Кіт в дірявому мішку: що отримала держава, повернувши "Укртелеком"

18 грудня 2017, 20:01
Читать новость на русском

Після двох років нерішучих дій держави, "Укртелеком" остаточно повернувся у її власність. Таке рішення 12 грудня ухвалив Київський апеляційний господарський суд, залишивши в силі вирок суду попередньої інстанції. Угоду про приватизацію телекомунікаційної компанії у 2011 році визнали недійсною.

Держава отримала назад неоднозначний великий актив – найбільшого оператора зв’язку з 25 тисячами працівників, яке хоч збільшило прибутки за останні півроку, але має, за різними оцінками, від 2-6 мільярдів гривень боргу, а одним із кредиторів "Укртелекому" є банк держави-агресора.

"Укртелеком" сьогодні


Відділення "Укртелекому" Фото: КP.ua

"Укртелеком" залишається найбільшим інтернет-провайдером широкосмугового доступу до інтернету в Україні (так званий "домашній інтернет" – "24"), хоч з 2015 року помалу втрачає абонентів.

Другий за розміром оператор такого виду послуг – "Домашній інтернет від Київстар" – має вдвічі менше абонентів. Про це йдеться у моніторингу консалтингової групи E&C, яка досліджувала ринок у 2016 році.

Також "Укртелеком" продовжує бути єдиним оператором фіксованого зв'язку в країні, але п'ятимільйонна абонентська база продовжує скорочуватися. За рік вона зменшилась майже на 15%.

На інших ділянках ринку зв’язку, наприклад, стільникового, показники компанії дуже скромні. Мобільним оператором "Укртелеком" користується 1 мільйон абонентів. Для порівняння – "Київстаром", за різними оцінками, користується 26 мільйонів.

За 6 місяців цього року "Укртелеком" прозвітував про прибуток у 355 мільйонів гривень. Цей показник майже вдвічі більший за цей період минулого року. У 2015 році компанія заробила півмільярда.

Попри це, за останні кілька років справи в оператора йшли врізнобіч. Поряд з непоганими цифрами доходів, товариство має тривалу кредитну заборгованість перед двома державними банками – "Ощадбанком" та "Укрексімбанком". Оператор не визнає частину боргів та не відображає їх у своїх звітах.

Читайте також: Ціни на послуги "Укртелекому" можуть суттєво змінитися

За перший квартал 2017 року компанія звітує, що їхня заборгованість за кредитами становить 1,7 мільярда гривень, де 343 мільйони – це позика від China Development Bank на модернізацію мереж.

У червні 2017 року "Ощадбанк" подав позов на останнього власника "Укртелекому" – компанію "ЕСУ" Ріната Ахметова. Банк вимагав сплатити 1,1 мільярдів гривень за непогашеними облігаціями.

У серпні суд постановив виплатити державному банку 800 мільйонів гривень. Інша державна фінустанова – "Укрексімбанк" – також заявила претензії на повернення 2,8 мільярда гривень від "Укртелекому". З травня рішення суду немає. Як зміниться ситуація навколо цього позову після юридичного повернення оператора до державної власності, поки незрозуміло.

На довершення інформації про фінансовий стан "Укртелекому" Генпрокуратура виявила, що компанія має борг перед українською "дочкою" Сбербанку Росії на близько 1,4 мільярда гривень під закладання майна.

Є в "Укртелекому" інші судові справи. Оператор вступив у тяганину по 29-ти справах з державними органами.

В оператора вважають, що держава заборгувала підприємству близько 168 мільйонів гривень. Чверть боргів винна Київська міська адміністрація.

В КМДА не вважають це прямими боргами міста. Суть тут у тому, що під час приватизації держава зобов’язалася виплачувати компенсацію за 500 тисяч пільговиків, яким за домовленістю надавалися послуги, але місцеві органи влади відмовилися від послуг оператора. Фонд держмайна поки не пояснює, як буде врегульовувати ці питання.

Тіньова приватизація


Рінат Ахметов та Сергій Льовочкін. Фото: Деловая столица

Депутат Сергій Лещенко детально розписав, як Сергій Львовочкін через свої офшори, в інтересах компанії СКМ Ріната Ахметова, приватизував держпідприємство "Укртелеком" за сприятливих часів Віктора Януковича.

Офіційно ж був проведений конкурс у 2010 році. Єдину заявку подала компанія ТОВ "ЕСУ" — дочірня компанія австрійської EPIC. "ЕСУ" визнали переможцем. Вона придбала 92,79% акцій "Укртелекому" за 10,6 мільярдів гривень.

Сума, на перший погляд, непогана, але чомусь австрійській компанії дозволили частково розрахуватися з державою за "Укртелеком" державними грошима, а точніше – кредитами державних банків.

За кілька тижнів до переказу коштів на рахунок Фонду Держмайна компанія "ЕСУ" випустила облігації на суму близько 4 мільярдів гривень. Цінні папери викупили "Ощадбанк" та "Укрексімбанк". Цю схему генпрокурор Юрій Луценко назве злочинною. На його думку, через такі махінації "Укртелеком" дістався Рінату Ахметову безкоштовно. Акції "Укртелекому" були заарештовані, але згодом його зняли.

У 2013 році група СКМ, що належить олігарху, підписала договір купівлі-продажу компанії UA Telecominvest Limited, яка є власником ТОВ "ЕСУ".

У 2015 році СКМ відстрочила погашення кредитних виплат за облігаціями держбанків до кінця 2017 року, коли, фактично, право власності з усім тягарем кредитів переходить на плечі держави.

Дірявий мішок


Перші встановлені "Укртелекомом" модеми Huawei в Одесі в рамках модернізації у 2016 році. Фото: Liga.net

Зі зміною влади у 2014 році держава доволі мляво діяла, щоби повернути "Укртелеком". Фактично державна машина включилася у боротьбу лише у травні 2017 року. І одразу на двох напрямках. Генеральна прокуратура розпочала розслідування у кримінальному провадженні щодо приватизації "Укртелеком" за заниженою вартістю.

В цьому ж місяці Фонд держмайна звернувся з позовом до Господарського суду Києва про розривання угоди купівлі-продажу акцій "Укртелекому" і стягнення пені у розмірі 2,17 мільярда гривень з "ЕСУ".

У провадженні Генпрокуратури йшлося, що продаж акцій був занижений на 1,6 мільярда гривень. Перші підозрювані у злочині – Янукович та Азаров.

Читайте також: В "Укртелекомі" пояснили ситуацію, навіщо вивозили кольоровий метал

Спецкомісія Верховної Ради по приватиції у рішенні від 18 вересня 2015 року заявляє:

В "Укртелекомі" почалась реалізація майна, загальна вартість якого становить 15 мільярдів гривень, об’єкти відчужуються комерційним структурам за заниженими цінами і переводяться на рахунки ЕСУ.

До питання "Укртелекому" спецкомісія повернулася лише через рік. У 2016 році вона ухвалює чергове рішення, де чітко зазначається, що проведення конкурсу з приватизації національного оператора було незаконним, а власники не інвестували 450 мільйонів доларів протягом 5 років та не передали на баланс держави телекомунікаційну мережу спеціального призначення. Однак після цього ще один рік реакції правоохоронних органів не було.

Спецкомісія констатує, що з 2014 року власники ПАТ "Укртелеком" почали виводити активи товариства і активно звільняти 15 тисяч працівників.

У соцмережах можна знайти десятки дописів, де обурені користувачі інтернету від "Укртелекому" нарікають на істотне погіршення якості зв’язку і обслуговування.

На профільних форумах обговорення провайдерів, можна зустріти коментарі працівників "Укртелекому".

– Робота монтером в "Укртелекомі" стала для мене уроком, що гірше ніж тут, я нічого не бачив. Хлопці писали, що кабелю та інструментів немає. Йде розвал всього, що будувалося державою.

Три роки Фонд держмайна не помічав порушень, але навесні з’явилося рішення, що "ЕСУ" справді не виконав інвестиційний план та не передав мережу спеціального призначення у власність держави.

Усім, хто радіє за повернення "Укртелекому" у державну власність, хотів би нагадати, що ця компанія глибоко збиткова. Тому компенсувати ці збитки доведеться за рахунок бюджету чи за рахунок підняття тарифів для користувачів дротового зв'язку. Що, насправді, призводитиме до подальшого скорочення користувачів дротового зв'язку і збільшення збитковості цієї компанії,
– написав у Facebook економіст Борис Кушнірук.

19 жовтня Господарський суд задовольнив позов Фонду держмайна про розрив договору купівлі-продажу акцій "Укртелекому". 12 грудня Апеляційний суд залишив рішення в силі.

В "ЕСУ" заявили, що категорично не згодні з рішеннями судів. У Ахметова мають рішучість судитися в останній касаційній судовій інстанції.

Хоча, схоже, рішення повернути "Укртелеком" попри складну ситуацію в компанії, вже прийняте. Який все-таки реальний стан справ у найбільшого оператора, буде зрозуміло після повного аудиту.