Великий список вимог до Цивільного Кодексу: в Харкові відбувся масштабний марш рівності

Кореспондентка з Харкова Анна Черненко в ефірі 24 Каналу розповіла, як проходила акція та з якими вимогами вийшли її учасники. Окрім питань рівності й прав ЛГБТ+ людей, під час маршу порушували теми безпеки, інклюзії та змін до українського законодавства.

Уперше за час повномасштабної війни

Цьогорічний Марш рівності у Харкові став першим від початку повномасштабного вторгнення, коли учасники знову вийшли на пішу ходу. До акції долучилися понад 300 людей, тоді як у попередні роки через безпекові ризики організатори проводили лише невеликі локальні заходи. Марш розпочався у метро під час повітряної тривоги й мав залишитися під землею, якби небезпека тривала. Після відбою учасники піднялися на поверхню та продовжили ходу під охороною поліції й військових.

Ми надихнулися київським маршем, де вже кілька разів проводили пішу ходу, і вирішили, що можемо зробити це в Харкові. Військові загрози лише посилилися, але ми не знаємо, що буде наступного літа, восени, взимку чи навесні. Тому вважаємо, що маємо вимагати прав і перед лицем таких високих ризиків– розповіла одна з організаторок.

Під час акції згадували військових із ЛГБТ+ спільноти, які загинули на війні. Учасники також розгорнули 28-метровий перелік зауважень і вимог до Цивільного кодексу, а організатори наголосили, що значна частина порушених питань повторюється з року в рік, оскільки очікуваних змін досі немає.

Перша вимога – це визнання сімей і цивільних партнерств хоча б для військових і цивільних осіб ЛГБТ-спільноти. Друга – справедливе покарання за злочини на ґрунті ненависті та ухвалення відповідного законодавства. Третя – відкликання Цивільного кодексу, який містить дуже багато порушень і потребує подальшого доопрацювання– пояснила організаторка.

Ще одна частина вимог стосувалася міського простору, його безпеки та доступності для різних людей. Одна з учасниць звернула увагу, що навіть спуск до метро під час акції став для неї складним через недостатню доступність підземки, тому тему інклюзії на марші порушували ширше, а не лише в контексті ЛГБТ+ спільноти.

Після маршу організаторам надходили погрози

До акції долучилися люди різного віку та з різним досвідом участі в подібних заходах. Для частини учасників це був перший прайд, а найстаршій учасниці, пані Інесі, було 74 роки.

Я дуже толерантна людина, тому я за свободу. Україна хоче вступити до Євросоюзу, тож має надати людям ті права, які є в країнах Європейського Союзу– сказала учасниця маршу.

Водночас захід не минув без протидії. Паралельно з ходою інші організації вигукували провокативні гасла та погрози на адресу учасників, а команда ХарківПрайду повідомила про погрози життю, здоров'ю та знищення майна, які надходили як у день акції, так і після неї.

Організаторці прайду в день маршу порізали колеса в автівці. Потім було переслідування окремих учасників і учасниць та навіть спроба силоміць потрапити до хабу ХарківПрайду, виламати двері й пошкодити майно– розповіла Черненко.

За цими епізодами вже подали заяви до поліції. Через високі безпекові ризики до останнього залишалися сумніви, чи вдасться провести ходу, однак учасники змогли розпочати її під землею, а після відбою тривоги продовжити на поверхні.

Кореспондентка 24 Каналу розповіла про Марш рівності у Харкові: дивіться відео