Джонсон виграв битву, але не війну: які проблеми є у друга України та що йому загрожує

Наскільки Джонсону вистачить отриманого кредиту довіри, хто з британських політиків може його замінити у разі необхідності, як зараз у Джонсона з політичною та громадською підтримкою та що необхідно зробити, щоб нівелювати небезпеку відставки – сайт 24 каналу запитав у експертів.

Читайте Десятки тисяч вбитих, фільтраційні табори та епідемічна катастрофа: інтерв'ю з мером Маріуполя

Спікерами у цьому матеріалі виступили: Богдан Цюпин – український журналіст у Лондоні. Ярослав Матійчик – виконавчий директор аналітичного центру Група стратегічних та безпекових студій. Володимир Курєнной – народний депутат України кількох скликань.

Чи убезпечив себе Борис Джонсон від відставки?

Ярослав Матійчик: Думаю, що убезпечив. Найближчим часом жодних політичних інтриг, пов'язаних із його відставкою, вже не буде. Звичайно, що критика литиметься на нього і надалі. Говоритимуть про якісь його малоефективні кроки, про те, що він собі забагато дозволив і це суперечить основним принципам британської політичної культури (мається на увазі скандал прозваний у Британії Partygate – 24 канал). У тому, що британський політикум вирішив не позбавляти чинного главу уряду влади одну з провідних ролей зіграла його яскраво виражена антиросійськість.

Також на його користь свідчать особисті лідерські якості, продемонстровані у відносинах із європейськими партнерами. Пан Джонсон не соромиться задавати тон західній політиці в ці дні. Та й, зрештою, самі його хиби, хоч і дошкульні, та все ж не тягнуть на якийсь особливо тяжкий злочин. Цього явно недостатньо для того, аби зараз тут влаштовувати "цирк", як висловилися деякі англійські лорди.

Врешті-решт, британці не такі люди, які схильні міняти коня на переправі, як-то кажуть. Занадто багато всього поставлено на карту. В першу чергу – у всьому, що стосується сьогоднішньої британської зовнішньої політики.

Ярослав Матійчик / Фото з архіву співрозмовника

А от Богдан Цюпин схильний вважати інакше.

Експерт впевнений, що вирішальними для прем'єра будуть найближчі кілька місяців. І вибори можуть відбутися практично в будь-який момент. Найпізніше – це за 2 роки. І тут зовсім не йдеться про "коня на переправі".

Наближення виборів має, на мою думку, підштовхуватиме консерваторів до того, щоб переконатися, а чи дійсно Джонсон – саме той, хто їм в цей момент потрібен. Той таки історичний досвід мені підказує, що за потреби заміна керівника партії, а отже і прем'єр-міністра відбувається дуже швидко. Згадаймо хоча б Терезу Мей чи Девіда Кемерона.

Тому правило про коня і переправу тут не підходить взагалі, опонує Матійчику Цюпин. Відштовхуючись від того, що я чую тут, у Британії в журналістських та аналітичних колах, які посилаються на історичний досвід, говорять мені, що історія показує, що якщо виникає така кількість депутатів, яка має право порушити питання про довіру до партійного лідера (понад 50 депутатів, які подають підписні листи спеціальній посадовій особі у парламентській фракції – 24 канал), тоді, відповідно до статуту партії, це виноситься на голосування.

Той факт, що назбиралося стільки людей, які винесли це питання на голосування, і той факт, що близько 40% фракції Консервативної партії проголосувало за недовіру в кількості 148-ми голосів, свідчить, що у пана Бориса Джонсона є проблеми.

За темою – В ОП відреагували на голосування за вотум довіри для Джонсона:

 

Хочу зауважити, що Борис Джонсон – дуже вправний політик. Він показав свою здатність виходити з дуже скрутних політичних ситуацій. Звичайно, що можливі різні сценарії розвитку подій. 

Сьогодні дуже часто згадують Україну, коли говорять про Джонсона. Український напрямок є одним із найгучніших у британській зовнішній політиці в цей період. Певні успіхи на цьому треку грають йому на користь. Однак, знову ж таки, долю керівників держав вирішують, як правило, внутрішньополітичні питання.

• Якщо звернутися до них, то побачимо, що попередниця БоДжо Тереза Мей теж виграла аналогічне голосування у парламенті, але все одно була змушена подати у відставку за кілька місяців після.
• Досвід однієї з найзнаменитіших прем'єр-міністерок – Маргарет Тетчер також дуже ілюстративний в цьому плані. І вона також свого часу виграла ідентичне голосування, але сам цей процес вже засвідчив, що у неї були проблеми.

Таким чином, бачимо, що у Джонсона ці проблеми настільки серйозні, що у найближчі місяці йому доведеться зробити все можливе для того, щоб повернути собі довіру депутатів.

Борис Джонсон став одним із союзників України та відвідав Київ під час війни / Фото Офісу Президента

Насамперед, переконавши їх у тому, що він їм приноситиме електоральні бали на наступних загальних виборах та взагалі на виборах консервативним кандидатам. Бо лідер партії є одночасно і її символом. Тож має бути максимально привабливим для виборця, підводить риску Цюпин.

Володимир Курєнной також вважає, що Джонсон все ще може втратити свою посаду. Формально він дійсно отримав імунітет на рік за результатами вотуму довіри. Але це не може врятувати його у разі, коли він і далі втрачатиме підтримку своїх однопартійців у парламенті. І якщо вони ще й об'єднають зусилля, то, де-факто, зможуть заблокувати роботу кабінету.

Після цього єдиним виходом буде відставка Джонсона. Вона може відбутися вже за його власною ініціативою або після тиску з боку однопартійців чи членів його кабінету. Ну, тобто, насправді, якщо ми порівняємо ситуації Джонсона з кейсом Мей, де так само була ситуація, коли вона не могла провести свій проєкт про Брекзит через палату громад.

Як наслідок, 52, наскільки я пам'ятаю, депутата так само написали в комітет 1922 і було голосування. Мей отримала тоді навіть менше чорних кульок, ніж Джонсон сьогодні. Останній отримав 41% голосів за недовіру, а вона – 37%.

Після голосування, де-факто, вся опозиція Мей почала проти неї запеклу боротьбу. Всі її законодавчі ініціативи, які проходили через палату громад, були заблоковані стараннями опозиціонерів. Що призвело до, фактично, паралічу роботи уряду. Декілька міністрів у той час залишили свої посади. Серед них був і Джонсон. І Тереза Мей змушена була подати у відставку.

Отже, якщо порівнювати ці випадки, то різниця між ними лише одна. В той час каменем спотикання стало питання Брекзиту. Всі опозиційно налаштовані політики були тоді об'єднані. Це були всі так звані "брекзитери". Такі саме радикальні прихильники виходу Британії з ЄС.

Володимир Курєнной / Фото з архіву співрозмовника

Прибічників Євросоюзу на сьогодні в консервативній партії практично немає. Ті нечисленні його симпатики, котрі там були, вийшли зі складу політичної сили за станом на зараз.

В нинішній же ситуації на перший план виходить те, що опоненти Джонсона не виступають єдиним фронтом. Це його і врятувало і продовжує поки що рятувати. Ці 148 депутатів не можуть висунути якоїсь колективної претензії. Частина невдоволена кадровою політикою, інша група нарікає на те, що прем'єр мало приділяє уваги економічним проблемам. Не виконує своєї обіцянки щодо впровадження податкової реформи і таке інше.

Як бачимо, в них зовсім різні, так би мовити, вимоги. Але є й те, що їх все ж об'єднує. Особистий рейтинг БоДжо і партійний рейтинг британських консерваторів падає. Всі вони перелякані тим, що партія через це падіння рейтингу програє наступні парламентські вибори. І в результаті всі Джонсонові опоненти програють свої округи.

Під впливом страху за власне політичне майбутнє вони вважають, що їх повинен очолити інший лідер, який забезпечить світле майбутнє. Ще більше ці страхи посилилися після травневих виборів до місцевих органів влади, де консерватори хоч і уникнули провалу, проте все ж таки програли лейбористам та лібералам декілька важливих для себе регіонів, які традиційно були їхніми.

Відповідаючи на питання про те, скільки часу Джонсону дали на посаді, Курєнной міркує так:

Я все ж таки сподіваюсь, що він буде зараз наполегливо працювати з депутатами, що зараз відбудуться перестановки у складі кабінету. Надіюсь, що деяким опозиційним депутатам все-таки дадуть якісь посади. Особливо тим групам, які дуже незадоволені. І це трошки, так би мовити, пролонгує термін перебування чинного прем'єра на посаді. Це перше.

Друге, ми не знаємо, які події будуть відбуватися на фронтах українсько-російської війни та у світі загалом у зв'язку з усіма цими речами. Якщо ситуація буде погіршуватися, як не дивно, але у Джонсона у такому випадку збільшуються шанси зберегти за собою прем'єрське крісло.

І ще одним чинником тут є той факт, що Борис Джонсон – найкращий прем'єр Британії з точки зору українського інтересу. В разі якщо він залишить займану посаду, ми втратимо дорогоцінний час та темпи. Поки буде відбуватися зміна уряду, поки проходитимуть перестановки, поки нововоспечений прем'єр входитиме в курс справ мине достатньо багато часу.

Отже, ми зацікавлені у тому, щоб один з найбільших наших союзників і далі виконував свою роботу. Хай би він таки досидів до наступних парламентських виборів та, можливо, спробував повторно їх виграти. І все ж я не думаю, що мова йде про аж настільки короткий термін (від кількох тижнів до кількох місяців, як говорять британські медійники та експерти – 24 канал). Все залежить від подальшої поведінки основних груп протидії.

Експерти впевнені, що для Джонсона залишаються загрози / Фото Getty Images

Якщо вони дійсно об'єднаються і будуть валити всі законопроєкти в палаті, які подаватиме уряд під головуванням Джонсона, це автоматично викличе відставки окремих міністрів, які просто не бачитимуть свого майбутнього в цьому уряді. Відставки міністрів, як я вже казав, потягнуть за собою відхід прем'єра.

Важко сказати поки що, скільки часу у нас є,
– підсумував експерт.

Важливо Вступ до ЄС, надання зброї та постачання палива: експерт розповів, як Польща допомагає Україні

Хто може прийти замість Джонсона, якщо той залишить свою посаду? Незадовго до голосування згадували про Ліз Трасc, як потенційну Джонсонову наступницю. Але вона взяла та й підтримала керівника уряду, в якому зараз працює.

Ярослав Матійчик: Так, вона повела себе досить політкоректно. Показала себе, як справжній член команди. При цьому, раніше встигла висловити власне невдоволення неприпустимою поведінкою Джонсона.

А з іншого боку, наголосила, що давайте зробимо так, аби разом з водою не вихлюпнути дитину. Разом з тим цілком можливо, що на наступних виборах Траcс висуватиме власну кандидатуру. На її користь свідчить потужна підтримка з боку однопартійців. Тож її розглядають, як гідну заміну розкуйовдженому та схильному до свавілля Джонсону.

В ній бачать, якщо не другу Тетчер, то точно ту фігуру, яка зможе повести за собою, як партію, так і Британію. 

Все залежатиме від того, як розгортатимуться події на полях битв у нашій країні. Якщо все складеться для України добре, то це означатиме і успіх самого Джонсона за замовчуванням. Я не думаю, що хтось після цього зможе з ним, з таким, висловлюючись фігурально, "язикатим дядьком" (сміється), потягатися на виборах.

Богдан Цюпин звернув увагу на те, що, окрім Трасc, у Джонсона є ще кілька потенційних суперників.

Є ще одна постать, яка дещо менше відома закордоном, але добре відома тут. Це Джеремі Гант. Він колишній урядовець. Крім нього нині додався ще й чинний міністр оборони Бен Воллес, який сказав, що не виключає можливості майбутньої участі у політичному змаганні за посаду лідера консерваторів, а відтак і прем'єр-міністра.

Зі знакових фігур я б відзначив також Річі Сунака. Він дуже цікавий політик. За ним варто стежити. І він був дуже популярним донедавна серед британців через те, що, будучи міністром фінансів (у Британії очільник Мінфіну є канцлером – 24 канал), запровадив програму підтримки тамтешнього бізнесу. Вона працювала дуже успішно, зберігши багато робочих місць та підприємств.

Однак зараз у зв'язку з тими економічними проблемами, про які ми поговоримо пізніше, Сунак, як людина відповідальна за податки, субсидії і так далі також опинився під прискіпливою увагою суспільства. До нього були певні запитання щодо статусу його дружини, як платника податків.

Богдан Цюпин / Фото з архіву співрозмовника

Він міг би бути потужним кандидатом, якби на його боці були суспільні симпатії. Нині він вже не є таким народним улюбленцем, яким був ще донедавна, каже журналіст. Зараз називають принаймні 5-ох людей. Думаю, коли справа дійде до виборів, то з'явиться ще більше претендентів.

Варто пам'ятати, що політична система у Великій Британії досить специфічна. Вона дуже динамічна та підпорядкована партійним правилам. Скажімо, британська консервативна партія має свої партійні правила, лейбористи свої. Це все є частиною так званої неписаної конституції Великої Британії.

Але основна особливість полягає в тому, що політичний процес дуже швидкий. В той час як, наприклад, У США вибори керівника держави відбуваються у чітко визначений період часу. Через певну кількість років у наперед визначений день конкретного місяця.

Тут система набагато гнучкіша та швидша. Тоді, як у Штатах президентські вибори починаються мало не за рік до дати голосування і виборча кампанія триває надзвичайно довго, тутешня система зовсім інша за динамікою. Прем'єр-міністра не обирають на загальних виборах. Саме про це треба пам'ятати. Лідер тієї партії, яка є при владі, яка має більшість у парламенті, автоматично отримує право на те, щоб очолювати уряд.

Далі він їде до королеви, яка наділяє його правом формувати уряд. Даний політичний механізм викликає бурхливі суперечки в експертних колах.

Серед його критиків є ті, хто каже, що це обмежує політичне представництво партій в уряді, всупереч бажанню виборців. Тут все побудовано так, що якщо одна партія здобула хоча б на одне місце у парламенті, її представник, якого обирають на внутріпартійних виборах відразу одержує право на те, щоб бути прем'єром та формувати свій кабінет.

Джонсон залишився та чи надовго: дивіться відео

 

Володимир Курєнной, своєю чергою, ще більше деталізує список потенційних наступників Джонсона, даючи кожному з них попутно коротку характеристику.

Насправді, у зв'язку з тим, що всі ці групи противників чинного прем'єра не об'єдналися у спільній протидії йому, вони і не обрали одного-двох лідерів. Лідерів, які могли би замінити Джонсона, таких саме чітких, ми не маємо.

Дійсно, на сьогодні практично всі лідери, які мають високий рейтинг довіри у партійному середовищі, входять до уряду. Більше того – значна їх частина висловила своєму верхівцю підтримку.

Але я вам нагадаю, що колись Джон Мейджор був членом кабінету Тетчер (обіймав посаду канцлера королівського казначейства – 24 канал), і при голосуванні за довіру/недовіру також підтримав Залізну Леді, яка зрештою згодом була змушена подати у відставку. Хоча, з юридичної точки зору, вона цього робити не мала.

Сам Мейджор тоді висунувся на лідера партії та виграв. Отже, якщо Ліз Трасс, Бен Воллес чи, припустімо, Домінік Рааб, якщо вони і підтримали Джонсона, це зовсім не означає, що вони не прийматимуть участі у боротьбі за лідерство в партії.

Я згоден з тим, що Річі Сунак втратив свій шанс. В нього сьогодні найгірший показник довіри серед членів партії. Після того скандалу економічного, податкового, і, навіть, трошки корупційного в першу чергу довкола його дружини, шанси в нього мізерні.

Серед тих, хто сьогодні входить до британського парламенту і в уряд, так чи інакше, найпопулярнішим політиком є Бен Воллес. Він безперечний лідер всіх опитувань. Якщо говорити виключно про популярність, може витягнути партію з багнюки та трохи підняти рейтинг саме міністр оборони.

Проте, він не дуже впливовий в середовищі, так би мовити, партійного істеблішменту. В цьому його головна проблема. Воллес виключно народний герой. Ліз Трасс, яку вже називали, також входить у провідну групу. Була б досить таки непоганим варіантом. На її боці вплив та досвід саме в партійних інтригах.

Так само сюди відносимо названого раніше Домініка Рааба. Останній виступає такою собі "правицею" Джонсона. Але він дуже сильно нагадує Ентоні Ідена при Черчілі. Дуже вже він схожий на типового джентльмена. Він дуже нудний сам по собі.

Отакий-от класичний британський політик минулих часів. Не всі вірять у те, що Рааб зможе витягнути партію.

Ще є дуже екзотичний та ще набагато більш проукраїнський ніж Джонсон, Джейкоб Рісс Мок. Також є членом уряду. Вже й не згадаю, яку саме посаду там обіймає. По-моєму, міністр будівництва. Хоч до будівництва він не має ніякого відношення. Представляє вікторіанську групу в партії Торі. Це прихильники вікторіанських правил та традицій і таке інше.

До речі, він був би для нас дуже навіть непоганим варіантом. Щоправда, його надзвичайна екзотичність завадить йому втілити свої політичні амбіції. Я б його назвав "привітом з позаминулого століття".

Маємо іще Майкла Ґолфа. Марка Спенсера, який виконує функцію «партійного батога» у консерваторів. О, і ще є один. Колишній суперник Джонсона, найгірша, як на мене кандидатура. Такий напів проєвропейський і дуже схожий за стилем та манерою на європейських політиків Джеремі Хант.

Сьогодні він дуже активно "мочить" чинного прем'єра і намагається цим самим об'єднати розрізнену опозицію в одне ціле. І остання дуже цікава фігура. Людина, яка першою написала листа про недовіру Борису. Най-най перша. Це керівник комітету з питань оборони від палати громад. Такий собі Тобіас Еллвуд.

Еллвуд – найбільший Джонсонів опонент. Так би мовити, особистий. І знаєте, я вам скажу, якою є його позиція по війні України з Росією. Він виступає за введення британських військ на нашу територію. Крім того, він є апологетом закритого неба над нашою країною.

На його думку, НАТО повинно військовим чином втрутитися, щоб зупинити російську агресію. Однак, його вважають аж надто радикальним. Таке сприйняття суттєво зменшує його шанси на прем'єрство. Та все ж я гадаю, що він так само висуватиме свою кандидатуру.

Як у Джонсона справи із суспільною підтримкою?

Ярослав Матійчик: Британське суспільство дуже чутливе до поведінки політиків у публічній площині. Можливо, люди йому так і не пробачать той скандал із вечірками. Таку поведінку у Британії називають "арроґантною", себто зверхньою.

Але він таки зможе повністю загладити свою провину перед парламентарями і суспільством. Перший крок до цього ним уже був зроблений, коли допущені помилки були визнані, підкреслює Матійчик.

Богдан Цюпин дивиться на ситуацію дещо по-іншому.

Під час однієї з церемоній з нагоди сімдесятиліття перебування королеви Єлизавети на троні прем'єра гучно освистали, коли він виходив на поміст для промови. Це свідчить про те, що рівень підтримки критично низький.

Альтернатива ЄС? Зеленський розповів, чи були пропозиції від Британії:

 

Володимир Курєнной висловив часткову згоду із заувагою попереднього спікера. Він додав наступне:

На сьогодні приблизно 20 – 25% – це особиста підтримка Джонсона. А рейтинг партії консерваторів складає 30%. От навколо цих цифр все і крутиться. Історія згадана вище дійсно мала місце. Але там було все трошечки не так. Події відбувалися в час національної служби в одному із соборів. В ній приймали участь члени королівської родини. Справді, коли Джонсон прибув на місце урочистостей, багато людей кричало йому "Фууу!". Це фукання супроводжувалося свистом.

Провідну роль у погіршенні ставлення зіграла зовсім не опальна вечірка. Її можна назвати хіба що приводом. Справжньою причиною цього всього слугує економічна ситуація в країні. Де-факто зараз ми можемо спостерігати стагнацію британської економіки. Зростання є лише на папері. Та й те на рівні 0,6 – 0,8%. Це дуже небагато для такої країни, як Велика Британія.

Люди там звикли, що з року в рік рівень життя покращується. А цього року раптом все змінилося. Це головний фактор, який зумовлює такі рейтинги.

Треба ще відверто сказати, що Джонсон дуже схожий на Черчіля за всіма статтями. В тому числі й тим, що він дуже не любить займатися економікою. Нею він переймається в останню чергу і займається економічним блоком, скриплячи зубами. Улюбленими його питаннями є повсякчасна політична боротьба, відсіч Росії і таке інше. Він у нас воїн і аж ніяк не бухгалтер.

Який рецепт порятунку становища Ви б виписали Джонсону?

Богдан Цюпин: Я не є політиком, щоб щось фахово радити. Можу сказати лише з точки зору споживача. Йому передовсім треба звернути увагу саме на питання внутрішньої політики.
Зайнятися податками, врегулювати ціни на пальне та продукти. Я бачу, як британці відчувають себе дуже невдоволено через високі споживчі ціни та дороге пальне,

Володимир Курєнной: Я тут бачу два напрямки, яким треба приділити особливу увагу. Перше, це в найкоротші терміни внести в парламент суперважливі економічні законопроєкти. Якраз те, що він обіцяв зробити раніше. Від обіцянок треба нарешті переходити до дій тут і зараз.

Друге, це ще більш рішуча позиція щодо Росії. Я переконаний в тому, що врятувати Джонсона від поразки і, як наслідок, відставки може перемога над Москвою.

Будь-яка вагома перемога над Кремлем буде сприйматися в першу чергу, як перемога імені Джонсона. Саме так це бачитимуть на міжнародній арені, розуміючи одночасно, що це перемога, яку здобула Україна. Десь отак я бачу порятунок "рядового Джонсона".

Також цікаво – "Кар'єра" Лукашенка закінчиться одразу після Путіна: дивіться відео