Ще пів року тому опальний бізнесмен боявся повертатися в Україну через низку кримінальних справ і загрозу загриміти за грати. А тепер він знову поважний олігарх, один з найвпливовіших – та що применшувати – справжній №1 в Україні. Пазл Коломойського правильно склався після президентських і парламентських виборів, коли він отримав третій необхідний для олігарха елемент – до фінансового та медійного ресурсів додався чималий, та що там – величезний вплив на державні органи влади.
Справді Ігор Коломойський відповідає всім критеріям олігарха, – каже політолог Кость Бондаренко. – Це людина, яка лобіює свої бізнесінтереси через політичні інструменти, використовуючи в тому числі й фактор медіа-ресурсу. У Коломойського є всі складові класичного олігарха – політичне представництво у владі, вплив на владу, медіа і великий бізнес.
Експерт нагадав, що "Коломойський раніше регулярно влаштовував корпоративні війни і був у них на першому плані". "У нього непрості стосунки з Віктором Пінчуком через "Нікопольський завод феросплавів", – наводить приклади Бондаренко. – Також було протистояння з Рінатом Ахметовим, яке розпочалося у 2014 році й триває до сьогодні..."
У цих протистояннях Коломойський часто користувався своїм впливом на владу і суди. Чи буде нині використовувати ці козирі? Власне, він уже почав це робити. У будь-якому випадку, саме таке враження складається, коли ми бачимо, які несподівані "перемоги" раз-по-раз здобувають структури Коломойського.
Хронологія "перемог"
На початку травня, буквально через два тижні після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента, Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Державної фіскальної служби щодо грошового зобов’язання компанії Міжнародні авіалінії України на суму 59,96 млн гривень. Нагадаємо, що кінцевим бенефіціаром МАУ є Коломойський.
5 липня 2019 року Печерський райсуд Києва зняв арешт із 415-ти об'єктів нерухомості ТОВ "Приватофіс", пов’язаного з Коломойським, у справі про кредити, які "ПриватБанк" видавав до націоналізації пов’язаним між собою компаніям.
1 серпня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва прийняв рішення про пільгові тарифи на електроенергію для акціонерних товариств "Нікопольський завод феросплавів", "Запорізький завод феросплавів", "Покровський ГЗК", "Марганецький ГЗК" і "Дніпроазот". За дивним "збігом" обставин, усі ці підприємства контролюються однією людиною – Коломойським.
Офшорна математика
ПАТ "Центренерго" працює на Коломойського
Ситуація з пільговою електроенергією потребує окремого пояснення. Бо згадані акціонерні товариства Коломойського купують електроенергію за зниженою ціною у державного ПАТ "Центренерго", яке віднедавна контролюють люди… Коломойського. При цьому "Центренерго" продає електроенергію фактично собі у збиток. Філігранна комбінація, чи не так?
При цьому найбільшими споживачами електроенергії є феросплавні заводи, – каже енергетичний експерт Дмитро Марунич. – Отримавши через суд зниження тарифу, вони стали платити менше, ніж інші українські підприємства. А є, приміром, електростанції, яким треба функціонувати. Зокрема, вугілля купувати... Не може вся країна працювати на феросплавні заводи Коломойського.
Але дешева електроенергія – лише один з елементів у схемі олігарха. На продажу феросплавів він "економить" ще 600 мільйонів у рік!
Відбувається це за класичним зразком. Заводи продають свій товар не напряму споживачу, а посереднику. В даному випадку АТ "Нікопольський завод феросплавів" і АТ "Запорізький завод феросплавів" реалізують продукцію офшорним компаніям "Black Sea Solution LLC" (Грузія) і "SFERA ALLOYS TRADING SA" (Швейцарія)… за зниженою ціною – меншою за ринкову приблизно на 150 євро за тону.
Звідки така щедрість? Це лише хитрий розрахунок. Судіть самі. У 2018 році заводи Коломойського експортували близько 750 тисяч тонн феросплавів. З кожної тони з-під оподаткування виводилися 150 євро, що складає загалом суму 112 мільйонів євро. З цих грошей Коломойський мав заплатити у бюджет України 18% податку на прибуток – тобто близько 20 мільйонів євро. Або 600 мільйонів гривень! Мав заплатити – але заховав у офшорі. Це гроші, які могли піти на пенсії, освіту чи охорону здоров’я...
Експерт Дмитро Марунич узагальнив дані за попередні роки:
З 2010-го по 2017-й від продажу базових феросплавів за кордон на офшорних рахунках Коломойського осіло близько 2,75 мільярда доларів.
830 мільйонів поза бюджетом
Запорізький феросплавний завод переживає не найкращі часи / Фото ЗФЗ
Куди Коломойський витрачає "зекономлені" гроші? Можливо, на модернізацію своїх підприємств, аби вони давали більші прибутки і менше залежали від тарифів на енергоносії? Ні. Навіщо осучаснювати виробництво, якщо можна "пролобіювати" дешеву електроенергію. На сьогодні рівень зношеності основних фондів на заводах – критичний (на Запорізькому феросплавному – 92%!). Як ви думаєте, скільки витрачає Коломойський на капітальні інвестиції? Минулого року розщедрився "аж" на 11 мільйонів доларів – це менше 1% вартості основних коштів заводів.
Нагадаю, що феросплавний бізнес Коломойський придбав за невеликі гроші – близько 100 мільйонів гривень, – продовжує Дмитро Марунич. – При тому, що загальна вартість отриманих активів перевищувала 1 мільярд! І з цих підприємств Коломойський вже вичавив майже все. І цей процес триває. Заводи працюватимуть, але виручка постійно зменшуватиметься...
То, можливо, Коломойський хоча б турбується про працівників підприємств і платить їм достойні гроші? Теж ні! За даними на червень-2019, середня зарплата на Нікопольському і Запорізькому заводах феросплавів складає близько 13,5 тисяч гривень, що на 30% менше, ніж на інших металургійних підприємствах України (близько 18,7).
Важливо відзначити, що через таку очевидну жадібність страждають не лише трудові колективи заводів Коломойського, в й бюджети (у першу чергу – місцевий) та фонди, які недоотримують у вигляді податків і зборів з фонду оплати праці близько 230 мільйонів гривень на рік.
А тепер знову трохи математики. Беремо ці 230 мільйонів, додаємо 600 мільйонів прихованих у офшорах… Отже, в бюджет України не сплачено 830 мільйонів гривень. Для порівняння – це на 30% більше, ніж витрачає на соціальний захист населення "рідна" для Коломойського Дніпропетровська облдержадміністрація.
Що робити?
З такими схемами можна боротися. Треба приймати рішення по відстеженню цін, за якими експортується продукція. Щоб це не робилося за заниженими цінами. Треба розібратися з проблемою виведення грошей в офшорні юрисдикції, чого вимагають наші європейські партнери. Щоб активи залишалися в Україні і працювали на її економіку, – резюмує Дмитро Марунич.