Білоруський «бацька» - усім «бацькам» «бацька»! За останній тиждень в мене – людини, яка доволі неоднозначно та упереджено ставиться до представників інших національностей – виникла безмежна повага до маленького, але гордого білоруського народу. Вірніше, до одного з представників – Олександра Григоровича Лукашенка. Як його тільки не називали - і останнім диктатором Європи, і кремлівською маріонеткою, і Лукою Мудіщевим (ну це вже власний народ так постарався, не всі його там люблять, але дарма).

Але останніми днями чільник Білорусі довів, що він не ликом шитий, і може дати пропорційну відповідь навіть такому колосу, як Росія. Різко відреагувавши на заяви Дмитра Медвєдєва про те, що Білорусь жодними блінами, пирогами і маслом за спожитий газ не розрахується, Олександр Григорович, довго не думаючи, почав закручувати газовий вентиль до Європи. Мовляв, самі за транзит винні, а ще мені щось притикаєте?! Я уявляю, як Лукашенко крутить цей здоровенний газовий вентиль, з якого обсипається іржа, він його крутить і думає «Ну все, гади, самі напросилися».

Не знати, як там було насправді, але у всіх склалося враження, що газу таки поменшало. Навіть глава Європарламенту Єжи Бузек заявив про скорочення газопостачання до Польщі, Німеччини та Литви. Як би там не було, але росіяни побачили, що з непокірним главою братнього білоруського народу сперечатися небезпечно і недоцільно. І заплатили.

Та цього Лукашенку виявилося замало, мовляв гуляти, так гуляти. Олександр Григорович заявив, що ні, дорогенькі старші брати і сестри, вкупі з Медвєдєвим, Путіним і Міллєром, ні, те що ви сплатили, це за якимись вашими контрактами, а за нашими ви ще нам 32 мільйони доларів винні! Так що «вынь и полож, а если не будут давать (перефразуємо класику) – обрежем газ» Ну як таким президентом не гордитися? Як же ж його на n-ий термін знов не обрати? Як же ж йому пам’ятник за життя не поставити? Я б його на руках носив, це точно.