Головні новини 29 січня: розрив Британії та ЄС, звільнення Кравцова і наступ Росії в ПАРЄ

Найважливіші новини в Україні та світі за середу, 29 січня:

Розлучення Британії та ЄС

Важливо: У Мінську відбулося засідання ТКГ – про що говорили

Насправді історична подія – Європарламент схвалив ратифікацію угоди про вихід Великої Британії з Євросоюзу. Зі свого боку британці ратифікували угоду ще минулого тижня. За відповідне рішення проголосували 621 член Європарламенту з 683.

Важливо! Остаточно Велика Британія вийде з Європейського Союзу опівночі 31 січня. Епопея з Brexit триває ще з літа 2016 року, коли було проведено меморандум щодо майбутнього держави. Тоді лише трохи більше як половина британців (51,9%) висловилися за вихід Об'єднаного Королівства з Європейського Союзу.

Голосуванню передували дебати, під час яких деякі британські депутати не могли стримати сліз. Частина політиків раділи, що країна нарешті залишить ЄС. Частина євродепутатів з'явились на історичне засідання із шарфами з символікою Британії та ЄС і написом "Завжди об'єднані".

Ми завжди будемо любити тебе. Хай живе Європа,
– заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Вона наголосила, що ратифікація угоди про вихід є лише першим кроком до нового партнерства між ЄС та Великою Британією.

Що треба знати про процес Brexit?Політичні ігри довкола виходу Великої Британії з Європейського Союзу тягнулися протягом 3 з половиною років до приходу до влади прем'єра Бориса Джонсона, який був одним з ідеологів Brexit.

Він оголосив позачергові парламентські вибори у грудні 2019 року та пообіцяв, що у випадку перемоги його партія завершить процес виходу з ЄС до 31 січня 2020-го.

Вже у першому місяці року угоду про вихід Великої Британії ратифікували обидві палати британського парламенту, а також королева Євлизавета ІІ і сам Борис Джонсон.

Кравцова звільнили з посади

Знайте більше: Олена Зеркаль отримала посаду у "Нафтогазі" – що про це відомо

Наглядова рада Укрзалізниці ухвалила рішення звільнити з посади керівника підприємства Євгена Кравцова. В Укрзалізниці зазначили, що на засіданні рада розглядала два варіанти:

• розрив контракту Кравцова через перехід на посаду заступника міністра інфраструктури;
• розрив контракту з ініціативи наглядової ради.

Про звільнення Кравцова повідомив прем'єр-міністр України Олексій Гончарук на брифінгу. Сам Кравцов також підтвердив інформацію. До слова, ще 30 грудня 2019 року Євген Кравцов заявив, що припиняє свій контракт з Укрзалізницею і йде у публічний політичний простір.

Важливо! Заява очільника Укрзалізниці Євгена Кравцова на звільнення за власним бажанням, передбачає його переведення на посаду заступника міністра інфраструктури. Якщо ж цю заяву відхилять, то звільнення Кравцова наглядовою радою буде коштувати компенсації його річної зарплати, яка у 2018 році становила майже 10 мільйонів гривень. Водночас Криклій наголосив, що Кравцов не працюватиме у Мінінфраструктури.

Що відомо про відставку Євгена Кравцова:

• Євген Кравцов працює у керівництві Укрзалізниці з січня 2015 року.
• Він наголосив, що немає жодного конфлікту між керівництвом Укрзалізниці та Міністерства інфраструктури.
• Контракт Кравцова з Укрзалізницею офіційно мав закінчитися у 2021 році.

Хто такий Євген Кравцов? До роботи в Укрзалізниці Євген Кравцов працював консультантом Національного комітету Міжнародної торгової палати в Україні та юристом у одній з київських фірм. Кар'єру у національному перевізнику розпочав у 2015 році, отримавши посаду радника гендиректора Укрзалізниці.

Приблизно місяць у 2016 році він почав виконувати обов'язки голови правління товариства. Згодом перейшов на роботу в Міністерство інфраструктури. З серпня 2016 року по серпень 2017 року був головою наглядової ради ПАТ Укрзалізниця.

І вже у серпні 2017 року Євген Кравцов знову повернувся до Укрзалізниці на посаду виконувача обов'язків голови правління товариства. Під керівництвом Кравцова було розпочато наймасштабніше за часи незалежності України оновлення рухомого складу.

Росія в ПАРЄ без санкцій

Читайте також: Повернення української делегації в ПАРЄ: експерти оцінили ризикований крок

Регламентномий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи ухвалили два рішення, згідно з якими російська делегація в асамблеї має продовжити роботу без санкцій.

Це рішення закрило розгляд скарги, яку ініціювала латвійська депутатка Марія Голубєва та підтримали депутати від України та інших держав.

Комітет розглянув скаргу за двома підставами:

• до російської делегації входять депутати, обрані у багатомандатному округу з урахуванням голосів у анексованому Криму;
• до російської делегації увійшли сенатори, що підтримали анексію Криму в 2014 році, через що перебувають під міжнародними санкціями.

Однак в асамблеї вирішили, що ці підстави не є достатніми для запровадження обмежень проти таких депутатів у ПАРЄ.

Комітет вирішив, що повноваження російської парламентської делегації мають бути підтверджені,
– повідомляють у рішенні комітету.

Окрім того, на таємному голосуванні Парламентська асамблея Ради Європи таки обрала своїм віцеспікером голову російської делегації та віцеспікер Держдуми Росії Петра Толстого. У нового віцепрезидента такого авторитетного органу є доволі багато скелетів у шафі, пов'язаних з антисемітизмом, шовінізмом та гомофобією. Більше про все – за посиланням.

Дивіться відео про скандального Толстого

Ба більше, російська делегація хоче унеможливити притягнення до відповідальності країн-порушниць. Так, країнам, які порушують статут та правила Ради Європи, практично нічого за це не буде. Водночас українська делегація на політичному комітеті захищала правки по компліментарній процедурі.

Дивіться також: "Гітлер і Сталін зустрічались у Львові": Кравчук засвітився на Кремль ТБ – відео

Що треба знати про російську делегацію в ПАРЄ?Делегацію Росії вигнали з асамблеї три роки тому – після захоплення Криму та розв’язання війни на Донбасі. Однак повернули влітку 2019. Тоді українські парламентарії, які представляли ще минуле скликання Ради, призупинили роботу в ПАРЄ. Це рішення підтримали Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Нідерланди, Австрія та Норвегія.

Українська делегація вже у новому складі також не брала участі в осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. До українського бойкоту також приєднались Латвія, Литва, Естонія та Грузія. Держави спільно з Україною створили групу в ПАРЄ під назвою Baltic Plus. Її головні принципи – засудження російської агресії.

Україна таки повернулася для участі в зимовій сесії. Зокрема для того, аби протистояти поведінці російської делегації в організації та попередити поширення пропаганди.

День пам'яті Героїв Крут

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року. Це пам'ятна, однак трагічна для України подія – 5-годинний бій між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків "Вільного козацтва", що загалом нараховував від 400 до 800 вояків.

Президент України Володимир Зеленський взяв участь в урочистій церемонії покладання квітів до пам'ятного хреста Героям Крут.

Це, перш за все, про неймовірну відвагу та хоробрість зовсім юних, не до кінця підготовлених курсантів, студентів і гімназистів, які стали на захист України та змогли зупинити супротивника, який значно переважав їх за чисельністю та зброєю,
– наголосив президент.

Глава держави наголосив, що зовсім юні Герої Крут так само, як сьогодні наші воїни на Сході України, слугують гідним прикладом для майбутніх поколінь українців.

​Про головне: День пам’яті героїв Крут: історія бою та долі учасників

День в історії: бій під Крутами – дивіться відео про основне