Закрите голосування щодо кандидатури Толстого пройшло в два тури. Їхні підсумки оголосили в кінці пленарного засідання 28 січня, передає "Інтерфакс".

Зверніть увагу! Нахабство – друге щастя: росіяни змусили ПАРЄ підлаштуватися під свої вильоти зі Страсбурга

У першому турі Толстой не набрав необхідної кількості голосів. Їх визначає більшість від складу делегацій за списками. Тому, згідно з процедурою ПАРЄ, оголосили другий тур. Тут вже результати визначає більшість від кількості присутніх у залі парламентарів.

У підсумку віцеспікер Держдуми зумів отримати необхідну кількість голосів. Так, за кандидатуру Толстого проголосували 132 парламентарі, проти всиловились 117. Загалом участь у голосуванні брали 252 особи, щоправда, три бюлетені визнали недійсними.

До слова, пропозиція провести закрите голосування щодо Толстого надійшла від представника української делегації Марії Мезенцевої (партія "Слуга народу"). Вона заявила, що "риторика Толстого суперечить європейським цінностям". Зрештою її ініціативу підтримали учасники засідання.

Щоправда, інших 18 віцепрезидентів ПАРЄ затвердили на відкритих голосуваннях. Усі вони пройшли 27 січня. Зокрема, віцеспікером ПАРЄ став і член української делегації від "Слуги народу" у ПАРЄ Олександр Мережко.

Цікаво, раніше Толстой заявляв, що російська делегація може покинути Парламентську асамблею Ради Європи, якщо її повноваження буде обмежено.

Зимова сесія ПАРЄ стартувала у Страсбурзі 27 січня і триватиме до 31 числа.

Чому виникло стільки галасу навколо обрання Толстого

У 2014 році через агресію Росії на Донбасі та анексію Криму її позбавили права голосу в ПАРЄ. У відповідь Кремль припинив свою участь в організації та припинив платити відповідні внески. Українська делегація п'ять років робила все можливе, аби не допустити повернення Росії в ПАРЄ. Проте 25 червня 2019 року європейські параментарі ухвалили рішення на користь Росії.

Через повернення Росії українська делегація оголосила бойкот і відмовилася брати участь у осінній сесії, що тривала з 1 по 4 жовтня 2019 року. До українського бойкоту також приєднались Латвія, Литва, Естонія та Грузія. Усі вони спільно створили групу в ПАРЄ під назвою Baltic Plus. Її головні принципи – засудження російської агресії.

До теми! Кулеба пояснив, чому Україні варто було повернутися у ПАРЄ