Головні новини 1 березня: об'єднання Садового і Гриценка та рішення суду в Гаазі щодо України

Важливе об'єднання

Кандидат у президенти України, міський голова Львова Андрій Садовий зняв свою кандидатуру з президентських виборів, та підтримав екс-міністра оборони Анатолія Гриценка. Обидва політики об'єднали свої зусилля на виборах.

Читайте також: Як збільшаться шанси в Гриценка після об’єднання з Садовим

Це явно політичний прецендент в історії України і гарний приклад свідомих дій на противагу амбіціям. У свою чергу, Анатолій Гриценко подякував за таке рішення Андрію Садовому.

Дякую Андрій Садовий! Психологічно непросте, але чесне, відповідальне і державницьке рішення. Переможне рішення! Разом ми змінимо країну і дамо всім українцям позитивну перспективу,
– заявив Гриценко.

Наступного тижня обидва політики мають зустрітися, аби обговорити співпрацю та підписати публічну угоду.

Офіційна заява Садового про об'єднання з Гриценком: дивіться відео

Пізніше екс-журналіст Дмитро Гнап заявив про те, що знімає свою кандидатуру з президентських виборів та підтримує екс-міністра оборони Анатолія Гриценка.

Я підтверджую обіцянку і готовий знятися на користь Гриценка. Але остаточне рішення має ухвалити партія "Сила людей",
– заявив Дмитро Гнап.

Які шанси матиме єдиний кандидат від демократичних сил на виборах?Анатолій Гриценко та Андрій Садовий об'єднанням своїх штабів продемонстрували бажання забезпечити інтереси своїх виборців, переконаний політичний експерт Андрій Вігірінський. Тепер до них можуть приєднатися й інші кандидати у президенти.

Обидва політики і їхні політичні сили мають взаємні плюси і мінуси. В "Об’єднання "Самопоміч" розвинена партійна структура, а "Громадянська позиція" має вищий рейтинг.

Водночас, тепер за Анатолія Гриценка, як єдиного кандидата від демократичних сил, можуть проголосувати ті, хто досі не визначився з вибором або вагається.

Доленосне рішення

Постійна палата третейського суду в Гаазі визнала, що Росія порушила угоду про захист інвестицій щодо НАК "Нафтогаз України". Порушення полягає в тому, що Кремль експропріював (примусово захопив) активи української компанії та її дочірніх підприємств в Криму.

Читайте також: Росія перетворила Крим на велику військову базу, – Україна в ОБСЄ навела нові факти агресії РФ

Висновок трибуналу полягає в тому, що дії РФ проти "Нафтогазу" були незаконними, оскільки країна-агресор порушила двосторонню угоду між Україною та Росією про взаємний захист інвестицій. Згідно з цим документом, Росія має поважати та захищати українські активи, включно з тими, що розташовуються в Криму.

Щоправда, цим рішенням трибунал не визначив суму збитків "Нафтогазу". Їхній розмір буде встановлено на наступному етапі процесу. Експерти "Нафтогазу" оцінюють вартість експропрійованих в Криму активів у щонайменше 5 мільярдів доларів.

У свою чергу, у Росії уже заявили, що не визнають рішення арбітражу за позовом "Нафтогазу". У Мін'юсті РФ вважають, що у Гаазького арбітражу немає юрисдикції на розгляд позову НАК "Нафтогаз України" до Росії.

Суд у Гаазі визнав, що Росія незаконно захопила активи Нафтогазу в Криму: інфографіка

Що відомо про судовий процес "Нафтогазу" проти Росії?"Нафтогаз" ініціював арбітражне провадження проти Російської Федерації у жовтні 2016 року, відповідно до Угоди між Кабінетом міністрів України та Урядом Російської Федерації "Про сприяння та взаємний захист інвестицій", більш відомої як українсько-російська інвестиційна угода. Постійний третейський суд у Гаазі провів слухання щодо юрисдикції у травні 2018 року. Арбітражне провадження проти Російської Федерації спільно з материнською компанією ініціювали шість підприємств Групи "Нафтогаз" – ДАТ "Чорноморнафтогаз", АТ "Укртрансгаз", ТОВ "Лікво", АТ "Укргазвидобування", АТ "Укртранснафта", ДК "Газ України".

Бійка через вулицю Гандзюк

У Херсонській мерії відбулася масова бійка між активістами, які прийшли на засідання. Причиною стало нещодавнє рішення про перейменування вулиці Лютеранської на честь вбитої радниці мера Херсона Катерини Гандзюк.

Читайте також: Іменем Катерини Гандзюк назвуть вулицю в Херсоні

Під час зіткнення поліція вивела усіх з будівлі мерії на вулицю, але це не зупинило конфлікт між херсонцями. За інформацією МВС, було затримано двоє провокаторів, які намагалися спровокувати інших людей.

Дивіться фрагмент бійки під час сесії у Херсонській мерії:

Правоохоронці розділили дві сторони конфлікту – прибічників та противників перейменування вулиці. У засіданні сесії міської ради оголосили перерву. Унаслідок сутичок до лікарні звернулася одна людина.

Що відомо про вбивство Катерини Гандзюк?Херсонську активістку та радницю мера міста 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою. Гандзюк зазнала численних опіків, їй зробили операцію, проте врятувати жінку не вдалося і 4 листопада вона померла в лікарні.

Що буде з курсом гривні

До президентських виборів гривня демонструватиме певне укріплення, що в інтересах нинішньої влади. Після виборів ситуація може змінитися.

Читайте також: Україна отримала величезний кредит

Економіст Андрій Новак сказав, що напередодні президентських виборів влада робитиме все можливе і неможливе, щоб як мінімум забезпечувати стабільність курсу гривні, не допускати її девальвації.

А максимум – навіть демонструвати нібито економічне покращення, і вдаватися до незначного, але зміцнення. Що ми вже спостерігаємо,
– уточнив Новак.

Від персони новообраного президента залежатиме – який він чи вона курс обере. І курс гривні – теж важливий елемент економічного курсу країни. Новак вважає, що нове ім'я президента означатиме ріст негативних очікувань. Тому гривня відносно долара послабшає. А перед парламентськими виборами, вважає Новак, – знову демонструватимуть незначне зміцнення гривні. Це в тому числі і в інтересах новообраного президента.

З 11 січня 2019 року гривня почала рости. Натомість курси долара та євро демонструють майже постійне падіння упродовж трьох тижнів.