Стрімке підвищення тарифів вже ланцюговою реакцією викликало підвищення рівня заборгованостей за комуналку. За даними Держстату, за п’ять місяців цього року борги за ЖКП сягнули майже 13 млрд грн, і в деяких регіонах жителі осилюють оплатити лише 50% від нарахованої суми в платіжці. А ще ж навіть не початок опалювального сезону, на жовтень експерти прогнозують патову ситуацію та розгортання справжньої кризи неплатежів.

У владі готуються до такого перебігу подій своїми методами – зокрема, на початку липня президент підписав закон про приватних виконавців судових рішень. Як стверджує керівник громадської організації "Публічний аудит" Максим Гольдарб, у владі обрали тактику "батога і пряника", коли, з одного боку, людей намагаються "втихомирити" субсидіями, а з другого – залякати колекторами, які чинитимуть тиск, аби споживачі сплатили свій комунальний борг. Усе це робиться для того, щоб не допустити соціальні бунти та гарантувати повну оплату за "покращеними" тарифами.

Тож до вашої уваги — інформація про базові юридичні механізми, які допоможуть вберегти житло від колекторського посягання та позбутися страху опинитися за несплату комуналки на вулиці, і декілька порад, як захищатися від приватних виконавців, якщо ті чинитимуть системний тиск, спробують "вломитися" в помешкання або забрати житло будь-яким іншим "неординарним" способом.

Головні юридичні аспекти

1. Виконавча служба не має права зазіхати на житло людини, якщо сума боргу становить менше 14 500 грн (ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"). Крім того, ця сума в будь-якому випадку має бути співмірною з вартістю житла: грубо кажучи, якщо споживач заборгував 20 тисяч гривень, виконавець для початку має запропонувати людині розрахуватися коштами або рухомим майном і лише в останню чергу – за рахунок стягнення житла.

2. Якщо особа має чималу суму боргу, але повністю визнає його і готова поступово погашати, достатньо звернутися з відповідною заявою до постачальника послуг. Це стане підставою для укладення договору про щомісячне рівномірне погашення заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за ЖКП (передбачено ЗУ "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"). Зауважимо, що постачальники послуг зацікавлені в такій реструктуризації, а тому, як правило, радо йдуть боржникові назустріч у такій ініціативі.

3. Комунальники мають право просити суд винести ухвалу про арешт майна неплатника – і рухомого, і нерухомого (ст. 151–153 ЦПК України), але це жодним чином не означає, що боржник автоматично позбавляється свого права власності. Більше того, якщо позивач-постачальник послуг подає відповідне клопотання, боржник-відповідач може одразу ж заперечувати проти його задоволення, посилаючись, наприклад, на не співмірність суми із такими мірами.

4. Потрібно пам’ятати про поняття позовної давності. Якщо постачальник послуг звернувся до суду і просить в нього стягнути з людини заборгованість, наприклад, за п’ять років, така вимога є безпідставною. Тому потрібно уважно ознайомлюватися з судовим наказом, – якщо в ньому нарахований борг більше, ніж за 3 роки, або пеню більш ніж за 1 рік, боржник може спокійно вимагати скасування такого наказу (ст. 257, 258 Цивільного кодексу України).

Поради спеціаліста

1. Не потрібно боятися відстоювати свої права в суді. Якщо у вас немає ніякої змоги платити за комуналку, а субсидію не дають — варто захищати свої інтереси.

Людям нічого не залишається, як відмовлятися платити за грабіжницькими тарифами, поки влада не ухвалить справді економічно обґрунтовані ціни на комунальні послуги, – це своєрідний протест проти несправедливої тарифної політики влади. Проте не платити потрібно грамотно, аби правильно мінімізувати можливі негативні наслідки,
– переконаний Максим Гольдарб.

2. Якщо колектори спробують чинити тиск чи насильство по відношенню до людини – треба оборонятися. Краще звертатися по допомогу до поліцейських.

Окрім того, що вони потім зможуть проходити у справі як свідки, поліцейські часто мають при собі мініатюрні камери, на які фіксують ситуацію злочину, – їхні записи потім стануть у нагоді при судовому розгляді,
– звертає увагу юрист.

Насамперед потрібно розуміти, що є державні виконавці, а є приватні, яких у народі називають колекторами. Перші від імені держави втілюють у життя рішення суду; другі – є, як правило, власниками боргів, які спочатку викуповують у третіх осіб, а потім займаються "вибиванням" цих боргів, деколи навіть без рішення суду. У цьому й полягає принципова різниця.

3. Але ні державні, ні приватні виконавці не мають права створювати загрозу для здоров'я чи життя людини. Будь-які їхні дії можуть бути оскаржені в суді відповідно до законодавства про виконавче провадження. Головне, у чому має бути впевнена людина, – її житло за Конституцією є недоторканим, і проникнення до нього можливе виключно за рішенням суду. Рішення суду не видається на руки колекторській компанії з дозволом безперешкодно заходити в квартиру людини. До прикладу, суд виносить рішення про примусове проникнення до житла для проведення оперативно-розшукових заходів, але видається воно виключно оперативним службам (Службі безпеки, поліції); або рішення для проведення операцій із обшуку, огляду житла, але такий дозвіл отримують тільки слідчі служби. Тобто, колекторська служба не може отримати дозвіл на те, щоб "вломитися" в помешкання особи та щось від неї вимагати.

4. Разом з тим є інший момент – цивільний спір, під час розгляду якого суд може вирішити, що спірний об’єкт (наприклад, житло) переходить у власність кредитора або колекторської компанії. Це вже протилежна ситуація – як тільки відповідне рішення суду набуде законної сили, колектор зможе заходити в квартиру як у свою власність.

Захищатися від "тарифного безумства" — можна і потрібно, вважають у "Публічному аудиті". Головне — знати про свої права і не піддаватися на залякування.

Читайте також: Як економити: ТОП-5 способів не платити зайвого