Голос Америки. Світ в очікуванні результатів зустрічі у Мінську
Як повідомляють журналісти "Голосу Америки", президент України Петро Порошенко і президент Росії Володимир Путін зустрінуться 26 серпня в Мінську. Цю інформацію сьогодні підтвердили в адміністраціях обох президентів.
Рішення провести переговори вітає Держдеп США. Однак усі домовленості, які будуть досягнуті в Мінську мають бути підтримані діями, зазначив прес-секретар Держдепу.
Офіційним привідом зустрічі є нарада між представниками ЄС, України та Євразійської трійці з імплементації угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вочевидь переговори стосуватимуться більш широкої теми – ЄС направляє в Мінськ трьох єврокомісарів. У телефонній розмові з президентом Порошенком президент Єврокомісіїї Жозе Мануель Барозу наголосив, що головною темою на сьогодні є припинення бойових дій і припинення постачання Росією на територію України зброї і бойовиків.
Голова місії ОБСЄ в Україні на брифінгу на пропускному пункті Гуково підтвердив, що українська і російська сторони працюють над тим, щоб гуманітарна допомога з Росії перетнула кордон.
Офіційні особи і українські і російські прибули на місцевість. Україна направила 58 офіцерів, вони готові провести огляд разом з російською стороною. В даний момент проводиться робота, також вони працюватимуть з Червоним Хрестом. Коли вони приступлять, ми поки не знаємо. 280 вантажівок припарковані неподалік звідси, вони вочевидь будуть перетинати кордон у цьому пункті, – розповів голова місії ОБСЄ в Україні Пол Пікар.
Тим часом Червоний Хрест заявляє, що гарантії безпеки для російського конвою поки що не надані. Ведуться двосторонні переговори між Червоним Хрестом та всіма сторонами конфлікту. Повідомила офіційний представник організації Вікторія Зотікова.
Російські війська можуть вторгнутися на територію України. Сьогодні така вірогідність є реальною. Про це в інтрев'ю німецьким радіостанціям заявив генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.
Генсек сказав, що в цьому випадку відповідь заходу має бути рішучою. Расмуссон наголосив, що міжнародна спільнота має відповісти ще більш серйозними санкціями, які будуть для Росії болючими і ще більше її ізолюють. Однак відносно військової допомоги Україні – це лишається у компетенції кожної окремої держави альянсу. І відповідні рішення мають прийматися самостійно кожним членом НАТО.
Події в Україні часто порівнюють з першою чеченською війною, саме так і починалась серія війн, в яких за різними підрахунками загинуло від 100 до 200 тисяч людей.
Для України це нове, не зрозуміле. Україна не могла зрозуміти те, що відбувалось у Чечні, тому що все було з подачі Москви, і сьогодні ви бачите як Москва проводить агітацію вже проти України, – вважає дисидент Майрбек Вачагаєв.
Однак за його думкою між конфліктами є одна суттєва відмінність.
Чечня це за територією одна частина Харківської області, район не більше, тобто це територія лише 15 тисяч квадратних кілометрів. Тому в Чечні Росія поводилася більш агресивно. Півмільйонне місто Грозний, яке було стерто з обличчя землі, тільки зараз відновлюється, – пояснює Вачагаєв.
З ним погоджується директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос:
У Чечні росіяни використовували всі засоби ведення війни, які мали, винищуючи будь-який супротив, руйнуючі міста. Тут ми бачимо лише частини цього, хоча росіяни так само намагаються зруйнувати інфраструктуру, – каже Семиволос.
Вачагаєв закликає до повної мобілізації країни.
Сьогодні історичний момент для України, сьогодні, якщо посковзнутися, ви ніколи після цього не станете на ноги. Ви будете просто частиною Росії, – впевнений він.