Керівниця ДП "Інфоресурс" Оксана Бєлік та експертка аналітичного центру Cedos Тетяна Жерьобкіна розповіли, як правильно обрати університет, що треба знати про українські виші та про можливості навчання за кордоном.

До теми Вступ на бакалавра у 2021: всі деталі та відповіді на найпопулярніші запитання абітурієнтів

Як абітурієнти будуть вступити до вишів у 2021

За словами Оксани Бєлік, цього року вступ до закладів освіти здійснюється шляхом подання заяви через електронну систему. Це можна буде зробити з 14 липня.

Так, при подачі заяви вступникам необхідно буде обрати заклад, форму навчання, регіон та спеціальність. Після вибору та натискання на "пошук" абітурієнт отримає перелік конкурсних пропозицій, куди можна подати електронну заяву.

Що робити, якщо вступник не отримав потрібного результату з ЗНО

Тетяна Жерьобкіна пояснює, що якщо йдеться про мінімальний бал, який абітурієнт не добрав з якогось не обов’язкового предмету ЗНО, то можна підібрати інші спеціальності, які підходять за кількістю балів.

Якщо ж на бажану спеціальність людина не набрала навіть мінімального балу, тоді треба почекати рік. Це хороший варіант, коли можна податися на стажування, довчити предмет, навіть знайти роботу, якщо це не порушує норми законодавства,
– наголосила експертка.

Цифрові сервіси для підготовки до вступу

Оксана Бєлік наголосила, що на сайті ЄДЕБО розміщені державні реєстри та відкриті дані у сфері освіти.

І для того, щоб визначитися із закладом освіти, є існує два види пошуку – спрощений та розширений:

  • у спрощеному варіанті ви обираєте, наприклад: "вступ – бакалавр – психологія – Київ";
  • у розширеному пошуку ви вказуєте предмети ЗНО, які здавали.

“Відповідно, після цього у списку буде показано перелік спеціальностей, для вступу на які потрібен саме цей перелік предметів ЗНО. Далі визначаєтеся з регіоном та закладом освіти”, – додала експертка.

Вищий навчальний заклад можна також перевірити на сайті. Там є державний реєстр суб'єктів державної діяльності, де можна здійснити пошук закладів по:

  • регіону,
  • освітнім ступеням,
  • наявності ліцензії на надання освітніх послуг,
  • акредитації освітніх програм,
  • кількості вступників та випускників тощо.

Експерти наголошують, що за ідентифікаційним кодом закладу можна перевірити, чи не має по ньому судових рішень і чи не накладений арешт на майно.

Як обрати вищий навчальний заклад

Тетяна Жерьобкіна вважає, що потрібно визначитися зі спеціальністю та містом, де хоче навчатися абітурієнт. Далі відкинути університети, в яких є корупція і перевірити середній бал, з яким до цього вишу вступають абітурієнти.

Про рівні акредитації: в чому особливість? Жерьобкіна зазначила, що є поширена усталена норма, що всім потрібна вища освіта, інакше не візьмуть на роботу.

Яка різниця між навчанням в приватному і державному вишах? Експертка аналітичного центру Cedos зауважила, що різниця полягає в тому, що у приватному виші навчання платне.

Але, за її словами, існують різні стереотипи щодо навчання в приватних вишах.

“З однієї сторони кажуть, що в приватних закладах краще, бо накопичується більше ресурсів та фінансів, а з іншої – що вони лише для того, щоб брати гроші з абітурієнтів", – відповіла вона.

Але потрібно звертати увагу на те, хто випускає абітурієнтів і як вони потім працевлаштовуються.

Які документи потрібні для вступу до закордонного вишу

Жерьобкіна розповіла, що для вступу до закордонного вишу потрібен атестат про здобуття повної й загальної середньої освіти, який потрібно завчасно перекласти.

Якщо ми говоримо про спробу вступити на безкоштовну освіту, то необхідно достатньо вивчити мову тієї країни. Також десь потрібно складати додаткові іспити чи готувати мотиваційні листи. Тому треба готуватися заздалегідь і стежити за вимогами навчального закладу,
– зазначила вона.

Чи можуть українські університети конкурувати із закордонними

Жерьобкіна вважає, що закордонна освіта не дорівнює краща освіта.

Вона додала, що найбільше абітурієнтів виїжджають на навчання до Польщі. "За даними аналітичного центру Cedos з 2014 по 2017 роки тенденція на вступ за кордон зросла не набагато", – розповіла експертка.

Вона наголосила, що потрібно звертати увагу на те, чи мають закордонні заклади ліцензію і чи обирають їх місцеві жителі.

Жерьобкіна також зазначила, що часто абітурієнти обирають навчальні заклади відповідно до країни, де хотіли б жити на постійній основі. У такому випадку потрібно звертати увагу на умови по працевлаштуванню іноземних студентів.

Професійно-технічна освіта

За її словами, професійно-технічна освіта потрібна тим, кому не цікаво вчитися 4 роки і йти далі в науку. На неї слід звернути увагу тим, хто зацікавлений у певних робочих спеціальностях.

Існують стереотипи, що спеціальність кухаря, слюсаря – не популярні. Але насправді багато випускників, здобувши освіту в університеті, йдуть в ці робочі спеціальності,
– каже вона.

Що потрібно для здобуття професійної освіти? Абітурієнту потрібен атестат про середню освіту, а також скласти треба вступні іспити до відповідного закладу. А після закінчення навчання в училищі можна вступати до вишу, додатково склавши ЗНО.