Головні новини 16 вересня: візит президентки Словаччини і проєкт бюджету

Найважливіші новини України та світу за понеділок, 16 вересня.

Візит президентки Словаччини Чапутової до України

До слова: Зеленський пояснив, чого саме очікує від зустрічі в нормандському форматі

Новообрана президентка Словаччини Зузана Чапутова здійснила свій перший офіційний візит до України. Тут вона зустрілася з українськими президентом та прем'єром.

Під час зустрічі з Володимиром Зеленським відбулися перемовини делегацій України та Словаччини під головуванням президентів двох країн. Під час заходу сторони обговорили питання покращення бізнес-клімату, збільшення інвестицій, боротьбу з контрабандою, подальше проведення реформ і спільне кіновиробництво.

Також сторони обговорили тему підготовки двосторонньої Угоди про працевлаштування та співробітництво у сфері трудової міграції та співпрацю двох держав у енергетичній сфері, зокрема щодо транзиту газу.

Особливу увагу президенти приділили питанню боротьби з контрабандою. Лідери країн наголосили, що боротися з нею потрібно на законодавчому рівні, і це в інтересах як України, так і Словаччини. Також президенти обговорили створення нового пункту перетину на кордоні.

Цікаво: У Росії відреагували на слова Зеленського про очікування від зустрічі в нормандському форматі

Після Зустрічі Зеленський і Чапутова провели спільний брифінг. На ньому український президент, зокрема, наголосив, що:

• Словаччина була та залишається гарним другом, добрим сусідом і надійним партнером України;
• Україна розраховує на підтримку, дипломатичний і санкційний тиск на Росію з боку усіх своїх партнерів, зокрема Словаччини, оскільки вся Європа почуватиметься у небезпеці, доки Російська Федерація ігнорує міжнародне право;
• Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС сприяє високим показникам товарообігу між Україною та Словаччиною;
• Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ має фіксувати всі порушення та реальну ситуацію на Сході України.

Зі свого боку Зузана Чапутова наголосила, що Словаччина підтримує продовження санкцій проти Росії до того моменту, поки не буде виконано мінські угоди, а Україна не матиме контролю над власними територіями.

Зустріч Зеленського і Чапутової: дивіться фото

Після зустрічі з Володимиром Зеленським Зузана Чапутова провела ще одну – з Прем'єр-міністром України Олексієм Гончаруком. Головними темами цієї зустрічі були співпраця у сфері енергетики, євроатлантичні прагнення України та, знову ж таки, боротьба з контрабандою.

"Пріоритетом українського уряду на найближчі роки є створення конкуренції на ринку енергетики. Будемо раді, якщо частиною цього та інших українських ринків будуть і словацькі компанії. Адже Словаччина – наш добрий сусід, з якою у нас є спільна історія", – підкреслив Гончарук.

Читайте також: "Ще не прорив": у Польщі нагадали Зеленському про зняття заборони на пошуки тіл

Як і на зустрічі Чапутової з Зеленським, основну увагу політики приділили боротьбі з контрабандою.

"Наші країни мають і спільні складнощі. Ми маємо разом побороти контрабанду. Для цього можемо спробувати обговорити систему обміну інформацією про переміщення митних товарів. Я дуже сподіваюся, що наступного разу, коли поїду на кордон України зі Словаччиною, це не буде пов‘язано із боротьбою з контрабандою", – резюмував Олексій Гончарук.

Зустріч Чапутової та Гончарука: дивіться фото

Що передбачає проєкт держбюджету на 2020 рік?

На офіційному сайті Верховної Ради оприлюднили текст законопроєкту "Про державний бюджет України на 2020 рік" (№2000). Його в українському парламенті було зареєстровано 15 вересня.

Читайте також: Коли презентують Держбюджет-2020 у Верховній Раді

Проєкт Дежбюджету– 2020: основні цифри

Як мовиться у документі, на 2020 рік доходи Державного бюджету буде визначено у сумі 1 трильйона 079 мільярдів 487 мільйонів гривень, зокрема доходи загального фонду Державного бюджету України – у сумі 962 мільярдів 747 мільйонів гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 116 мільярдів 740 мільйонів гривень.

Щодо видатків Держбюджету, то їх перебачено у сумі 1 трильйона 170 мільярдів 2 мільйонів гривень, зокрема видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 1 трильйона 44 мільярдів 356 мільйонів гривень і видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 125 мільярдів 646 мільйонів гривень.

Повернення кредитів до Державного бюджету України передбачено у сумі 10 мільярдів 763 мільйонів гривень, зокрема повернення кредитів
до загального фонду Державного бюджету України — у сумі 10 мільярдів 232 мільйонів гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 531,5 мільйона гривень.

Надання кредитів з Держбюджету передбачено у сумі 15 мільярдів 379 мільйонів гривень, зокрема з загального фонду держбюджету – у сумі 1 мільярда 859 мільйонів гривень, зі спецфонду держбюджету – у сумі 13 мільярдів 519 мільйонів гривень.

А граничний обсяг дефіциту Держбюджету розраховано у сумі 95 мільярдів 130 мільйонів гривень, зокрема граничний обсяг дефіциту загального фонду держбюджету – у сумі 73 мільярдів 236 мільйонів гривень і граничний обсяг дефіциту спецфонду держбюджету – у сумі 21 мільярда 894 мільйонів гривень.

Цікаво: У Кабміні для Держбюджету-2020 вигадали своєрідну назву

Крім того, документ визначає на 31 грудня 2020 року граничний обсяг державного боргу в сумі 2 трильйони 127 мільярдів 687 мільйонів гривень і граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 335 мільярдів 567 мільйонів гривень.

Також у 2020 році за рішенням Кабміну та на підставі міжнародних договорів України можуть надавати державні гарантії в обсязі до 28 мільярдів 882 мільйонів гривень.

Проєкт Дежбюджету– 2020: прожитковий мінімум

У 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в місяць становитиме:

– з 1 січня 2020 року – 2 тисячі 27 гривень,

– з 1 липня – 2 тисячі 118 гривень,

– з 1 грудня – 2 тисячі 189 гривень.

Щодо основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум становитиме:

• діти віком до 6 років: з 1 січня 2020 року – 1 тисячу 779 гривень,
  з 1 липня – 1 тисячу 859 гривень, з 1 грудня – 1 тисячу 921 гривню;
• діти віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року – 2 тисячі 218 гривень,
  з 1 липня – 2 тисячі 318 гривень, з 1 грудня – 2 тисячі 395 гривень;
• працездатні особи: з 1 січня 2020 року – 2 тисячі 102 гривні,
  з 1 липня – 2 тисячі 197 гривень, з 1 грудня – 2 тисячі 270 гривень;
• особи, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року – 1 тисячу 638 гривень,
  з 1 липня – 1 тисячу 712 гривні, з 1 грудня – 1 тисячу 769 гривень.

Повний проєкт державного бюджету можна переглянути за посиланням.

Ткаченко і Кличко ініціюють аудит КМДА

Народний депутат від "Слуги народу" Олександр Ткаченко звернувся з депутатським запитом до Прем'єр-міністра Олексія Гончарука, аби було здійснено повний аудит діяльності мера Києва Віталія Кличка. Так само перевірку мають пройти КМДА та підпорядковані їй структури.

Необхідність масштабної перевірки діяльності влади Києва назріла давно. Масові фінансові порушення та бюджетні зловживання вже неодноразово викривалися у ході кожної більш-менш серйозної перевірки,
– заявив депутат.

При цьому, за його словами, це стосується як діяльності департаментів Київської міськдержадміністрації, так і столичних комунальних підприємств.

До слова: Дострокові так дострокові: Кличко заявив, що піде на вибори мера Києва

Резюмуючи, він наголосив, що Київ потребує перезавантаження. Саме для цього у Верховній Раді і, зокрема, "Слузі народу" наполягають на новому законі про столицю і проведенні дострокових виборів міського голови Києва.

Не забарився з відповіддю і міський голова Києва Віталій Кличко. Він звернувся до Державної аудиторської служби України. Кличко просить про державний фінансовий аудит роботи усіх підрозділів Київської міської державної адміністрації, причому за період з 2015 по 2019 рік.

У повідомленні мовиться, що деякі ЗМІ поширюють інформацію про начебто бюджетні зловживання в Києві. Тому Кличко просить перевірити фактичний стан справ щодо:

• Законного та ефективного використання комунальних коштів і майна, інших активів;
• Правильності ведення бухгалтерського обліку і правдивості фінансової звітності;
• Функціонування системи внутрішнього контролю.

Що відомо про скандал між Кличком і владною командою?Ще у липні 2019 року керівник Офісу Президента Андрій Богдан запропонував звільнити Віталія Кличка з посади керівника Київської міської державної адміністрації. Уряд Володимира Гройсмана це питання розглядати відмовився.

Однак вже новий Кабінет Міністрів схвалив подання про звільнення Кличка з посади голови КМДА 4 вересня і тоді ж скерував відповідний документ до Офісу Президента. Того ж дня в КМДА опублікували звернення голів фракцій Київради до Зеленського з проханням знову призначити Кличка на посаду голови міськдержадміністрації.

Наступного дня низка депутатів заявила, що документ за підписом "голів фракцій" з проханням перепризначити Кличка не узгоджувався у фракціях, є маніпуляцією, і вони її не підтримують.

12 вересня Віталій Кличко заявив, що починає консультації з головами депутатських фракцій та груп Київської міської ради щодо дострокового припинення повноважень Київради 8-го скликання.

Що цікаво, багато експертів стверджують, що саме Олександр Ткаченко є потенційним кандидатом від "Слуги народу" на пост столичного міського голови.

Нардеп Жан Беленюк став чемпіоном світу з боротьби

Народний депутат України, борець греко-римського стилю Жан Беленюк виграв чемпіонату світу з боротьби в Нур-Султані (Казахстан). Жан переміг у фіналі вагової категорії до 87 кілограмів.

Це варто знати: Історія Жана Беленюка: як дворазовий чемпіон світу з боротьби став народним депутатом

У вирішальному поєдинку Беленюк зустрівся з угорським борцем Віктором Лерінцом, який займає 3-й рядок світового рейтингу. Жан виграв з рахунком 2:1.

На шляху до фіналу Жан переміг хорвата Івана Хуклека й мексиканця Альфонсо Лейву Йепеса. У чвертьфінальному поєдинку Жан переміг білоруса Ніколая Стадубу.

У півфіналі українець зустрівся з німецьким спортсменом Денисом Кудлою, який є бронзовим призером чемпіонату Європи. Беленюк переміг з рахунком 2:1.

Для українця це вже друге золото чемпіонату світу. Уперше Жан виграв світову першість у 2015 році у Лас-Вегасі. У 2014 році Беленюк став бронзовим призером, а у 2018-у – срібним.

Після переможного поєдинку Жан заявив, що він надзвичайно важко працював, щоб досягти успіху. Також Жан назвав свого угорського суперника надзвичайно сильним, тому він щасливий, що зміг здобути звитягу.

Для мене дуже важливо підтвердити, що незважаючи на моє депутатство, я можу поєднувати несумісні речі. З однієї сторони бути спортсменом з високим результатом – чемпіона світу, і бути ефективним депутатом. Я відповідаю за сферу спорту в Україні, тому мені це дуже важливо,
– резюмував Жан.

Чемпіонський бій Жана Беленюка: дивіться відео