Та навіть на 3-му році війни тонка робота снайперів, як і багатьох інших стрільців, залежить від волонтерів. Саме вони привозять боєприпаси для гвинтівок 308 та 338 калібрів.
Ані зброя, ані набої цих калібрів на озброєнні в армії не стоять. Хоча 308 калібр це майже повний аналог набою під СВД.
Самі гвинтівки більш сучасні, оптика сучасна і рівень якості цих набоїв вищий. Як мінімум тому що вони зроблені не 60 років тому, а буквально щойно. Вони при тих самих теоретичних характеристиках в реальності дозволяють виконувати набагато серйозніші задачі. Тобто це ми виходимо на 800-900 метрів,
– розповів волонтер Павло Кащук.
Волонтерських набоїв під специфічні завдання снайперів точно не підрахуєш, але Павло припускає, що йдеться про 300-400 тисяч штук. Левова частка пішла на підготовку, а тепер - підтримання форми стрільців.
У перші роки війни навіть були поставки за державний кошт. Щоправда їхні об'єми під грифом секретності – і минулі, і теперішні. Та й зважаючи на кількість придбаних волонтерами набоїв – їх дочекалися далеко не всі.
Та й навіть ті закупівлі, які відбуваються зараз натрапили на спротив закордонних зброярів.
Взяли до уваги логіку, яка достатньо поширена серед низки європейських держав, що в Україні йде війна, і в такому разі постачання дестабілізуючих систем озброєнь сюди не повинно здійснюватись. Це регулюється нормами їхнього внутрішнього законодавства,
– пояснив експерт з питань оборонних технологій Сергій Згурець.
Тож єдина можливість у критичний момент не залишитись з порожніми руками – власний патронний завод. І його будівництво мало початися давно. Адже те підприємство, де патрони виробляли раніше, залишилося на окупованій території – у Луганську.
Ціна однієї лінії – тобто виробництво конкретного боєприпасу, за різними оцінками стартує з 25 мільйонів доларів.
На будівництво заводу та його розгортання потрібні роки. І мільйони. Нещодавно визначились, що оплатять його за гроші Януковича. Але коли це станеться наразі невідомо.
Читайте також: До Дніпра із зони АТО доставили 10 важкопоранених військових та одного цивільного з Авдіївки