Про це повідомили в Трускавецькій міській раді.
Дивіться також Врятувала тисячі життів: померла волонтерка Тіна Пір
Що відомо про загиблого військового?
Ігор Никитенко народився 19 червня 1995 року в селищі Яблунець Житомирської області. Своє військове життя чоловік почав ще з 2014 року, коли йому було лише 19 років.
Тоді захисник пішов добровольцем захищати Україну та приєднався до батальйону спеціального призначення "Січ". Відтоді Никитенко понад 10 років життя віддав війні проти Росії.
Український захисник брав участь у важких боях на Харківщині, Донеччині, Луганщині та Херсонщині, а також проходив службу у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади та 12 бригади спеціального призначення "Азов".
Бойовий шлях Ігоря позначений не лише нагородами, а й мужністю, яку неможливо виміряти відзнаками. Навіть після важких поранень він повертався до побратимів, бо вважав своїм обов’язком бути там, де найбільше потрібен,
– заявили у міськраді.
Побратими Ігоря Никитенка зазначили, що той завжди був дуже сильним та неймовірно любив Україну. Захист країни боєць вважав за справу свого життя.
Також для військового родина була дуже важливою. Під час лікування він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мар’яною, яка родом із села Опака Східницької громади. Спочатку подружжя жило в Опаці, а згодом разом із двома дітьми переїхало до Трускавця, який став їхнім домом.
Загинув український військовий у віці 30 років, 2 червня 2026 року. Спочатку із захисником попрощаються у Києві, а поховають у Трускавці.
Редакція 24 Каналу висловлює щирі співчуття рідним і близьким Ігоря Никитенка. Світла пам'ять!
Кого ще втратила Україна?
Під час виконання бойового завдання на фронті загинув співробітник ІТ-компанії SoftServe Юрій Мозіль. Життя військового обірвалося 26 лютого 2026 року. Він був учасником АТО, а із зими його вважали зниклим безвісти.
На війні загинув матрос Віктор Орлов. Серце військового зупинилося 19 травня під час виконання службових обов'язків із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
42-річний Алекс Пінескі добровільно став до лав українського війська. Він служив спецпризначенцем у складі розвідки. Проте його життя обірвалося на Донеччині. Він працював "фрилансером у галузі приватної безпеки в Італії та за кордоном", проте відчув, що, мовляв, хоче "більшого" від свого життя.