9 жовтня 2012 року Малала їхала разом зі своїми однокласниками, коли раптом талібський бойовик зупинив шкільний автобус і закричав: "Хто тут Малала?". "Я — Малала", — сказала дівчинка. Після цього він кілька разів вистрілив їй просто в голову. Страшний епізод зі свого життя дівчинка описує в мемуарах під назвою "Я — Малала".
Молода правозахисниця народилася 1997 року в пакистанській долині Сват. Її батько був директором школи і підтримував прагнення доньки здобути освіту. Коли регіон захопили таліби й заборонили дівчатам здобувати освіту, Малала ходила на уроки, ховаючи підручники під своїм одягом.
Вона відкрито виступала проти утисків. Брала участь у конференціях, знялась у документальному фільмі The New York Times про закриття шкіл. Під псевдонімом вела англомовний блог для BBC, у якому розповідала про життя під контролем талібів.
Після поранення Малалу відвезли у Великобританію. У Пакистані стало небезпечно — їй постійно надходили погрози. У дівчинки з'явилося багато справ, пов'язаних із її правозахисною діяльністю. Та все ж вона намагається не пропускати уроки. У будні ходить до школи, а у вихідні працює у фонді, який створила задля розвитку освіти в Пакистані.
Малала стала одним із найвпливовіших у світі підлітків. Вона виступає в ООН та зустрічається зі світовими лідерами. Незважаючи на юний вік, вона не проти зробити політичну кар’єру і, повернувшись до Пакистану, стати там прем'єр-міністром.