НКРЕКП пропонує методику RAB-тарифів, за якої не буде інвестицій в мережі, – Сергій Чех

Про це на своїй сторінці в мережі Facebook написав енергоексперт, ексзаступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Сергій Чех.

"Вчора на громадських слуханнях НКРЕКП запропонувала нове бачення методології впровадження стимулюючого регулювання. Йшлося про поділ баз активів і 3% прибутковості на стару базу, 16% на нову. Це – вже третій підхід до цієї реформи від регулятора. Але, на жаль, він все ще далекий від успішної європейської практики. Основна проблема різних баз активів і ставок – ОСР не зможе в повному обсязі і в необхідні терміни виконати вимоги щодо скорочення SAIDI і технологічних втрат. Спочатку регулятор розраховував на ставку на "стару" базу в 1%. Цей підхід отримав нищівну критику від експертів галузі і його похапцем замінили на 3% і досягнення SAIDI за 13 років", – зазначив Сергій Чех.

За його оцінками, потреба в інвестиціях в модернізацію розподільчих електромереж в Україні до 2030 року – це сума близько 12,5 млрд доларів.

Будь-який економічний експерт скаже, що залучити такі кошти при таких умовах – неможливо. Компанія отримає негативний грошовий потік близько третини обороту. При таких умовах розраховувати на кредитування – наївність. Інвестицій в галузь – не буде– підкреслив експерт.

Сергій Чех впевнений, що залучити інвестиції в галузь можна буде тільки при впровадженні стимулюючого регулювання за європейською методологією – з нарахуванням ставки прибутковості на рівні WACC в єдину базу активів.

"Така методологія використовується в усій Європі і дозволяє залучати кошти на конкурентному інвестиційному ринку, оновлювати електромережі і виконувати вимоги регулятора для підвищення показників якості електропостачання. Всі представники обленерго, які брали участь в громадських обговореннях одноголосно говорили, що 3% на стару базу – абсолютно недостатньо для відновлення мереж", – зазначив Сергій Чех.

Він також повідомив, що представники державних обленерго, в які ФДМУ планував залучити інвесторів в рамках "великої" приватизації, також пропонували підхід із значно вищою ставкою на "стару" базу, ніж пропозиція Регулятора. Представники "Хмельницькийобленерго" відзначили, що для реалізації плану оновлення мереж і скорочення рівня SAIDI ставка прибутковості на стару базу повинна бути не менше 9%, а представник "Черкасиобленерго" назвав показник – 12.5%. Державні "Харківобленерго" и "Запоріжжяобленерго" запропонували держрегулятору ставку прибутковості – 15%.

За словами Чеха, держрегулятор не почув позицію експертів та представників компаній, діяльність яких регулює. І в підсумку зафіксував в протоколі засідання неприйнятні для них умови впровадження RAB-тарифу. "Складається враження, що він прийняв ці умови виключно для себе", – говорить Сергій Чех.

За словами Сергія Чеха, Експертна рада при Міністерстві енергетики вже неодноразово надавала регулятору розрахунки, аргументи, чому методологія з поділом баз активів – провальний варіант. А впровадження європейської моделі – найкраще рішення для українського ринку.

Говорили про можливість залучати кредити, і про інвестпривабливість країни, і про приватизацію державних активів. Знову закликаю регулятора прислухатися до думки учасників ринку і експертів. Не можна в черговий раз провалити реформу тарифоутворення– резюмував Сергій Чех.

Як раніше повідомлялося, за словами фінансового директора "Хмельницькобленерго" Вадима Данилківа, регулятор на громадських слуханнях, присвячених впровадженню RAB-регулювання для операторів системи розподілу, запропонував методологію тарифу, яка сприяє заниженню вартості приватизації державних обленерго в 3 рази. Данилків переконаний, що обленерго не зможе залучати кошти для оновлення активів при нормі прибутковості в 3%, оскільки банки не погодяться надавати кредити за такої прибутковості.

Нагадаємо, стимулююче регулювання – це механізм тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів. Цей метод направлений на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури мереж, що передають енергоносій, і стимулювання ефективності витрат розподільних і постачальних компаній.