Екологія і вибори: як політики маніпулюють на темі захисту довкілля
Під час пандемії коронавірусу світ відчув загострення низки глобальних проблем. Зокрема, екологічних. І Україна – не виняток. У нас на цій темі політики постійно спекулюють – особливо на виборах.
Як політики і партії використовують тему захисту довкілля, і які проблеми справді вимагають першочергового вирішення – читайте в матеріалі 24 каналу.
Екологія "чіпляє"
Українські політики "взяли за правило" піаритися на темі екології. Так було раніше – і, на жаль, так буде й надалі.
До теми: Піщані бурі і пожежі: в чому причина і які наслідки для екології
Візьмемо, для прикладу, найближчі вибори – місцеві, які мають відбутися цієї осені. На переконання експертів, тема захисту довкілля там однозначно використовуватимуть. Щоправда, не у вигляді класичного "зеленого" руху, як було раніше. Екопроблеми підніматимуться для "просування" окремих кандидатів у мери або для конкретних політичних сил.
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента":
Тему екології на місцевих виборах-2020 підніматимуть разом з іншими обіцянками. Особливо там, де ці проблеми дуже актуальні. Зокрема, через високий рівень забруднення повітря або води. В першу чергу, це стосується великих міст. А для менших населених пунктів такою гострою темою можуть стати сміттєзвалища.
Піднімає такі теми, найчастіше, опозиція. А місцева влада на екологію може впливати опосередковано. Як правило, мери великих міст – особливо там, де є містоутворюючі підприємства – пов'язані з бізнесом. Тому боротися з власниками, які їх просунули на керівні посади, міські голови не стануть.
Чому українські політики згадують про екологію напередодні виборів? Бо це потужна тема, яка "чіпляє" людей (чи як кажуть перед виборами – електорат) і на якій зручно піаритися. А потім невиконання обіцянок можна просто "списати" на когось: нема закону, нема грошей, нема рішення місцевої ради чи адміністрації тощо.
Як не піддатися на маніпуляції?
Політолог Дмитро Купира також вважає, що проблема захисту навколишнього середовища – одна з "фішок" політиків, яку вони розігрують постійно перед виборами. Для прикладу, знову звернемося до прийдешніх місцевих виборів.
Думаю, що певні політичні сили точно обіцятимуть вирішити екологічні проблеми, – каже Купира. – Особливо там, де ці проблеми стоять гостро. У Луцьку, наприклад, довго не можуть з’ясувати, чому кілька разів на тиждень стоїть жахливий запах гнилі в усьому місті.
Але дуже важливо не піддаватися на передвиборчі маніпуляції і включати критичне мислення.
Часто голосують за міського голову чи депутатів, що постійно змінюють партію заради отримання мандату або доступу до місцевого бюджету, – додає політолог. – То як громадянам допомогти? Треба, по-перше, дивитися на політичний досвід політика і на те, як він ним скористався. По-друге, якщо людина не фахівець з цих питань, то як вона їх вирішуватиме? Ніяк!
Зверніть увагу!
Тим часом, критичних екологічних проблем в Україні, з якими просто зобов’язані боротися політики і чиновники, дуже багато. Згадаємо кілька найактуальніших, про які вже давно "б’ють на сполох" експерти Всесвітнього фонду дикої природи (World Wide Fund forNature – WWF).
Питання руба! Чи готові українські політики вирішувати екологічні проблеми?
В першу чергу, вони наполягають, що Україні терміново необхідна національна стратегія збереження біорізноманіття та середовища існування видів. Країна обов’язково має займатися захистом життя і здоров'я людей, та не менш важливо зберегти рідкісні види рослин і тварин.
Але це має бути об'ємна стратегія, яка охопить широке коло питань. Як влучно зазначив керівник практики "Рідкісні види" WWF України Богдан Вихор, "ми не можемо зберігати рись, якщо не думаємо про ліс, в якому ця рись житиме".
Інший аспект проблеми – незаконна торгівля рідкісними видами тварин. Нині це один з найприбутковіших бізнесів у світі. По фінансовим оборотам, він складає близько 20 мільярдів доларів і "конкурує" по рівню заробітків з торгівлею наркотиками, зброєю та людьми.
Річка Тиса – ганьба України / Фото УНІАН
З кожним роком в Україні все серйознішою стає проблема водних ресурсів. В Україні склалася критична ситуація через забруднення водойм.
Насправді ситуація з забрудненням водойм кричуща, – каже керівник практики "Вода" WWF Ольга Денищик. – До того ж в українців зовсім не розвинена культура екологічної поведінки. Ще не закріпилося, наприклад, розуміння, що пластикові пляшки не можна кидати у воду. Один простий приклад. Угорці щорічно ловлять у річці Тиса велику кількість пластикових пляшок, які припливли з України. За європейським законодавством вони не можуть їх пропустити далі в Дунай. І за це щороку Україна отримує величезний чек від Угорщини. Це ганьба!
А тим часом, зовсім неконтрольованою стала ситуація з підземними водами, рівень яких катастрофічно знижується. Виявилося, що українська система господарювання не враховувала ймовірність зміни клімату і нестачі води. Тож не виключено, що незабаром Державне водне агентство буде змушене обмежувати використання води для українців, каже Ольга Денищик.
Важливо знати! Як дефіцит води в Україні впливатиме на людей та економіку
Але якщо рівень води системно падає, то температура повітря в Україні останні 30 років навпаки постійно підвищується. Що призводить до регулярних лісових пожеж. Також критично збільшилася кількість вирубок лісу. Що далі? Ліси в Україні можуть зникнути. Екологи заявляють про величезну прогалину в "лісовому" законодавстві, яке вимагає термінового реформування.
Зараз необхідно створити нову лісову політику. Бо в Україні немає документа, який дає відповіді на питання – як ми бачимо наші ліси? Які цілі є головними? – каже зоолог, керівник практики "Ліси" WWF Андрій Плига. – Існує "командна" система, яка залишилася нам у спадок з радянських часів, вона зарегульована купою нормативів та не відповідає сучасним реаліям.
Будьте уважні!
Отже, що маємо у підсумку? Є серйозні екологічні проблеми. Є політики, які зобов’язані їх вирішувати, але вперто цього не роблять, і навпаки – своєю бездіяльністю "збивають" градус напруги. І є народ, який цих політиків обирає. Висновки робіть самі.