Головні новини 6 червня: скандал довкола тиші на Донбасі, вирок вбивцям Гандзюк

Кучма і Донбас

Читайте також: "Не стріляти у відповідь": як на заяву Кучми відреагували військові

Представник України в Тристоронній контактній групі в Мінську Леонід Кучма заявив про необхідність зазначити в нових домовленостях про "режим тиші" на Донбасі норму "не стріляти у відповідь".

Це принципово. Бо жодна сторона не хотіла ставити себе в незручне становище, щоб потім відповідати за це. А сьогодні ми перед усім світом повинні показати, що хочемо цього "режиму тиші",
– заявив Кучма.

Він також наголосив, що необхідно запровадити заборону на обстріл громадських об’єктів – шкіл та дитячих садків.

Ці пропозиції група повинна розробити до 19 червня, а цього дня, на засіданні, затвердити їх.

Пропозиції Кучми щодо окупованого Донбасу зазнали шквалу критики

Окрім того, у ЗМІ з’явилася інформація, що Кучма заявив, що економічна блокада Донбасу є проблемою, яку потрібно вирішувати. Тоді ж спецпредставник ОБСЄ в ТКГ Мартін Сайдік повідомив, що учасники з ОРДЛО підтримали цю пропозицію Кучми, а потім заявив, що ця пропозиція пролунала від бойовиків.

Проте на брифінгу 6 червня Кучма вже заявив, що жодної економічної блокади "не існує".

Читайте також: Блокада Донбасу: необхідні умови та ризики можливого скасування

Пропозиції Кучми розкритикувала низка українських політиків. Зокрема, п’ятий президент Петро Порошенко написав у мережі, що реалізація російського сценарію на Донбасі – це зрада національних інтересів нашої держави і пам'яті про тисячі українських патріотів, які загинули за свободу, суверенітет та територіальну цілісність України!

А голова Верховної Ради Андрій Парубій назвав ініціативу щодо заборони відкривати вогонь по окупантах "шляхом до капітуляції".

Окрім того, парламентська фракція "Народний фронт" закликала президента Володимира Зеленського скликати засідання РНБО, щоб обговорити питання відновлення територіальної цілісності України на українських умовах.

Водночас українські військові заявили, що заборона відкривати вогонь у відповідь суперечить уставу Збройних сил України та основній засаді – збереженню життя українських армійців.

Вирок вбивцям Гандзюк

На Дніпропетровщині суд виніс вирок 5 фігурантам справи про вбивство херсонської активістки та радниця мера міста Катерини Гандзюк. Усіх визнали винними та засудили до ув’язнення термінами від 3 до 6 років.

Читайте також: У Херсоні суд скасував перейменування вулиці на честь Гандзюк

Хто і які терміни ув’язнення отримали:

• координатор нападу Сергій Торбін – 6 років і 6 місяців в’язниці;
• безпосередній нападник Микита Грабчук – 6 років в'язниці;
• Володимир Васянович – 4 роки в’язниці;
• В’ячеслав Вишневський– 4 роки в’язниці;
• Віктор Горбунов – 3 роки.

Усім обвинуваченим інкримінували умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне групою осіб за попередньою змовою. Усі вони ще раніше визнали свої провини.

Що відомо про вбивство Катерини Гандзюк: дивіться відео

Що відомо про напад на Катерину Гандзюк? 31 липня виповнюється вже рік з моменту жорстокого нападу на Гандзюк. ЇЇ облили кислотою у дворі власного будинку. Пізніше від отриманих опіків жінка померла в лікарні. Фігурантів справи про вбивство Гандзюк затримали та вже засудили. Але рідні Катерини кажуть, що це лише виконавці, тоді як замовники нападу цілком можуть уникнути покарання.

Причетними до вбивства Гандзюк адвокати загиблої вважають голову Херсонської облради Владислава Мангера та Ігоря Павловського – це колишній помічник народного депутата Миколи Паламарчука.

Імпічмент президента

Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроект, в якому передбачена процедура імпічменту президента України.

Читайте також: Законопроект про імпічмент від Зеленського: переваги і недоліки

Яка процедура?

Створюється спеціальна тимчасова слідча комісія – це тимчасовий орган Верховної Ради. Туди увійдуть незацікавлені депутати, спецпрокурор та спецслідчі. Вони матимуть доступи до будь-яких документів будь-яких посадовців, у тому числі, до таємних. Зібравши всі необхідні документи, комісія має зробити подання до Конституційного суду. А він у свою чергу має визнати підстави для відставки президента. Після цього рішення мають підтримати щонайменше 338 народних депутатів.

Також Рада ухвалила закон, який регулює перехід армії України на стандарти НАТО.

Чого Верховна Рада не зробила 6 червня?

1. Нардепи не підтримали законопроект президента Володимира Зеленського про незаконне збагачення;
2. не прийняли відставки глави МЗС Павла Клімкіна;
3. не прийняли відставки глави СБУ Василя Грицака;
4. не прийняли відставки глави Міноборони Степана Полторака.

День журналіста

6 червня – у нас професійне свято. Але без Вас ми – ніхто. Дякуємо за довіру і підтримку. А це для гарного настрою: