потерпіла повне фіаско. До того ж. значно постраждав бюджет СРСР – адже прибутки від продажу алкоголю становили суттєву частину надходжень до загальнорадянської скарбниці. До того ж, розгоралася економічна криза. Тому горбачовський "Сухий закон" офіційно було скасовано.