Головна наша проблема – повільні темпи змін та їх неоднозначність, – політолог
Через три роки після кривавих подій на Майдані трапилось багато драматичних і навіть трагічних подій. Частину територій України окупувала Росія, що спровокувало економічну кризу та падіння рівня життя. Завищені очікування українців зазнали краху, і це вплинуло на суспільні настрої. Але зміни поступово відбуваються, хоча процес цей повільний і суперечливий.
Таку думку сайту "24" висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Як зазначає політичний експерт, головна проблема – повільні темпи змін і їх неоднозначність. Реформи відбуваються за традиційною українською схемою: крок уперед, вбік, назад. Наприклад, були створені нові антикорупційні інституції. Деякі, такі як НАБУ, так-сяк працюють. Але так, як, за словами Фесенка, діє НАЗК – то краще б вони взагалі не працювали.
Але люди, наголошує політолог, хочуть швидких і позитивних змін. Виникає дисонанс між високими очікуваннями, пов'язаними з Майданом, і тим, що їх значна частина не виправдалася.
Через це виникла небезпечна ситуація – 2/3 українців нікому не довіряють. Ні владі, ні опозиції. З одного боку, це сприяє збереженню відносної політичної стабільності. Але масштабна депресія і розчарування можуть мати негативні наслідки. Потрібні знаки позитивних змін, інакше в цьому болоті депресії ми можемо застрягти. І це працюватиме проти змін,
– підкреслює політолог.
На думку Володимира Фесенка, інакше в Україні і не могло бути. Це відображення стану суспільства, еліт, суперечливості суспільства. Водночас, на переконання експерта, після перемоги Майдану стало більше патріотизму, більш активним стало громадянське суспільство. Ніколи, наголошує він, в Україні громадянське суспільство не було настільки впливовим, як зараз.
"Влада змушена з цим рахуватися. Після Майдану вона не може ігнорувати громадськість. Влада інколи йде на поступки, змушена домовлятися, лавірувати. Це важливий фактор змін", – підкреслює Фесенко.
Однак протиріччя, вважає політолог, у суспільстві залишаються. Зокрема, немає єдності в питаннях війни і миру. Як виходити з конфлікту на Донбасі? З одного боку – войовничі патріоти, які проти будь-яких компромісів з Росією. Але велика частина українців не хоче воювати, втома від війни зростає. Паралельно немає єдності в питанні реформ – і в суспільстві, і всередині еліт. Реформ українці вже починають боятися.
Болючі компроміси доведеться шукати. Але не переступати червоні лінії. Реформи необхідні, але які за формою і змістом? Які спочатку, а які потім? Немає єдності, але багато популізму. Та країна змінюється, хоча й повільно, в правильному напрямку,
– наголосив Володимир Фесенко.
Нагадаємо, 18-20 лютого в Україні відзначають третю річницю Революції Гідності.
До слова, нещодавно у справі розстрілів активістів Євромайдану 20 лютого на вулиці Інститутській з’явилось нове відео, яке раніше не було оприлюднене.