Війна проти України змусила Росію постати перед внутрішньою інфляцією, яка має стійку тенденцію до зростання. Попри всі заходи її економіка знаходиться у стані рекордного перегріву за останні 16 років.

Редакція 24 Каналу переклала та адаптувала матеріал "Putin’s Latest Problem Is Runaway Inflation" від The Wall Street Journal.

Минулого року російський Центральний банк більш ніж удвічі підвищив процентні ставки, щоб приборкати ціни. Інфляція, однак, продовжувала зростати, сягнувши понад 9% цього місяця, причому подорожчав широкий спектр товарів і послуг – від картоплі (на 91% річних) до авіаквитків економкласу (на 35% річних).

Читайте також Не піде загальним шляхом: Швейцарія не передаватиме доходи від активів Росії для України

У п'ятницю, 26 липня, Центральний банк підвищив свою базову ставку ще на 2 відсоткових пункти до 18%, ставши одним з небагатьох центральних банків у світі, які підвищили ставки цього року.

Різке збільшення військових витрат уряду та рекордний дефіцит робочої сили, оскільки чоловіки працездатного віку йдуть на фронт або тікають, призвели до підвищення зарплат і зростання цін. Нові раунди американських санкцій, тим часом, ускладнили міжнародні платежі, що ще більше підвищило витрати для імпортерів.

Ціни зростають недостатньо швидко, щоб викликати економічну кризу чи соціальні заворушення. Але вони є ознакою зростаючих дисбалансів під капотом економіки. Стійка інфляція також означає, що ведення війни стає все дорожчим, що призводить до ще більших військових витрат.

У боротьбі з інфляцією у російської влади немає хороших варіантів – вони не можуть зупинити війну, вони не можуть вирішити проблему з робочою силою, вони не можуть припинити підвищення заробітної плати для населення. Поки триває війна, інфляція залишатиметься високою,
– сказала Олександра Прокопенко, колишній співробітник російського центрального банку, а нині науковий співробітник Російсько-Євразійського центру Карнегі.

Кремль працює над заходами зі стримування цін, оскільки "певні інфляційні процеси викликають занепокоєння уряду і центрального банку".

Після рецесії, що настала після початку війни, російська економіка відновилася, оскільки чиновники та бізнес знайшли способи обійти західні санкції й продавати нафту за кордон. Водночас почалися більш масштабні перетворення.

У травні президент Володимир Путін замінив свого багаторічного міністра оборони Сергія Шойгу на Андрія Бєлоусова, макроекономіста і прихильника державного втручання в економіку. Це призначення, на думку аналітиків, стало визнанням того, що економіка і війна зараз глибоко переплетені.

З грудня Центральний банк утримував облікову ставку на відносно високому рівні 16%, але це мало вплинуло на ціни. Щоб стримати неконтрольоване зростання цін на житло, влада цього місяця припинила популярну іпотечну субсидію, яка пропонувала знижені ставки до 8%, що вдвічі менше за ставку центрального банку. Програма допомогла захистити росіян від наслідків війни, але також сприяла роздуванню бульбашки на ринку нерухомості.

Аналітики J.P. Morgan написали в нещодавньому звіті, що стійкість російської економіки до жорсткої монетарної політики "залишається цікавим явищем".

Це чітко показує межі монетарної політики в ситуації фіскальної експансії та дуже вузьких ринків праці. Центральний банк має незначний, якщо взагалі має, вплив на фіскальну політику і зовсім не впливає на демографію,
– сказав Василь Астров, економіст Віденського інституту міжнародних економічних досліджень.

Коли в Росії знизиться інфляція


Нещодавно Центральний банк заявив, що зниження інфляції потребуватиме "значно довшого періоду" вищих процентних ставок, ніж його попередні прогнози.
Так, наприклад, Індекс борщу, вебсайт, який відстежує ціни на буряк, сметану та інші інгредієнти, повідомляє про зростання цін на 26% порівняно з минулим роком.

Серед росіян інфляція викликає спогади про економічну кризу 1990-х років під час болісного переходу до ринкової економіки. Зростання цінників змусило декого скоротити споживання, обмежити відпустки або об'єднатися в групи в Telegram, щоб обговорити, де знайти найкращі пропозиції.

Зростаючий дефіцит робочої сили є ще одним важливим фактором повзучої інфляції. Росія щомісяця мобілізує до 30 тисяч солдатів, тоді як сотні тисяч втекли, щоб уникнути призову.

Демографічний спад у Росії загострив проблему нестачі робочої сили: чиновники повідомляють про зменшення кількості випускників середніх шкіл та університетів. Кількість мігрантів, давнього джерела робочої сили, також скоротилася.

Ця тенденція, ймовірно, продовжиться після того, як влада запровадила жорсткіший імміграційний контроль у відповідь на березневий теракт у концертному залі "Крокус Сіті Холл", в результаті якого загинуло понад 140 осіб.

Як заявив минулого місяця віцепрем'єр-міністр Денис Мантуров, попри те, що за останні півтора року оборонний сектор переманив понад півмільйона працівників з цивільного сектору, йому не вистачає близько 160 тисяч спеціалістів.

Зазвичай Росія та її партнери на глобальному Півдні врешті-решт знаходять способи обійти санкції. Але це буде повторюватися, тому що США, швидше за все, не зупиняться на досягнутому. Зрештою, платити за це доведеться російським споживачам і бізнесу,
– сказав Астров.

Російські імпортери, тим часом, не втрачають пильності від санкцій США, запроваджених цього року, які підвищили ризик вторинних санкцій для іноземних банків, що працюють з Росією. Китайський експорт до Росії впав за останні місяці. Торгівля Туреччини з Росією також спіткнулася під тиском санкцій цього року.