Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Повернення української делегації в ПАРЄ: експерти оцінили ризикований крок

      ПАРЄ: перезавантаження. Україна повернулась до Асамблеї / фото: fakty.ictv.ua

      У минулому році українська делегація оголосила бойкот ПАРЄ через повернення туди Росії, але тепер Верховна Рада вирішила відновити роботу у цьому міжнародному органі, хоча й країна-окупант залишилась в ньому теж. Чи зможуть наші представники відстоювати права там, де є Росія, дізнавався 24 канал.

      Україна веде війну з Росією на багатьох фронтах, дипломатичний – один з найважливіших. Це і санкції й міжнародний тиск на агресора тощо.

      Читати також: Росіяни змусили ПАРЄ підлаштуватися під свої вильоти зі Страсбурга

      На жаль, у цій боротьбі не всі займають українську сторону. Лідери деяких європейських країн, за великим рахунком, просто закривають очі на те, що творить Російська Федерація. Насамперед їх цікавлять власні інтереси, а Росія пропонує їм непогані ціни на газ, до прикладу. Але є й ті, хто готовий діяти більш радикально, це держави, які вже стикнулись з Путіним та російською "дружбою".

      Чому Україна бойкотувала ПАРЄ?

      Восени минулого року українська делегація відмовилась брати участь в роботі ПАРЄ через те, що туди повернули Російську Федерацію. За повернення проголосували представники Німеччини, Франції, Азербайджану, Молдови та інші. А от країни Прибалтики – Латвія, Литва й Естонія, а також Грузія підтримали Україну – держави спільно з Україною створили групу в ПАРЄ під назвою Baltic Plus. Її головні принципи – засудження російської агресії. Проте тільки Україна відмовилась брати участь в засіданні осінньої сесії Асамблеї.

      Хто голосував за повернення Росії у ПАРЄ / Інфографіка 24 Каналу

      Що таке ПАРЄ? Парламентська асамблея Ради Європи — один з двох головних статутних органів Ради Європи. Консультативний орган, що складається з представників парламентів усіх держав-членів. ПАРЄ є найстарішим в Європі органом міжпарламентської співпраці. Асамблея приймає резолюції та рекомендації на основі доповідей, що їх готують депутати. Серед важливих повноважень Асамблеї — вибори Генерального секретаря Ради Європи та його заступника, суддів Європейського суду з прав людини, прийняття висновків щодо кандидатур нових держав-членів, моніторинг виконання ними зобов'язань, взятих при вступі. Сесії Асамблеї традиційно стають форумами для обговорення актуальних проблем європейської політики.

      Чому Україна не хоче аби Росія була в ПАРЄ?

      Присутність представників Росії на цьому авторитетному міжнародному форумі фактично легалізує дії агресора. Країни-учасники Ради Європи, мовляв, визнають, що з цією країною все гаразд й вона начебто й не порушує ніяких прав інших країн й зовсім не веде кровопролитну війну в Україні й Сирії.

      Російські ж посланці, фактично це рупори Кремля, в ПАРЄ ще й відстоюють позицію свого уряду й президента. А вони, нагадаємо, не визнають факт своєї окупації Криму та Донбасу. "Їх там нєт", а у ПАРЄ вони присутні. Питання обмеження участі російської делегації є принциповим.

      Але є й альтернативна думка – що треба говорити з Росією, оскільки по-іншому не можна вирішити конфлікт. Так вважає зокрема й людина, яка очолює українську делегацію в ПАРЄ, депутатка від "Слуги народу", Єлизавета Ясько.

      Своєю чергою, віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба заявив, що Асамблею покинули політики, які сприяли поверненню туди Росії-агресора. Тому Україні варто було повернутися до ПАРЄ, аби вибудувати там нову політику на захист інтересів нашої держави.

      Усі ці люди безпосередньо керували, смикали за струни для того, щоб зробити те, що сталося, повернути так ганебно Росію. Усі ці люди пішли, а значить, настав зручний момент, щоб перезавантажитися в ПАРЄ, повернутися і вибудовувати нову політику, захищати українські інтереси,
      – наголосив Кулеба.

      За його словами, повернення Росії до ПАРЄ – це ганьба та чорна пляма на репутації Ради Європи. Однак зараз Асамблея на чолі з новим керівництвом має усі процедурні можливості, щоб поставити під сумнів та оскаржити присутність делегації РФ.

      Проте ПАРЄ наразі виконують усі забаганки Кремля. Росіяни змусили Асамблею підлаштуватися під свої вильоти зі Страсбурга, а також вона все таки обрала своїм віцеспікером російського антисеміта Петра Толстого, який є одночасно й віцеспікером Держдуми РФ.

      Протистояння в ПАРЄ: Росія проти України, Литви та Латвії

      Українська делегація в ПАРЄ оскаржує повноваження російської загалом і оскаржувала обрання віцепрезидентом (віцеспікером) організації Петра Толстого зокрема. Таку ініціативу підтримали 30 делегатів ПАРЄ. Варто сказати, що до делегації Росії входять фігуранти санкційного списку Євросоюзу.

      Процедуру оскарження персони Петра Толстого ініціювала представниця України Марія Мезенцева, звинувативши росіянина в антисемітських заявах, не сумісних з цінностями Ради Європи.

      Одразу ж після провального голосування Толстой заявив, що російська делегація може покинути зимову сесію ПАРЄ, якщо її повноваження в Асамблеї будуть обмежені.

      Проте як показав час, Толстого все таки затвердили на посаді віцепрезидента (віцеспікера) ПАРЄ. Тим часом українського депутата Олександра Мережко також обрано на аналогічну посаду. 

      До слова, ПАРЄ обирає по 20 віцеспікерів щоразу, коли відбувається нова сесія цього органу.

      Яка роль віцепрезидента ПАРЄ? Він за необхідності може підмінити президента та головувати на засіданні Асамблеї або на дебатах. Окрім того, віцепрезидент автоматично входить до складу Бюро, яке керує роботою Асамблеї шляхом підготовки порядку денного сесій та визначення питань, що заслуговують бути висвітленими у доповідях.

      Окрім невдалої спроби недопущення Толстого на посаду віцепрезидента, розпочався й перший етап процедури, через яку залишається можливість не затвердити повноваження делегації Російської Федерації загалом.

      Член литовської делегації Емануеліс Зінгеріс виступив проти затвердження повноважень делегації РФ "зі змістовних підстав – через порушення Росією своїх зобов'язань", в тому числі через дії РФ в Україні та Грузії.

      Понад 30 депутатів підтримали ініціативу. Це означає, що у найближчі дні питання має бути розглянуте по суті.

      Тим часом латвійська депутатка Марія Голубєва одночасно виступила проти затвердження повноважень росіян із процедурних підстав – через те, що за російських депутатів, обраних у багатомандатному округу, віддавали свої голоси також мешканці окупованого Криму. Це звернення також було підтверджене кількома десятками парламентарів.

      Висновки

      Отже Україна разом з дружніми Литвою й Латвією намагаються протистояти Росії. Що буде далі, час покаже, але загалом повернення нашої делегації в ПАРЄ не можна оцінювати з точки зору добре це чи погано, говорить Ганна Шелест, міжнародна експертка, членкиня правління ради зовнішньої політики “Українська призма”.

      Україна обрала між двома складними ситуаціями – поступитися бойкотом, який наша делегація влаштувала, через повернення російської минулого року і це було важливо продемонструвати, вважає вона. 

      З іншого боку, ми втрачали багато можливостей, не могли відстоювати українські інтереси й фактично віддавали цей майданчик для великої російської делегації, яка використовувала його по повній. І у закритому й у відкритому режимі,
      – сказала у коментарі 24 каналу Ганна Шелест.

      Експертка зауважила, що це було складне рішення й тепер все буде залежати від того наскільки ефективно українська делегація зможе відстоювати українські інтереси.

      Спілкуватися саме з росіянами нас ніхто не зобов’язує. Повернення в ПАРЄ, в першу чергу, дає нам можливість спілкуватися з парламентарями інших країн, багато з яких є партнерами й друзями України. За допомогою литовців й латишів ми просуваємо такий порядок денний, який важливий і для нас,
      – наголосила Шелест.

      Також вона додала, що є й інші міжнародні питання, окрім російського, важливі для України. Головне аби наші представники робили все аби не допустити російських пропагандистів до трибуни ПАРЄ та обрання їх на важливі посади. Але це наразі не виходить.

      Ганна Шелест / фото з її сторінки у Facebook

      Крім цього, наші представники мають працювати над тим аби максимально підняти українські питання на всіх рівнях в ПАРЄ, заявила Ганна Шелест.

      До слова, не всі й "українські" політики відстоюють наші інтереси. Зокрема Юлія Льовочкіна, яка теж представляє Україну в ПАРЄ, вважає, що наша делегація не повинна була оскаржувати повноваження Російської Федерації у ПАРЄ. Таке рішення, політик вважає помилкою. Нагадаємо, що депутатка Верховної Ради від "Опозиційної платформи – за життя" є сестрою того самого одіозного Сергія Льовочкіна, який працював головою адміністрації президента Януковича.

      Цікаву думку щодо ситуації в ПАРЄ, у коментарі 24 каналу, висловив експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевіч. Він переконаний, що у діях української влади відсутня логіка.

      Україна з одного боку заявила, що виходить з ПАРЄ, у зв’язку з тим, що туди повернули Російську Федерацію. Сьогодні ж Україна повертається, але Росія продовжує брати участь у роботі цього органу. Жодних вимог української сторони після демаршу не було виконано. Повернення нашої делегації в ПАРЄ несе репутаційні ризики,
      – впевнений Тишкевіч.

      Ігар Тишкевіч / фото: Український Інститут Майбутнього

      Також експерт додав, що в Україні цьому органу створили сакральний образ, хоч він насправді не настільки важливий, як наприклад Комітет міністрів Ради Європи, який власне й ухвалив рішення про повернення Росії в ПАРЄ. Але про це у нас не говорять, оскільки нашим депутатам необхідно показати суспільству якісь перемоги на міжнародній арені.

      Читати також: Коронавірус з Китаю: як нова епідемія "вразила" світову економіку

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук