Хто допомагав Вовку уникнути відповідальності: імена скандальних суддів

22 грудня 2019, 18:00

У липні Артем Ситник та Сергій Горбатюк провели брифінг, на якому оприлюднили записи з кабінету голови Окружного адмінсуду міста Києва Павла Вовка. Тоді уся країна дізналась як судді торгують правосуддям та використовуючи судові рішення розставляють своїх людей у ключових органах. А фраза Аблова «шеф, давай щось учудім» стала мемом.

Тоді ніхто не сумнівався після такого викриття Вовку і компанії вже не вдасться уникнути покарання. Минуло 5 місяців. Жоден фігурант плівок Вовка не покараний, усі на своїх посадах та продовжують вершити "правосуддя".

Важливо! Удар по суддівській реформі Зеленського: що відомо про звільнення судді Аблова

Після оприлюднення записів НАБУ Генпрокуратура зі скрипом, але оголосила підозри у вчиненні злочинів Павлу Вовку, Євгену Аблову, Ігорю Погрібніченку та Ігорю Шепітку.

Після цього слідству потрібно було провести колосальну роботу. На плівках зафіксовано тисячі годин розмов, у яких фігурують багато суддів та інших дуже цікавих персонажів. Їх треба перевірити, допитати десятки свідків, провести експертизи та інші слідчі дії. Для цього потрібен час.

Оскільки по зафіксованих на плівках фактах вовчій компанії немає що заперечити, вони вирішили забрати у слідства час на якісне розслідування. І тут дуже в нагоді стали відомі "правки Лозового" та судді Майдану.

Відповідно до правок Лозового продовження строків розслідування здійснюється слідчим суддею. Прокуратура подала таке клопотання до Шевченківського суду міста Києва. Його розглядала суддя Тетяна Овсепян і вирішила відмовити у задоволенні клопотання.

Це означає, що прокуратура або має закрити справу або ж передати її до суду у сирому вигляді, що дозволить адвокатам Вовка легко розвалити її у суді.

До речі, суддя Тетяна Овсепян у часи Майдану засуджувала невинних за поїздку до Межигір’я Януковича. Її мали би звільнити.


Тетяна Овсепян​

Але спершу Вища рада правосуддя вирішила, що ручні судді завжди потрібні, а тому залишила її на посаді. А потім Вища кваліфікаційна комісія визнала її доброчесною. Очевидно, що після цього суддя усвідомила свою повну безкарність та можливість приймати будь-які рішення.

Після рішення Овсепян у прокуратурі цілком слушно вирішили не закривати справу, а передати її до суду. Тому слідство наразі завершене, а Вовк, Аблов та інші знайомляться з матеріалами кримінальної справи. Як тільки закінчать знайомитись, обвинувальний акт передадуть до суду.

Враховуючи, що кримінальна справа буде розглядатись звичайним київським судом, де завдяки старанням Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфкомісії залишилось дуже багато недоброчесних суддів, результат спрогнозувати не важко.

Хоча я переконаний, що навіть тих фактів, які слідство встигло належно оформити, цілком достатньо для того, щоб винести обвинувальні вироки і відправити Вовка з компанією до тюрми років так на 5. У будь-якому випадку завдяки відкритому розгляду ми дізнаємось ще багато цікавого з того, як у Окружному адмінсуді торгували правосуддям.

З кримінальною справою зрозуміло. Але ж очевидно, що після публікації цих фактів усіх фігурантів плівок Вовка не можна і близько підпускати до здійснення правосуддя.

І тут ключову роль грає саме Вища рада правосуддя, яка уповноважена відсторонювати суддів від посад та звільняти їх за дисциплінарні порушення. У справі Вовка, Рада правосуддя проявилась максимальним захисником його інтересів.

Ще у серпні прокуратура подала клопотання про відсторонення від посад Павла Вовка, Ігоря Погрібніченка та Ігоря Шепітка. Але ВРП відмовилась їх відстороняти і залишила їм право здійснювати правосуддя.

Нагадаю, що доповідачами у цих справах були колишній та діючий голови ВРП – Володимир Говоруха та Андрій Овсієнко.


Володимир Говоруха​

Прокуратура оскаржила рішення ВРП до нового Верховного Суду. Але суд відмовився навіть розглянути ці скарги. Мовляв прокуратура взагалі не має права оскаржувати такі рішення ВРП.

Тобто Рада правосуддя може винести будь-яке, навіть очевидно свавільне і незаконне рішення і його не можна оскаржити. Ось така позиція у Касаційного адмінсуду.

До речі, головуючою у справі щодо відсторонення Павла Вовка була дуже цікава суддя – Наталя Блажівська. Це молодша дочка експрокурора Євгена Блажівського, який тривалий час очолював прокуратуру Києва, а за часів Януковича був заступником Генпрокурора Віктора Пшонки. Такі високі посади не давали високих заробітків, але дуже добре вплинули на статки родини Блажівських.


Наталя Блажівська​

Так, у 2010 році мама майбутньої судді Верховного Суду стала власником велетенського маєтку під Києвом площею з невеликий торговельний центр – майже 1300 квадратних метрів.

Вражають не тільки статки, але і кар'єрні досягнення дочки зама Пшонки. Вона стала суддею столичного суду у 26 років, коли її батько був прокурором Києва.

У 2012 році 31-річна Наталя Блажівська зробила карколомний кар’єрний стрибок та отримала посаду судді Вищого адмінсуду. Тобто з судді першої інстанції одразу в третю, та ще й у такому молодому віці. На переконання Громадської ради доброчесності за часів Януковича чесно таку посаду отримати було неможливо. Очевидно, що спрацювала посада батька.

А почала Блажівська свою кар’єру судді саме у Окружному адмінсуді міста Києва, який з 2010 року очолив Павло Вовк.

Більше того, очевидно вона була у колі наближених, бо разом з Вовком входила до житлово-побутової комісії, яка визначала, яких суддів ощасливити службовою квартирою.

Зокрема, за участі Блажівської ця комісія вирішила надати службові квартири Євгену Аблову та Ігорю Погрібніченку, які є підозрюваними у цій справі. Але і це ще не все. Старша сестра Блажівської – Оксана, нещодавно призначена членом Вищої ради правосуддя. Виходить суддя розглядала справу проти органу, до якого входить її рідна сестра.


Євген Аблов​

Отже, підсумуємо: Блажівська вирішувала позов до органу, де працює її рідна сестра про те чи відсторонювати від посади свого колишнього шефа. Ви бачите тут конфлікт інтересів? А от суддя Верховного Суду не бачить.

Отже, завдяки Вищій раді правосуддя та Верховному Суду Павло Вовк та інші фігуранти плівок НАБУ продовжують спокійно вершити "правосуддя" і виносити дуже сумнівні рішення.

Наприклад, нещодавно Павло Вовк задовольнив позов одіозного прокурора Кулика та зобов’язав виплатити йому з бюджету понад 1,6 мільйона гривень компенсацій у зв’язку із звільненням з прокуратури.

Далі ще цікавіше. Окружний адмінсуд визнав законним обрання вдруге членом ВРП Павла Гречківського. Норма закону прямо забороняє одній особі бути членом Ради правосуддя двічі поспіль. Але чого не зробиш ради таких лояльних до "шефа" членів ВРП.

І вишенька на торті. Підозрюваний у справі Вовка суддя Погрібніченко 12 листопада відкрив провадження за позовом голови Касаційного адмінсуду Михайла Смоковича до НАЗК.


Михайло Смокович​

Виявляється, НАЗК встановило, що Смокович не задекларував понад 365 тисячі гривень. А це є підставою для його звільнення. Тому він дуже хоче, щоб "вовчий суд" скасував це рішення.

Якщо використовувати лексику Вовка, то яйця голови касаційного суду у них в руках. А плівки НАБУ доводять, що Вовк не упускає можливості скористатись такою ситуацією.

Очевидно нам слід очікувати ще багато цікавих рішень Верховного Суду на користь вовчої компанії. То чи залишились бодай якісь шанси звільнити Павла Вовка? Так, закон дає такі можливості Вищій раді правосуддя.

Факти, які зафіксовані НАБУ, є 100% підставою для звільнення Вовка у порядку дисциплінарного провадження. І така скарга вже лежить у Раді правосуддя з 7 листопада.

За законом її мають розглянути не пізніше 7 січня. Доповідачем у справі є Віктор Грищук, який у квітні обраний у ВРП за квотою науковців і поки не потрапляв у скандали. Справа Вовка буде для нього реальним тестом на доброчесність.

Читайте також: Судді погодили шокуючі компенсації моральної шкоди Портнову і скандальному ДАІшнику

Але цілком зрозуміло, що шанси нарешті позбутись "вовчого правосуддя" ми отримаємо лише за умови реального перезавантаження самої Вищої ради правосуддя і втілення справжньої судової реформи. Боротьба за чесні суди триває, а справедливість однозначно переможе.