Росіяни атакують АЗС у столиці
Від початку вересня російські війська посилили атаки на автозаправні станції, зокрема, чи не найсуттєвіші атаки відбуваються на Київщині.
- Відтак 10 вересня російський безпілотник влучив в АЗС "Укрнафти" у Голосіївському районі столиці, внаслідок чого постраждали четверо людей. У момент атаки станція не працювала через повітряну тривогу, а персонал і клієнти залишили її територію.
- Наступного дня російські дрони знову атакували АЗС у Києві. Тоді було влучання у дві АЗС мережі "Укрнафта" – в Оболонському та Деснянському районах. Крім того, в Оболонському районі сталося повторне влучання, зазначив мер столиці Віталій Кличко.
- Через декілька днів, 15 вересня, під удар потрапили ще 2 автозаправні комплекси "Укрнафти" – у Дарницькому та Голосіївському районах, повідомили в Нацполіції. Того ж дня очільник КМВА Андрій Ткачов в телеефірі повідомив, що від початку 2026 року російські атаки пошкодили у Києві 16 автозаправних станцій, передав Укрінформ.
Станом на 28 вересня атаки на мережі АЗС досі тривають, зокрема, вранці внаслідок російської атаки було пошкоджено ще один із АЗК у Києві. За інформацією компанії, працівники оперативно припинили роботу та перейшли в укриття, тому внаслідок атаки ніхто з них не постраждав.
Втім, в "Укрнафті" додають, що попри російські удари забезпечення столиці пальним залишається стабільним. За словами голови правління компанії Богдана Кукури в інтерв'ю LB.ua, усі пошкоджені внаслідок останніх атак АЗК у Києві вже відновили основну функцію – відпуск пального.
Чи можуть АЗС реагувати на загрозу ще до оголошення тривоги?
Нагадуємо, що за рішенням ради оборони Київщини та за координації Київської обласної військової адміністрації, станом на 15 вересня 2026 року, відповідальні працівники АЗС на Київщині матимуть доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності, яку використовують Сили оборони.
Система дозволить у режимі реального часу отримувати актуальну інформацію про повітряні загрози. Завдяки цьому відповідальні працівники зможуть оперативніше ухвалювати рішення щодо роботи автозаправних комплексів у разі виникнення небезпеки.
Простими словами: АЗС більше не істотно орієнтуються лише на загальне оголошення повітряної тривоги. Вони матимуть більше інформації про конкретну загрозу і повинні завчасно реагувати, щоб убезпечити працівників та людей, які перебувають на території заправки,
– написав Тимур Ткаченко, голова Київської обласної державної адміністрації.
Крім того, мережі АЗС посилюють і фізичний захист своїх об'єктів: встановлюють габіони, мобільні укриття, а подекуди й антидронові сітки.
Водночас залишається питання, як поєднати безпеку людей із безперервною роботою паливної інфраструктури, адже під час тривалих тривог пальне все одно потрібне екстреним, медичним, комунальним та іншим службам.
Які нові механізми захисту потрібні Україні?
Генеральний директор AMIC Energy в Україні Гінтарас Маціяускас наголошує у коментарі 24 Каналу, що безпека працівників і клієнтів має залишатися головним пріоритетом. Водночас, за його словами, тривалі повітряні тривоги створюють окрему проблему для роботи паливної інфраструктури.
Для AMIC Energy безпека працівників і клієнтів залишається безумовним пріоритетом. Від початку повномасштабного вторгнення були пошкоджені три нафтобази компанії, дата-центр і кілька АЗК. Тому ми не теоретично, а на власному досвіді розуміємо, наскільки реальними є ці загрози та якою є ціна цієї війни,
– додає Гінтарас Маціяускас.
Водночас він звертає увагу на іншу сторону проблеми, а саме важливість безперебійної роботи паливної інфраструктури. Особливо це стосується прифронтових регіонів, де доступність пального необхідна для евакуації населення, роботи медиків, рятувальників, комунальних служб та оборонної логістики. Адже під час блекаутів та інших надзвичайних ситуацій можливість вчасно заправити транспорт безпосередньо впливає на безпеку громад.
Сьогодні ми фактично стикаємося із двома взаємопов'язаними завданнями: необхідно максимально захистити людей і водночас не допустити тривалого паралічу критично важливої паливної інфраструктури. При цьому йдеться в жодному разі не про продовження звичайної роботи АЗС у разі безпосередньої загрози удару,
– зазначає Гінтарас Маціяускас.
Генеральний директор AMIC Energy каже, що Україні потрібен більш диференційований підхід, а саме:
- Визначення рівня загрози максимально точно;
- Врегулювання дій об'єктів критичної інфраструктури офіційними зрозумілими протоколами залежно від типу та локалізації небезпеки;
Рішення про можливість роботи не має перекладатися виключно на працівника конкретної АЗС або керівництво окремої компанії. Воно має ґрунтуватися на верифікованій інформації та єдиних правилах, розроблених державою спільно з учасниками ринку та фахівцями з безпеки,
– каже Гінтарас Маціяускас.
- Додаткові рішення для захисту персоналу.
Компанія AMIC Energy вже опрацьовує створення мобільних укриттів, які можна буде розміщувати безпосередньо біля АЗК.
Сьогодні завдання полягає не в тому, щоб знизити вимоги до безпеки заради продовження роботи бізнесу. Навпаки, необхідно створити умови, за яких критична інфраструктура зможе продовжувати виконувати свою функцію завдяки точнішій оцінці загроз, зрозумілим державним правилам та реальним інвестиціям у захист людей. AMIC Energy готова брати участь у такому діалозі, ділитися власним досвідом і працювати над практичними рішеннями,
– наголосив Гінтарас Маціяускас.
Стійкість паливної інфраструктури – це відповідальність не лише окремих компаній, а й частина загальної безпеки країни, підсумував генеральний директор Amic Energy в Україні.