Щоб спиляти одну тополю, залучили бомбардувальники й авіаносець: що сталося в Кореї

За три дні до цього тут збиралися лише обрізати гілки, які закривали огляд між постами. Та робота закінчилася загибеллю двох американських офіцерів, після чого рішення про повернення до тополі ухвалювали вже у Вашингтоні.

Як обрізання дерева закінчилося вбивством двох офіцерів?

Тополя росла в Панмунджомі, у Спільній зоні безпеки між двома Кореями, йдеться в дописі praetorians_oblitus_legionis у Threads. Після перемир’я 1953 року тут проводили переговори, а військові протилежних сторін могли пересуватися спільною територією й опинятися зовсім поруч.

Навіщо США провели військову операцію заради однієї тополі / Колаж 24 Каналу

Дерево заважало спостерігати за одним із постів Командування ООН біля Мосту неповернення. Через густу крону військові на сусідньому спостережному пункті могли не помітити, що там відбувається.

Для відновлення огляду вирішили обрізати гілки. 18 серпня 1976 року до дерева прийшла робоча група з охороною та офіцерами. Після суперечки щодо продовження робіт північнокорейські військові викликали підкріплення й напали на неї. Серед знарядь нападу були сокири, які забрали в робітників.

Американських офіцерів Артура Боніфаса та Марка Барретта вбили, інших учасників групи поранили. Через три дні Командування ООН повернулося до того самого місця, щоб цього разу повністю спиляти тополю.

Навіщо для спилювання тополі залучили бомбардувальники й авіаносець?

У Вашингтоні обговорювали, як виконати роботу й уникнути нового нападу. Заступник міністра оборони Вільям Клементс навіть запропонував відправити одного військового з вибухівкою, який міг би під’їхати до дерева на велосипеді. Генрі Кіссінджер наполягав, що після вбивства двох американців США повинні відповісти.

Зрештою обрали повернення великої групи під потужним військовим прикриттям. Операцію назвали "Пол Баньян" – на честь велетня-лісоруба з американського фольклору. Вранці 21 серпня інженери почали спилювати дерево, а американські та південнокорейські військові забезпечували їхню охорону.

За робочою групою стояли артилерійські підрозділи, бойові вертольоти та винищувачі. B-52 виконували демонстраційні польоти над Південною Кореєю, а авіаносець USS Midway з кораблями супроводу перебував неподалік узбережжя. Така концентрація сил мала стримати північнокорейських військових від повторного нападу. За повідомленням армії США, операція тривала 42 хвилини.

Північнокорейські солдати спостерігали, але не втручалися, й інженери завершили роботу без нового бою. Після цього від імені Кім Ір Сена передали повідомлення з висловленням жалю щодо інциденту. У вересні сторони погодили нові правила: військових обмежили власним боком демаркаційної лінії, а Північна Корея мала прибрати чотири пости з боку Командування ООН.

Серед південнокорейських спецпризначенців, які під час операції перебували в резерві, був майбутній президент Мун Чже Ін. 27 квітня 2018 року він повернувся до Панмунджома вже як глава держави й разом із Кім Чен Ином узяв участь у посадці пам’ятної сосни. Для церемонії обрали дерево, що почало рости 1953 року – у рік підписання корейського перемир’я.