Гуманітарна революція в Україні: невідкладна декомунізація

14 квітня 2015, 13:23
Читать новость на русском

У "чистий" четвер український парламент прийняв низку законів, що розпочав складний процес декомунізації України. Один із законів визначив осіб, які з 1918 року брали участь у національно-визвольних змаганнях, як борців за незалежність України.

Згідно з іншим прийнятими законами: усі назви вулиць, міст, що містять радянські назви мають бути перейменовані, а також розсекречені архіви радянської доби.

Окрім реформаторських робіт в економіці, що рухаються уповільненим темпом.

"Українська влада вирішила відсвяткувати традиційний День Перемоги 9-го травня по-новому: початком змін в гуманітарній сфері".

Український інститут національної пам’яті силами уряду зареєстрував пакет з чотирьох законопроектів. А саме: "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті","Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939-1945", "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки". Усі закони були ухвалені депутатською більшістю в парламенті.

Склалося враження, що із законами явно поспішали. Адже їх готували, аби вони набути чинності до 9-го травня. Більше року тому, скасування закону "Колісніченка-Ківалова" щодо регіональних мов став спусковим гачком для сепаратистських виступів. Але сьогодні проросійськи налаштовані громадяни не можуть бути такими сміливими.

Декомунізація за Ющенка

Після перемоги Помаранчевої революції прийняття законів спрямованих на декомунізацію і засудження комуністичного режиму було питанням часу, але цього не сталось. Майже усі потуги Ющенка знищити радянське минуле зазнали фіаско.

Єдина його перемога полягала у створенні Меморіалу пам’яті жертв Голодомору і вшанування цієї події на державному рівні. Після кількох років відзначення, прийшовши до влади Янукович не наважився його скасувати.

Попри це Ющенко не спромігся створити комплексну державну програму з подолання радянсько-комуністичного минулого, яка врешті закінчилася рецидивом в Криму і на Донбасі.

Революція

Будь-яка революція приносить нові цінності. Якщо Євромайдан вважати революцією, то поряд з розповсюдженням нових цінностей безпосередніми учасниками подій на решту суспільства, відбувається симетричні події з витіснення старих.

Саме тому прийняття пакету законів щодо декомунізації України є важливим чинником становлення нової країни. По суті, це зміна людьми своїх традиційних поглядів, новий спосіб мислення, коли люди поривають з радянським минулим.

Українська влада не приховувала, що готує антикомуністичні закони саме до 9 травня. З одного боку це є символ, того що Україна пішла шляхом "повернення пам’яті" від амнезії злочинів радянської системи. Аби зробити традиційне радянське свято українським.

Тим паче один із законів забороняє радянську символіку, а отже лише українська символіка замайорить на площах та на телебаченні. Це перша спроба від’єднати День Перемоги від Радянського союзу та його історії. Це буде своєрідним соціологічним опитуванням на сепаратизм.

"Цей пакет прийнятих законів безумовно важливий для українського майбутнього. Адже незалежність країни, це також право на свій погляд на історію, який ми демонструємо світу".

Варто підкреслити, що закони не мають жодного антиросійського характеру. Звинуватити українців у русофобів ніяк не вийде. Якщо раніше до Євромайдану в епоху Ющенка, кожна українська ініціатива в гуманітарній сфері наштовхувалась на гнівні заяви Кремля, то тепер схоже на те, що російська влада лише готова знизувати плечима та висловлювати замість "європейської стурбованості" "російську засмученість".