History
History
Live
Переглядів: Час читання:5 хв

Вотергейтський скандал: як президент попався на брехні та пішов у єдину в історії США відставку

Вотергейтський скандал: як президент попався на брехні та пішов у єдину в історії США відставку

Дещо цікаве про ключові події Вотергейтської справи / Колаж 24 Каналу фото Library of Congress, White House

У червні 1972 року п'ятеро чоловіків у ділових костюмах та хірургічних рукавичках проникли до штаб-квартири Демократичної партії у Вашингтоні. І от саме цей начебто дрібний кримінальний епізод запустив невідворотну ланцюгову реакцію, яка рвучко змінила політичний та правовий ландшафт Сполучених Штатів Америки.

Згодом розслідування двох наполегливих газетних репортерів зірвало маску з найвищих ешелонів влади, викривши безпрецедентну систему прослуховування, шантажу та цинічного політичного саботажу. У підсумку токсична павутина брехні змусила Річарда Ніксона зробити те, чого не робив жоден американський президент ні до, ні після нього – з ганьбою покинути Білий дім. 24 Канал розповість про це трохи докладніше.

 
Adv

Як шматок клейкої стрічки зруйнував імперію Річарда Ніксона?

Ніч на 17 червня 1972 року у Вашингтоні видалася задушливою, але справжня історична буря збиралася не в атмосфері, а у тьмяних коридорах елітного житлового та офісного комплексу "Вотергейт". Охоронець Френк Віллс під час рутинного нічного обходу помітив дивну, майже абсурдну деталь – замки на кількох дверях підвального рівня були заліплені звичайною клейкою стрічкою, щоб вони не замикалися автоматично. Чоловік зняв її, але повернувшись за кілька хвилин побачив, що стрічка з'явилася знову – і негайно викликав поліцію.

Реклама

Правоохоронці, які прибули на місце, затримали п'ятьох чоловіків, які встановлювали "жучки" та фотографували конфіденційні документи в офісі Національного комітету Демократичної партії. Серед заарештованих був і Джеймс Маккорд – колишній офіцер ЦРУ та чинний співробітник Комітету з переобрання президента (CRP), що стало першою тонкою ниточкою, яка невідворотно потягнулася до Овального кабінету.

Спочатку адміністрація Білого дому презирливо назвала цей інцидент "третьосортною крадіжкою", намагаючись максимально применшити його значення перед майбутніми президентськими виборами. Стратегія спрацювала – Річард Ніксон тріумфально переобрався на другий термін у листопаді 1972 року, здобувши нищівну перемогу у 49 з 50 штатів. Тож здавалося, що прикрий інцидент назавжди вичерпано.

Проте молоді й голодні до істини репортери газети The Washington Post Боб Вудворд та Карл Бернстайн відмовилися відпускати цю історію у небуття. Спираючись на підказки таємного інформатора на прізвисько "Глибока пелька" (лише у 2005 році світ дізнався, що це був заступник директора ФБР Марк Фелт), журналісти крок за кроком розплутували складний клубок фінансових махінацій.

Реклама

І от саме вони документально довели, що стодоларові купюри з послідовними номерами, знайдені у кишенях зламувачів, походили з таємного фонду Комітету з переобрання президента, який контролювали найближчі соратники Ніксона. Тобто це був не просто банальний злам, а ключовий елемент масштабної кампанії політичного шпигунства, санкціонованої на найвищому державному рівні.

Вотергейтський скандал – історія падіння одіозного президента США Ніксона: дивіться відео IstoriyaBezMifiv

Чому секретні плівки стали вироком для 37-го президента США?

Справжній політичний землетрус у Вашингтоні стався влітку 1973 року під час напружених телевізійних слухань у Сенаті, коли колишній помічник президента Олександр Баттерфілд розкрив приголомшливу таємницю. Він під присягою повідомив, що в Овальному кабінеті встановлена система аудіозапису, яка роками фіксувала кожну розмову Річарда Ніксона. Ці магнітні плівки миттєво стали Святим Граалем для слідчих, адже могли дати об'єктивну відповідь на головне запитання Америки – що саме знав президент і коли він про це дізнався.

Реклама

Ніксон відчайдушно боровся за збереження записів у таємниці, прикриваючись доктриною "привілею виконавчої влади", і ця боротьба призвела до сумнозвісної "Різанини суботнього вечора" 20 жовтня 1973 року. Тоді президент наказав звільнити незалежного спецпрокурора Арчібальда Кокса, що спровокувало негайну відставку і генпрокурора, і його заступника, які категорично відмовилися виконувати антиконституційний наказ.

Цей авторитарний крок глави держави викликав безпрецедентну хвилю народного гніву та запустив офіційний механізм імпічменту у Палаті представників Конгресу США. Фінальний, нищівний удар по політичній імперії Ніксона завдав Верховний суд, який 24 липня 1974 року одноголосно зобов'язав президента передати невідредаговані записи окружному суду, відтак згодом вони потрапили й до нового спеціального прокурора.

Серед переданих матеріалів виявилася і так звана "плівка з димуючим пістолетом" (Smoking Gun tape), записана 23 червня 1972 року, всього через 6 днів після зламу у Вотергейті. На цьому історичному записі Ніксон особисто наказував своєму керівнику апарату використати ресурси ЦРУ, щоб заблокувати розслідування ФБР. Це був неспростовний задокументований доказ перешкоджання правосуддю, який миттєво позбавив президента залишків політичної підтримки навіть серед найвідданіших республіканців.

Реклама

Усвідомивши абсолютну неминучість імпічменту та перспективу кримінального переслідування, ввечері 8 серпня 1974 року Річард Ніксон звернувся до нації з прощальною телевізійною промовою. Наступного дня, 9 серпня, він офіційно підписав лаконічний лист про відставку, ставши першим і єдиним в історії США лідером, який добровільно склав свої повноваження.

Загалом – Вотергейтський скандал назавжди змінив американську політику, залишивши по собі глибоку недовіру суспільства до інституту влади, але водночас блискуче довівши фундаментальну силу демократичних інститутів. Тодішні події показали, що жодна людина, навіть президент наймогутнішої країни світу, не стоїть вище закону.

Повʼязані теми:

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv