Чи продовжується еволюція людини: вчені мають 5 аргументів на цей випадок

Де шукати сліди сучасної еволюції?

Дослідження свідчать, що люди й досі еволюціонують, а зміни помітні у шкірі, очах, крові та кишківнику. Один із найсильніших задокументованих прикладів сучасного природного добору стосується саме кишківника, пише ScienceAlert.

Як молоко змінило наш кишківник?

Приблизно 10 тисяч років тому люди в деяких регіонах приручили корів та інших травоїдних тварин, а потім навчилися їх доїти. Проблема полягала в тому, що кишківник дорослого ссавця не був готовий до лактози. Проте частина наших предків мала варіанти генів, які дозволяли споживати молочне без шкоди для здоров'я.

Сучасні генетичні дослідження в Європі, Східній Африці та на Близькому Сході показують, що з часом ці варіанти поширилися завдяки природному добору. Імовірно, саме тому сьогодні 30 – 35 відсотків дорослого населення світу добре переносить лактозу.

Чому картопля важлива для жителів Анд?

В Андах кишківник людей формувало не молоко, а картопля. Народ кечуа, який походить від корінних жителів високогір'я Анд, одним із перших у світі приручив цю культуру. Торік дослідники виявили, що цей народ, схоже, краще пристосований до перетравлення крохмалю, ніж майже будь-яка інша група людей на Землі.

Біологи давно підозрювали, що різні групи людей виробили генетичні адаптації у відповідь на свій раціон. Але дуже мало випадків, де докази настільки переконливі– прокоментував еволюційний антрополог Омер Гокчумен з Університету Буффало.

Коли предки корінних жителів Анд почали вирощувати картоплю, перевагу, імовірно, отримали люди з більшою кількістю копій певного варіанта гена. Приблизно 10 тисяч років тому ті, хто мав близько 10 копій або більше, отримали перевагу у виживанні чи розмноженні на 1,24 відсотка за покоління. Це небагато, але за тисячоліття це накопичується. За словами Гокчумена, люди з меншою кількістю копій з часом зникали з популяції, можливо, через менше потомство.

Як кров допомагає жити в горах?

Адаптація проходить і крізь наші судини. Мешканці Тибетського плато понад 10 тисяч років живуть на великій висоті, і це призвело до цікавих змін у місцевих громадах. Антропологиня Синтія Білл з Університету Кейс Вестерн Резерв у США багато років вивчає, як тіло реагує на брак кисню. У 2024 році вона з командою повідомила, що тибетські громади мають риси, які покращують здатність крові доставляти кисень. Білл назвала це випадком триваючого природного добору.

Приклад особливо переконливий, бо пов'язаний із розмноженням. Серед 417 непальських жінок, які все життя прожили на висоті понад 3500 метрів, найбільше живонароджень мали ті, у кого еритроцити відзначалися незвично високим насиченням киснем. Білл пояснила, що раніше науковці знали про користь вищого насичення гемоглобіну киснем, а тепер розуміють: чим воно вище, тим більша користь. Кількість живонароджень дає змогу виміряти цю користь.

Чому в людей світлішає шкіра?

Деякі ознаки добору видно ззовні. Пігментація шкіри – поширений приклад адаптації до сонячного світла. Загальноприйнято вважати, що ранні люди в Африці мали темнішу шкіру, адже вона захищала ДНК від пошкоджень сильним ультрафіолетом. Далі від екватора тиск добору, схоже, діє на користь світлішої шкіри.

Цього року найбільший на сьогодні набір давньої ДНК показав сліди природного добору серед західних євразійців. У цій лінії виявили майже 500 варіантів генів, які змінилися за останні 10 тисяч років. Багато з них відповідають відомим фізіологічним ознакам, як-от жирові відкладення, целіакія чи шизофренія. Однак один із найсильніших сигналів стосувався пігментації шкіри: за останні 10 тисяч років варіанти генів, пов'язані зі світлішою шкірою, стали поширенішими.

Це, імовірно, відображає добір на користь вищого синтезу вітаміну D у регіонах із низьким рівнем сонячного світла серед землеробів, які майже не отримували його з їжі– заявили автори дослідження.

Чи впливає еволюція на зір?

Навіть те, як ви читаєте цей текст, може бути результатом природного добору. Короткозорість за останні десятиліття різко поширилася. У 2021 році дослідники виявили в британському біобанку UK Biobank зв'язок цього стану з мутантними алелями. Їхня частота зросла за останні 25 років, можливо, через природний добір.

Хоча короткозорість може заважати виживанню, деякі пов'язані з нею варіанти генів, імовірно, мають інші переваги для розмноження. Це називають антагоністичною плейотропією – еволюційною теорією, за якою певні гени дають користь на початку життя, але шкодять пізніше. За оцінками авторів, лише у Великій Британії природний добір додає понад 100 тисяч випадків короткозорості за покоління.

Еволюція не завжди робить нас здоровішими чи пристосованішими. Природний добір підтримує гени, що допомагають вижити, але вони можуть тягнути за собою й менш вигідні ознаки. Сучасний світ змінюється, тож змінюватимуться й еволюційні тиски, які формують наш вид. Еволюція людини точно не завершилася.