Що стане предметом для обговорення, окрім того, про що вже було написано раніше? Цікавим є законопроект з непримітною назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів", який вносив Уряд разом з кошторисом країни. За великим рахунком, цей документ стосується соціальної сфери, яка сьогодні є вкрай болісною у будь-якому контексті, а в контексті запропонованих змін і поготів, тому коротко зупинюсь на окремих його пунктах.

Метою проекту, як вбачається з пояснювальної записки, є збалансування бюджету поряд із економією у 3,7 млрд грн та додатковими надходженнями у 2,5 млрд гривень.

Наскрізною ниткою, яка проходить крізь увесь проект, є легітимація повноважень Мінфіну у сфері доступу, отримання, оброблення інформації щодо особи.

Необхідність отримання таких прав у Мінфіну може виникнути під час виконання повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та своєчасного і в повному обсязі отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Якщо говорити простіше, то ця необхідність пов’язана із верифікацією, процес якої розпочато цього року з внутрішньо переміщених осіб, а буде продовжено та розширено на всі інші категорії пільговиків та отримувачів соціальної допомоги у наступних роках.

З цього, власне кажучи, вбачаються засоби досягнення мети законопроекту, із скорочення видатків державного бюджету, що забезпечить його збалансованість. І якщо Яреського говорила минулого року про економію в 5 млрд грн, то план на наступний рік дещо скромніший.

Для того, щоб картина про особу, яку будуть верифікувати складалась більш повно, Мінфіну надається право отримувати:

– інформацію про застрахованих осіб (мова про інформацію з реєстрів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування), зокрема таку, що містить персональні дані;

– відомості про фізичних осіб, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян;

– відомості з Державного реєстру прав в електронному вигляді у форматі бази даних, витягу та/або в іншій формі на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором;

– інформацію з Реєстру виборців, зокрема таку, що містить персональні дані.

На останньому пункті, а саме отриманні інформації з Реєстру виборців, варто зупинитись окремо, оскільки, як зазначається у висновку головного парламентського управління, використання персональних даних Реєстру можливе виключно за рішенням суду, а інший порядок доступу до неї ставить під загрозу одну із засад ведення Реєстру – захищеність від несанкціонованого доступу та зловживання доступом.

Крім цього, як слушно зазначається, проект змін не конкретизує – які саме дані з Реєстру виборців мають службове значення для Міністерства фінансів України та які не можуть бути отримані ним з інших джерел.

Також, Кабмін пропонує внести до Закону поправку, яка виключає необхідність отримання згоди на отримання та обробку персональних даних від фізичних осіб.

Таким чином, з наведеного вбачається, що наступний рік мало чим відрізнятиметься від поточного в аспекті бюджетної політики по відношенню до отримувачів соціальної допомоги.

Якісного покращення матеріальної складової виплат не передбачається, натомість ціль визначена – це максимальне скорочення зазначених видатків, для досягнення якої створюються всі правові передумови та можливості.

Звісно, можна говорити про те, що за рахунок скорочення виплат незаконним отримувачам зростатимуть виплати тим, хто їх дійсно потребує, однак, при цьому, ми не бачимо збереження обсягу загального фінансування та перерозподілу вивільнених коштів, мабуть це питання далекого майбутнього, а станом на сьогодні мова йде виключно про зменшення видатків.

Про молодь

Наступні зміни, які пропонуються Урядом в сфері соціальної підтримки населення, випливають із змін до Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні".

Пропонується виключити гарантію того, що матеріальне забезпечення, (включаючи стипендії) учнівської та студентської молоді, яка перебуває на повному державному забезпеченні, встановлюється на рівні прожиткового мінімуму.

Натомість, залишається тільки норма, яка зобов’язує державу враховувати вартість прожиткового мінімуму та здійснювати підвищення розміру допомоги сім'ям на неповнолітніх дітей, стипендій та інших видів матеріального забезпечення молоді, виходячи з реальних можливостей бюджету.

В існуючій редакції статті 8 Закону "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" передбачається, що дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення виплачується стипендія в розмірі, який на 50 відсотків перевищує розмір стипендії у відповідному навчальному закладі.

У той самий час у запропонованій редакції, крім повного державного забезпечення, передбачається виплата стипендія в порядку та розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, без відсоткового чи іншого значення, яке б давало уявлення про суму коштів.

Яким буде цей розмір та порядок його визначення говорити складно, однак чомусь, виходячи з мети документу, ймовірно, він буде передбачати критерії, виходячи з відповідності яким, визначатиметься розмір стипендій.

Крім цього, якщо сьогодні дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які навчаються, виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій до завершення навчання, то тепер пропонується розмір такої щорічної допомоги визначати порядком, який встановить Кабмін.

Стипендії...

Щодо стипендій основні зміни торкнуться статті 62 Закону України "Про вищу освіту", якою пропонується визначити, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах на денній формі навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання академічних та соціальних стипендій у встановленому законодавством порядку.

Соціальні стипендії надаються виходячи з рівня доходу сім’ї та успіхів у навчанні у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Гарантоване право на виплату соціальної стипендії матимуть студенти (курсанти) вищого навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студенти (курсанти) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків.

Академічні стипендії надаватимуться тим, хто досяг значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями встановленими Кабінетом Міністрів України.

Частка тих, хто має право на отримання академічних стипендій, встановлюватиметься вченою радою вищого навчального закладу у межах визначеного Кабінетом Міністрів України загального відсотку студентів, які мають право на отримання академічних стипендій, та стипендіального фонду.

З цього приводу варто нагадати слова Президента, який на початку вересня заявив: "Я не пропущу бюджет на наступний рік, в якому буде скасування стипендій, скасування держфінансування навчання на магістратурі і інші експерименти". Формально, він слово дотримає, оскільки стипендії як явище збереглись.

Втім, отримуватимуть їх далеко не всі ті хто отримував раніше. Тобто за фактом, скорочення видатків бюджету відбудеться і за рахунок прийдешніх поколінь.

Йдемо далі – норму, яка раніше встановлювала, що розмір мінімальної академічної та соціальної стипендій для здобувачів освітніх ступенів вищої освіти не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму, а для здобувачів ступеня молодшого бакалавра не меншим, ніж дві третини розміру прожиткового мінімуму, – скасовують.

В цьому контексті цікавим вбачається той факт, що студенти теж виборці, і фактично кожен з тих, хто залишиться без стипендії, потенційно є голосом проти пропрезидентської політсили на виборах.

Більше того, студенти були каталізатором подій 2013 року. Тому сьогодні робити такі кроки щодо цієї категорії громадян є, як мінімум, нерозумно. Оскільки, якщо питання тарифів на ЖКП для молоді не надто актуальне (це переважно головний біль їх батьків), то синергія батьків та дітей, об’єднаних агонією до внутрішньої фіскальної та соціальної політик чинної коаліції, – це вже зовсім інша рушійна сила, якою із задоволенням маніпулюватимуть опозиційні фракції.

... і пенсії

З приводу інших положень зазначеного проекту, то до 31 грудня 2017 року продовжено терміни дії норм, якими було припинено та застосовано обмеження щодо виплати пенсій працюючим пенсіонерам, а також продовжено дію норм щодо обмеження максимального розміру пенсії на рівні 10740 грн. В той же час головне управління слушно зазначає, що тимчасове обмеження максимального розміру пенсії у 10 740 гривень було встановлене Законом 24.12.2015 р. та такий розмір був прив’язаний до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність — з 1 січня 2016 року – 1074 грн, а проектом Закону про Державний бюджет на 2017 рік передбачено закріплення цього ж показника з 1 січня 2017 року на рівні 1247 гривень, з 1 травня – 1312 гривень, з 1 грудня – 1373 гривні. Втім, на максимальний розмір пенсій це не впливає. Фактично максимальний розмір пенсії заморожено на рівні кінця 2015 року, більше того, якщо оцінювати купівельну спроможність цих пенсій з урахуванням інфляції то можна говорити про їх зменшення. Натомість, верстаючи доходи бюджету, в Уряді не крутять носом від додаткових інфляційних та девальваційних надходжень.

Підводячи проміжний підсумок таким законодавчим ініціативам, на превеликий жаль доводиться констатувати, що не знаходячи інструментів для якісного реального зростання ВВП у країні, а як наслідок і зростанню дохідної частини бюджету, баланс доходів та видатків кошторису досягається за рахунок скорочення видатків. При цьому, це скорочення торкається тих, хто в силу складаних життєвих обставин не здатен у повній мірі захистити свої права.