Російська авіація дедалі гостріше відчуває наслідки війни, а українські удари по підприємствах військово-промислового комплексу можуть ускладнити виробництво ракет і безпілотників. Водночас рішення Вашингтона обмежувати доступ України до окремих американських технологій та затримки постачання озброєння ставлять під сумнів надійність США як стратегічного партнера.
В ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу авіаційний експерт Костянтин Криволап розповів, як довго Росія зможе підтримувати бойову авіацію та виробництво ракет, наскільки болючим для ворога став удар по заводу "Енергія" та чому непослідовність Вашингтона може дорого коштувати американським виробникам зброї.
Що відбувається з цивільною авіацією Росії?
Ситуація в російських аеропортах стає доволі складною. Рейси скасовуються або ж затримуються, аеропорти самі закриваються, літаки не приймають. Наскільки зараз безпечне російське небо? Цікавить цивільна авіація, тому що росіяни постійно скаржаться на те, що вони там кілька годин, добу перебувають в аеропорту, що їхні рейси скасовують. Були повідомлення, що Forbes порахував втрати авіакомпаній на цьому питанні.
популярні відео
Це прямі втрати від авіакомпаній. Це не вплив на економіку. Це прямі витрати авіакомпанії на те, щоб все це якось налагодити, погасити, щоб якось компенсувати щось таке. 2,5 мільярда доларів. Така вже серйозна цифра.
І це ж треба розуміти, що це як державні компанії, так і недержавні. Я не знаю, чи буде там хтось допомагати державним компаніям.
Тому що особливо літати їм там вже нема на чому. Там вже тих літаків залишилось не так багато. В порівнянні з тим, що у них на початку гарячої фази було близько тисячі літаків.
А тільки іноземних там було близько 800, які не всі були на крилі, але там Путін щось вкрав, близько 500 з чимось літаків. Потім вони їх почали викупати.
Потім вони почали видавати гроші не тільки державним компаніям. Там багато отримував "Аерофлот". У зв'язку з тим темпом, з яким вони виходили з ладу, не зовсім зрозуміло, як вони літають. А з ладу вони виходять, тобто двигуни Airbus, якщо там не зробити відповідне обслуговування, то вони просто не можуть запускатися. Причому Airbus може їх відключати дистанційно.
І взагалі, в основному літають не російські літаки, а іноземні, тому що російським вже дуже важко літати. У них там нема на чому фактично. Якщо якийсь час було навпіл, то зараз такої ситуації нема.
І треба сказати, що іноземні літаки вже все суттєвіше і суттєвіше зменшують свої обсяги. Тому що, коли Зеленський сказав, що ми "закриваємо небо", почали діяти всі ці ринкові механізми.
Повне інтерв'ю: дивіться відео
От, наприклад, коли це з'явилося, EASA – це європейське відображення ICAO. ICAO – це міжнародна компанія безпеки цивільної авіації. Там в 47-му році хлопці зібралися, вирішили, що будуть займатись безпекою, однаковою для всіх аеропортів по всьому світу.
І щоб була якась уніфікація, щоб було зрозуміло, які команди подавати. Тому ICAO займається виключно безпекою. І там нема поняття такого, як війна. Там є поняття безпеки самого аеропорту: чи є в нього навігаційне обладнання, чи є в нього укриття, чи скільки він може в це укриття відправити людей, як працівників, так і людей, чи може він зберегти авіаційну техніку.
А про війну там ані слова, просто нема таких слів. І потім він видає рейтинг з цього питання.
І після цього страхові компанії кажуть: "Ви хочете туди літати? Якщо хочете літати, це ваша справа, це не наше. Ми не забороняємо, але ми не рекомендуємо". І страхові внески одразу фантастично зростають, і все це падає на плечі тих самих пасажирів. Тому що інших варіантів, де це компенсувати, нема.
За виключенням того, що коли почалися гарячі події в Ізраїлі, то у них інших шляхів, як літати, фактично нема. І ця ізраїльська державна компанія El Al отримала від держави субсидії для того, щоб частково компенсувати ці збільшені страхові ризики, страхові виплати, тому що і так вартість квитків суттєво подорожчала.
Тому це все гаситься за рахунок, по-перше, самих пасажирів. А по-друге, там ніякого примусу нема. Те, що люблять дуже росіяни "принуждение", там є просто конкретно: платиш гроші і літаєш. Якщо не платиш гроші, не літаєш. Отак.
А те, що стосується цієї ситуації стосовно польоту Мінськ-Москва, то російське ППО спрацювало по літаку, його обстріляли, але він сів, люди не постраждали. Там є дірки, але не дуже сильні, вітер не задуває. Тобто нічого страшного не сталося. Буцімто, це звична така штука, така національна розвага.
І зараз давайте будемо очікувати якесь більш-менш офіційне повідомлення, тому що могли обстріляти, могли навестися. От в минулому році був запис оприлюднений пілота, який кричав з матом-перематом: "Ви що там, з глузду з'їхали?" Я так м'яко виражаюсь.
Може обстріли, може навелися, може прицілились, може не спрацював "свій-чужий", може що там запустили. А особливо ж ПЗРК, у нього ж нема "свій-чужий".
А ПЗРК у росіян дуже багато, зараз вони їх використовують, тому що у них самих систем С-300, С-400 вже не вистачає. "Панцирів" не вистачає, тому що вся взагалі концепція російського ППО – це С-400 і "Панцирі". Дивізіон стоїть, зенітно-ракетний комплекс С-400. Його охороняють шість "Панцирів". Така була арифметика.
А шести "Панцирів" там не вистачає, тому що перед гарячою фазою взагалі росіяни підтримували чисельність С-400 десь на рівні 50 комплексів, які є взагалі в Росії.
А от те, що є С-300, то їх було десь 110 – 120, може 130. Там були зовсім деякі старі, тому важко підрахувати те, що було боєздатним. Таких залишилось теж близько 50.
Тобто ми знищили загалом десь близько 100 комплексів С-300, С-400. Якщо порахувати, скільки росіяни відновили і наскільки зменшились комплекси С-300, це цифра фантастична, але росіяни поки що відновлюються. Тому там дуже велика кількість самих ПЗРК, тому що ПЗРК не вимагає такої серйозної інфраструктури, яка є у комплексів С-300, С-400.
А "Панцирів" було до гарячої фази десь близько 220. Їх виробили більше, але частково вони були відправлені на експорт. Наприклад, перші модифікації були навіть в Об'єднаних Арабських Еміратах. Там щось близько 50 машин було направлено.
Але коли почали туди літати іранські "Шахеди", то чомусь російські "Панцирі" там нормальним чином не відпрацювали. Тобто місцеві мешканці Дубаю були змушені кудись їхати, тому що місто перестало бути таким безпечним, яким воно було раніше.
Чим важливий удар по заводу "Енергія"?
Прилетіло по російському заводу "Енергія". Там серед безпілотників десь залітала і крилата ракета. Загалом, що ви знаєте, як вони відбивають наші атаки ракетами?
Найімовірніше, там була коротка відстань, десь 250 кілометрів. Тому припускаю, що діяли Storm Shadow.
Storm Shadow "підкрадається" тихесенько, особливо не шумить. Заходить так тихесенько, питає: "Можна я зайду?". Якщо не чує відповіді, а тут повітряну тривогу навіть не оголосили, то просто атакує.
Судячи з усього, там було три ракети. Тому що, якщо послухати оці вибухи, які росіяни записали, там можна почути ці три вибухи.
І навіть можна порахувати відстань. Спершу був вибух, потім кілька секунд, а потім майже здвоєний вибух.
Тобто ракета йшла одна за одною таким рядком. І влучили, схоже, дуже точно, тому що там називаються конкретні цехи, які знищили. Цей завод дуже цікавий, тому що виробляє не просто обладнання для ракет Х-101, "Іскандерів", всього іншого. Воно виробляє не просто хімічні джерела струму, тому що там є і звичайні батарейки, самі дешеві, це підприємство досить старе і відоме.
Там поставили нову лінію по так званих теплових батареях. Теплова батарея – це таке хімічне джерело струму, схема була відома, але використовувати почали останнім часом, останні 10 – 15 років.
Суть полягає в чому, що електроліт в цій батареї знаходиться в такому, так би мовити, замороженому стані. І коли ти його розігріваєш, а там є можливість його розігріти, то він нагрівається і дає короткочасно великі струми і напруги.
Там напруга 27 вольтів, а струми до 130 амперів. І це дозволяє керувати ракетою в той проміжок часу, який потрібен.
Тобто зараз, судячи з того, що все збирається без проміжкових складів, без того, щоб воно там щось відстоювалось, тобто ракети, які ми бачили на початку жовтня, вони були датовані 3 вересня.
Тобто вони зовсім свіжі, тому я думаю, там великих проміжкових складів нема. І зараз ураження там серйозне, і я не думаю, що найближчим часом там щось з'явиться. Якісь запаси є, але я не думаю, що вони на понад місяць.
І не думаю, що ці лінії можна відновити швидше, ніж за кілька місяців. Будемо дивитись, очікувати, що там буде.
Я хочу сказати, що взагалі, якщо подивитися на те, що ми зараз почали бити по об'єктах ВПК і навіть намагаємось уразити ті підприємства, де проходить збірка всіх ракет і всього іншого, а б'ємо там, де виробляються комплектуючі, то це позначається на тому, яка кількість до нас залітає.
Можна сказати, що росіяни там щось накопичують, щось збираються робити, але коли бачиш, що зовсім свіжі ракети по нас летіли, то розумієш, що не дуже там вони накопичуються і вони не виходять на ті обсяги, які вони обіцяли, якими вони нас лякали і про яке було повідомлення нашого ГУР.
Тут я жодним чином не хочу сказати, що наш ГУР каже щось невірне. Завжди повинен називати цифри, які більші, от максимальні в даному випадку, суттєво не перебільшуючи, називаючи речі. От і максимальна загроза, яка може до нас доходити.
Так от, не виходить у них цих 50 балістичних ракет, які переробляли з ракет С-300, С-400. Не виходить 60 "Іскандерів", не виходить багато інших ракет, які вони обіцяли, і не виходить 3 тисячі реактивних дронів, які вони обіцяють.
Я не пам'ятаю, щоб колись була така ситуація, що більше 60, 70, 80 реактивних дронів завітало до нас. Тобто ця цифра, що вони здатні на 100, щось вона в них не виходить. І знищуємо ми їх зараз. В середньому 70 – 75%.
Скільки літаків Росія реально здатна виробляти?
В ГУР сказали, що Росія здатна постачати до 15 винищувачів Су-34 і Су-35 на місяць. Тобто виходить, що продовжується виробництво цих літаків. Яка їхня основна функція? Я бачу періодично, що наші їх знищують прямо на аеродромі базування.
Це цифра не на місяць, а на рік. Це перше. Це суттєво, тому що взагалі у росіян зараз чотири полки бомбардувальників Су-34.
Чотири полки, по дві ескадрильї. Кожна ескадрилья – 12 літаків. Тобто кожен полк 24, в середньому плюс-мінус 24 – це 96. Додатково один полк авіації морських бомбардувальників Су-34К корабельного базування. Ці літаки не дуже сильно заалучені в бомбардуваннях, але навіть тих 96, які є, і з яких, скажемо, відсотків 70 – 80 на крилі, їх вистачає, щоб постійно лупити по нас КАБами.
Так, ці Су-34 перекриває зазвичай Су-35 літак, Су-35 або Су-35С, або винищувач Су-30, в залежності від того, де. Су-30 всього сімейства, там їх там десь близько 100 штук. І Су-35-х близько 120-130 машин.
Тобто зараз у росіян навколо нас сконцентровано близько 330 – 350 машин, може 310. І давайте помножимо це на той же самий коефіцієнт 0,7 – 0,8, то це така кількість, яка є в їхньому повітряному просторі.
Причому він сконцентрований достатньо навколо нас. І кожного року вони виробляють якусь кількість. От зараз є така інформація, повідомлення про те, що вони постачають партію. Партія – це два літаки.
Так от, є повідомлення про те, що вони постачають ці партії, і там 2 Су-30-х, 4 Су-34-х і по 6 Су-35-х і Су-57-х.
Кожна з цих цифр викликає у мене таке трохи здивування, тому що не може так бути, щоб от нічого не було. Були проблеми з виробництвом цих літаків, були проблеми з цією скляною кабіною, були проблеми з гідравлікою, з постачанням цих запчастин. І тут вони раптом взяли і бахнули.
Тобто всі минулі роки вони виробляли десь 6 – 8 літаків. Ну, і зараз знову ж ГУР каже про ці 18 літаків. Це знову ж максимальна цифра, і це, так би мовити, повідомлення.
Які висновки потрібно зробити після зупинки роботи Starlink?
Starlink відновив роботу в Україні 24 жовтня, але в Інституті вивчення війни аналізували, чим це завадило українським військовим. Перехоплення реактивних "Шахедів" знизилося. Яку шкоду нам зробило обмеження цього Starlink?
Тут виявилось, шо наші стратегічні партнери, з якими ми підписали багато угод, не є надійними.
І це удар не тільки по нас, а це удар по всіх європейцях, і по всіх майбутніх постачань зброї. Я не знаю, як ринок відреагує на таку ненадійність з боку американців, тому що в них є такі види озброєння, яких немає в іншому світі.
Це і ракети до комплексів PAC-3, це і ракети до комплексів THAAD. Їх теж використали значну кількість, але так як їх у нас нема, то ми там про це не особливо розповідаємо. Це ті ж самі ракети ATACMS. Це фактично єдина балістична зброя, яка є в світі. Так, більш-менш така серйозна.
За виключенням китайців, за виключенням Ірану, за виключенням Росії, таких терористичних країн. А дуже багато зброї в американців.
І тут є таке: з одного боку, це не зовсім надійно, тому що тобі можуть щось виключити, так? А з іншого боку, а де ж ти візьмеш щось інше? І от я думаю, що у зв'язку з цим на ринку зараз буде суттєва зміна цієї ситуації. Експерти цього ринку озброєння кажуть: "Так, там йде суттєве зміщення головних напрямків закупівель".
Це дуже, з одного боку, інерційний ринок, а з іншого боку, він може досить швидко реагувати. Тобто всі контракти досить довгі, але загальний тренд, те, що треба багато і дешевого, він зберігається. І тренд надійності обладнання.
І якщо з'являється нове обладнання значно дешевше, ніж було попереднє... Тому що, на мою думку, на всі комплекси PAC-3, всі Patriot завищена ціна десь рази в три від собівартості. От така ситуація. Тому побачимо, що буде.
Як ви оцінюєте історію, яку нещодавно прокомунікував Зеленський, що Україна майже місяць чекає на підпис Гегсета щодо ракет для Patriot і для NASAMS? Тобто затримки з боку американців, обмеження Starlink, затримки ракет для систем протиповітряної оборони. Про що це говорить?
Взагалі там ціла концепція "я не я і хата не моя". Тому що офіційно це визнати дуже важко, що ти не даєш Starlink, що ти обмежуєш використання військового зв'язку системи Starlink. Це обмеження передачі розвідданих.
Причому не всіх, а якихось конкретних, які пов'язані з пуском балістичних ракет. Це демонстрація, що "а що ви, ці українці, можете без нас зробити?".
Так от, коли вже було кілька разів пропущені повідомлення, наш президент сказав, що знову наші партнери не передали нам інформацію, але ми про ці пуски знали. У нас є інші способи отримувати інформацію стосовно цих пусків. І це досить суттєво. Це дуже важливо.
А те, що там робиться в Америці, то я ще в минулому році казав, що дуже гарно, що росіяни не отримують від американців зброю. Тоді це виглядало як якийсь гумор, то зараз це не гумор, так?
Я не думаю, що вони до цього дійдуть, але весь світ розуміє, що це ненадійні партнери і що треба до цього всього відноситись і будувати свою оборону зовсім за іншими принципами закупівель і організації, і в тому числі все, що пов'язано з системами зв'язку.
І хоча в минулому році ми вже отримали таку ситуацію, зробили якісь висновки, але не настільки належні, як це було б потрібно зробити. Не все зробили.
Але ви говорите, що це насамперед вдарить по американській репутації?
Насамперед так. Суттєве падіння об'ємів виробництва. І це будуть страждати оці всі Lockheed Martin, всі Raytheon, всі Boeing, інші компанії.
Вони спонсори як Демократичної партії, так і Республіканської. Якщо до Демократичної партії там в них зараз зауважень нема, а все буде сипатись на Республіканську, то я думаю, там будуть серйозні проблеми, коли ці компанії почнуть втрачати гроші.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі
3 коментарі