Інклюзивність на виборах, або Коли голосують не всі: як це працює в Україні

25 червня 2020, 19:15
Читать новость на русском

Сьогодні йдеться про те, що право обирати й бути обраним – це серце демократії й будь-якої виборчої системи. Це видається нам природним правом, але воно не завжди було доступне всім. І зараз в Україні є великі проблеми із правами маломобільних людей на виборах.

Слово "інклюзивність" походить з англійського "inclusive" та означає включеність або залученість до чогось. Тобто те, що не було доступним кожному, стає доступним усім. Як це стосується виборів – читайте в програмі "Вибори навиворіт" на 24 каналі.

Важливо Ліфтів немає, пандуси – рідкість: ситуація на виборчих дільницях для людей з інвалідністю шокує

Права жінок

На початку 20 століття, жінки мали право голосу лише в 6 країнах, зокрема:

  1. у Данії,
  2. Норвегії,
  3. Ісландії,
  4. Фінляндії,
  5. Австралії,
  6. Новій Зеландії.

Минуло 100 років, а ці країни досі є в рейтингу найкращих країн для життя. В інших країнах право жінок голосувати обмежувалось правом приготувати чоловікові сніданок, щоби той не йшов на вибори голодним.


Жінки не мали права голосу / Скриншот з відео

Права чоловіків

У Франції вперше запровадили прямі вибори 200 років тому. Проте брати участь у голосуванні могли лише чоловіки, але не всі – лише ті, які сплатили за рік не менше, ніж 300 франків податків. У теперішньому еквіваленті – це приблизно 50 тисяч доларів.


Скільки повинні були сплатити податків у Франції за рік / Скриншот з відео

Проблеми з інклюзивністю зараз

Але навіть станом на зараз у цілих груп населення залишаються проблеми із реалізацією своїх виборчих прав.

Люди з інклюзивністю – це маломобільні люди, люди з інвалідністю. За даними Мінсоцполітики – їх в Україні 2 мільйони і 600 тисяч. До маломобільних людей також можуть належати: люди похилого віку, тимчасово маломобільні (наприклад, вагітні чи мами з дітьми у візочках). Таких виборців може бути до 40%.

Що гарантує закон?

► Дільниця. На дільниці принаймні 1 кабінка для голосування повинна бути завширшки 110 сантиметрів, а в ній столик – заввишки 75 сантиметрів із простором знизу, щоби там зручно могла розташуватися людина на візку.

Проходи на дільницю мають бути не менше, ніж 1,8 метра завширшки. Дверні проходи – не менше, ніж 90 сантиметрів завширшки. І, звичайно, мають бути пандуси.


У кабінці зручно має розташуватися людина на візку / Скриншот з відео

► Шлях до дільниці. Крім того, з 1 квітня 2019 року набули чинності нові державні будівельні норми, які вимагають, щоби на шляху до дільниць була встановлена система інформування та орієнтування. А самі доріжки та тротуари мають бути адаптовані для людей із візками.

► Вказівники. Крім візуальних вказівників, мають бути тактильні елементи або аудіовказівники для незрячих виборців. Також повинні бути місця для паркування для людей з інвалідністю і спеціально обладнані туалети.


Повинні бути аудіо, візуальні та тактильні вказівники / Скриншот з відео

Що показує практика?

Моніторинг під час виборів 2019 року показав, що приблизно 3000 дільниць не були обладнані пандусами. Фактично, були недоступні для людей з інвалідністю. А проблеми із доступністю для маломобільних виборців мали понад 16% дільниць, а це – кожна 6.

Також у кодексі не врегульовані бюлетені зі спеціальним трафаретом для незрячих.

Чому так стається і як голосують виборці в Україні та за кордоном – дивіться у відео програми.

Програму "Вибори навиворіт" створено в рамках проєкту USAID "Місцеве спостереження за політичними процесами в Україні". Позиція USAID може не співпадати з думками, висловленими у програмі. Створено спільно з Громадянською мережею "Опора" та "Громадським".