Шелест мітли у нічному небі: як українські льотчиці доводили німецьку піхоту до божевілля

Серед тих безстрашних пілотес, званих "Нічними відьмами", які щоночі здійснювали абсолютно неможливе без радарів, радіозв'язку та парашутів, ключову роль відіграли молоді уродженки українських міст і сіл. Їхня неймовірна відвага досі вражає світ своєю безпрецедентною жертовністю та філігранною льотною майстерністю. 24 Канал розповість про це трохи докладніше.

Як дівчата на "фанерних етажерках" змушували елітні війська Третього Рейху благати про милість?

588-й нічний бомбардувальний авіаполк був унікальним явищем в історії світової авіації. Дівчата літали на біпланах По-2, які до війни використовували для обробки сільськогосподарських полів. Ці машини були настільки повільними, що їхня максимальна швидкість (близько 150 кілометрів на годину) була нижчою за швидкість звалювання німецьких винищувачів Messerschmitt Bf 109. Це створювало безпрецедентний аеродинамічний парадокс – німецькі аси фізично не могли летіти настільки повільно, щоб прицільно розстріляти дерев'яний біплан, не ризикуючи зірватися у штопор.

Історики детально описують смертельно небезпечну, але геніальну тактику, яку використовували льотчиці. Наближаючись до цілі, вони набирали висоту, а потім майже повністю вимикали двигуни. Літак безшумно планував у темряві, видаючи лише тихий свист вітру у металевих розчалках крил. Саме цей звук німці прозвали "шелестом мітли", а самих пілотес – Nachthexen ("Нічні відьми"). Їхні бомби падали ніби з нізвідки, сіючи абсолютний психологічний терор серед піхоти та артилеристів.

Однією з найяскравіших зірок підрозділу була українка Євдокія Носаль, яка народилася у селі Бурчак на Запоріжжі. Ця феноменальна пілотеса здійснила 354 успішні бойові вильоти. Її життя трагічно обірвалося 23 квітня 1943 року поблизу Новоросійська, коли уламок снаряда під час обстрілу влучив жінці у скроню просто під час польоту. І вона стала першою жінкою-пілотом Другої світової війни, яка була ушанована найвищою військовою нагородою посмертно. Її штурман, Глафіра Каширіна, змогла дотягнути залитий кров'ю літак до бази, що експерти з авіації досі вважають дивом пілотування.

"Нічні відьми" – жінки, які бомбили німецьку армію на дерев'яних біпланах: дивіться відео AshesofEmpires44

У чому полягав феномен українських пілотес, чиї імена назавжди увійшли до світових підручників з авіації?

Збити хоча б одну "Нічну відьму" було завданням для німців украй важким, адже дівчата літали на наднизьких висотах, ховаючись у складках рельєфу. Неможливо не відзначити й неймовірну витривалість цих жінок – до літа 1944 року вони літали без парашутів, щоб взяти на борт додаткові 20 кілограмів бомб. У відкритих кабінах за температури мінус 30 вони зазнавали важких обморожень, але продовжували виконувати завдання.

Справжньою легендою стала Надія Попова, яка виросла на Донеччині. Її витривалість виходила за межі людських можливостей – під час найважчих боїв Попова здійснювала до 18 вильотів за ніч. Вона поверталася на базу, техніки за три хвилини підвішували нові бомби, і жінка знову підіймалася у чорне небо. Одного разу її літак повернувся на аеродром із 42 пробоїнами – кулі прошили карту, шолом і навіть льотну куртку Надії, але сама вона залишилася неушкодженою. Загалом Попова здійснила 852 бойові вильоти, переживши війну і ставши символом незламності для феміністичних та військових рухів аж до своєї смерті у 2013 році.

Не менш вражає й історія киянки Лариси Розанової, яка стала однією з найкращих штурманок полку. Її здатність орієнтуватися у просторі лише за зірками та секундоміром, без жодних навігаційних приладів, була неймовірною. До сьогодні, коли світова історична наука остаточно відокремила реальні подвиги від радянської пропаганди, імена всіх цих українок стоять в одному ряду з найвидатнішими авіаторами світу – адже вони довели, що справжня мужність не залежить від статі чи товщини броні, а гартується у вогні щирої любові до своєї землі та абсолютної безстрашності перед обличчям смерті.