Фатальна помилка кремлівських пропагандистів: знайшли доказ присутності військ РФ на Донбасі
Увагу команди InformNapalm привернула нова фатальна помилка кремлівських пропагандистів, яка дозволила знову задокументувати факт вторгнення російських військ та надання технічної допомоги терористичним бандформуванням на сході України.
Цього разу в кадр потрапили російські легкоброньовані автомобілі КамАЗ, які випускають в кількох модифікаціях під різними назвами: "Постріл" і "Дозор". Про це читайте у блозі Informnapalm на 24 каналі.
Читайте також Військова техніка чи людські життя: на користь чого російське командування робить вибір
Чому ці автомобілі точно належать окупантам
На відео чергових "навчань бойовиків" у Луганську, розміщеному пропагандистським каналом терористів News Front та підхопленому згодом російським телеканалом "Вєсті", можна роздивитися приблизно 10 машин цього типу.
Появу на навчаннях в Луганській області цих машин по епічності брехні російських ЗМІ можна порівняти лише зі знаменитою появою так званого віджатого в української армії танка Т-72 Б3.
Пояснимо. БПМ "Постріл" випускають для прикордонслужби ФСБ, а "Дозор" – для збройних сил РФ. Це 100% російська броньована прикордонна машина виробництва російського заводу КамАЗ, що стоїть на озброєнні Прикордонної служби і військових баз РФ.На цей час випущено приблизно 150 екземплярів цих машин. В Україну вони ніколи не постачалися й тому в Луганській області могли опинитися тільки разом з російською армією.
Коли відео про навчання бойовиків у Луганську з використанням автомобілів КамАЗ потрапило в мережу, це можна було сприйняти за тонкий розіграш. Надто вже очевидною була російська належність цієї машини, щоб так помилитися.
Російська техніка на Донбасі / Фото Informnapalm
Це відео дуже чітке, видно всі деталі машини, помилитися в ідентифікації неможливо. Так само неможлива купівля такої машини у "воєнторзі" чи виробництво силами "луганських умільців". Але коли частина з цього відеоролика потрапила в репортаж "Вєстей", то сумніви щодо фатальної помилки розвіялися.
Це 100% ляп, за який варто було б зняти голову не одному ФСБ-куратору і шеф-редактору.
Та це не єдиний прорахунок російських пропагандистів. Вони примудрилися наслідити і у Вікіпедії.
"Жарт" з розумом кремлівських "контролерів"
У статті, присвяченій БПМ-97, вони також, не збагнувши вчасно, чим загрожує РФ черговий скандал через спонсорування терору, додали рядок про бойове використання цього автомобілю з описом луганських навчань.
Важливо Підриваються беззахисні діти: як Росія вбиває мирних мешканців Донбасу – докази
Можливо, злий жарт з розумом агресорів зіграло те, що матеріал було опубліковано відразу після святкування Нового року, вранці 1 січня. Коли ж кремлівські "контролери" проспалися й продерли очі, вже на вечір того ж дня інформація з цієї сторінки про луганські навчання зникла.
Наступного дня з цієї сторінки зникли не тільки згадки про "бойовий досвід" БПМ, але й у когось виникла термінова потреба перейменувати сторінку. Причиною цієї вимоги до Вікіпедії було вказано "неправильну назву заводу "КамАЗ". Таке от незграбне замітання слідів.
Очевидно, що для більшості жителів України участь збройних сил РФ та російських спецслужб у конфлікті на Донбасі не є загадкою.
Команда InformNapalm від початку неоголошеної війни з РФ та окупації Криму продовжує представляти цілі масиви фактів та доказів російської воєнної агресії.
Невдалий жарт пропагандистів / Фото Informnapalm
Революція духу
На цей момент актуальним залишається питання: що далі? Яка стратегія найправильніша: брати звіра замором, тримаючи дистанцію, чи всадити осиковий кіл йому в серце? Після Революції Гідності настав час революції духу. Далеко не всі українці сьогодні самовіддано мобілізували свої сили для загальної єдиної мети – перемоги над агресором. Це стосується не тих, хто зараз на фронті, а тих, хто в тилу.
Цікаво Істерика росіян в ОБСЄ: чому дипломат РФ намагався зірвати виступ британського експерта
Від кожного українця зараз залежить доля і майбутнє нашої країни. Залежить, чи зможемо ми подолати цей трагічний рубіж і зробити великий перехід від Революції Гідності до революції духу. Відповідь на це запитання лежить у кожного в серці.