Конституційна криза: що робити з КСУ та як все виправити
Наразі Україна страждає від конституційної кризи, адже рішення, яке нещодавно прийняв Конституційний Суд, фактично, скасувало відповідальність за корупцію. Ні президент, ні Верховна Рада, ні громадськість з таким рішенням аж ніяк не погоджуються. Але швидко, ефективно та в рамках закону вплинути на КСУ неможливо.
Сайт 24 каналу розповідає, як Україна може подолати конституційну кризу та які є шляхи вирішення проблем.
Читайте також Зеленський звернувся по допомогу до Венеціанської комісії через рішення КСУ
Що робити з КСУ
Ситуація, яка склалася в Україні зараз, вкрай складна. Після рішення КСУ, яке наробило чимало галасу, президент Володимир Зеленський запропонував визнати рішення суду нікчемним та звільнити всіх суддів. Але це лише б поглибило конституційну кризу, та аж ніяк не сприяло б виходу з неї.
Депутати ж у свою чергу почали пропонувати власні вирішення цієї проблеми та вносити різноманітні законопроєкти.
У фундації DEJURE кажуть, що вже пішов п’ятий тиждень з тих пір, як все сталося, але нічого не відбувається, тобто, була створена робоча група і на цьому кінець. На даний момент виділяють три задачі, які треба вирішити.
Перше, що треба зробити – заблокувати КСУ. Зараз через те, що четверо суддів не ходять на засідання, а також через те, що у декого з них коронавірус, засідання не відбуваються. Достатньо лиш одного судді, який би почав приходити на засідання, і вже можна було б розглядати будь-які справи. А рішення приймаються десятьма голосами, – каже Михайло Жернаков, голова правління DEJURE.
Він додає, що є багато пропозицій, але найкраще це зробити – піднявши кількість голосів, необхідних для прийняття рішення, наприклад, до 15, тобто, до тієї кількості суддів, яка є на сьогодні. Це буде означати, що потрібно залучати тих чотирьох суддів, які не голосували за те ганебне рішення. Фактично, це заблокує повністю Конституційний Суд.
Це тактична річ, яка відстрочує і дає більше часу, щоб прийняти системне рішення стосовно КСУ далі. Простого, одномоментного, ефективного і конституційного рішення немає. Є більш ризиковані, є менш ризиковані. Але той законопроєкт, який пропонує президент, на нашу думку, це лише поглибить конституційну кризу, а не вирішить її, – пояснює Жернаков.
Він також каже, що просто звільнити суддів зараз неможна. Немає конституційного порядку звільнення. Ні президент, ні Верховна Рада не мають цих повноважень. Лише можна внести зміни до Конституції, але для цього потрібно 300 голосів нардепів.
Експертне пояснення Байдену пропонують ввести санкції проти суддів КСУ
Як поновити склад суддів
У фундації DEJURE зазначили, що вкрай необхідно запровадити справжню конкурсну процедуру призначення на посаду. З 2016 року це вже передбачено Конституцією, але не було впроваджено на рівні закону. Зараз цей конкурс проходить таким чином, що кандидатів можуть подавати лише депутатські фракції, тобто кандидат вже політично заангажований від самого початку.
Зараз є три вакансії – двоє від Верховної Ради , один від з’їзду суддів. Потенційно, якщо запровадити правильну процедуру зараз, ми вже будемо мати трьох суддів, обраних за новою системою. Трохи більше, ніж через рік, знову будуть відкриті три нові вакансії. Якщо врахувати цих чотирьох суддів, що не голосували за ганебне рішення, то вже через рік ми будемо мати 10 нормальних суддів. Швидше оновити склад КСУ неможливо. Проблема не в кількості суддів, а в їхній якості. І якщо Верховна Рада не затвердить двох суддів до кінця року – буде тільки краще, – пояснює Жернаков.
Експерт зазначив, що також потрібно відновити антикорупційні структури. Але не можна зробити це так, як пропонує Дмитро Разумков, одним рядком відновити все, що було скасовано. Це не спрацює, статті треба приймати окремо, обирати такі формулювання, щоб на наступний день Конституційний Суд це все не відмінив. Іншого рішення, яке не зробить ще більше проблем, ми не бачимо.
Степан Берко, адвокаційний менеджер фундації DEJURE, заявив, що вони пропонують створити єдину конкурсну чи кваліфікаційну комісію, яка буде перевіряти кандидатів на дотримання відповідних вимог.
Ця комісія перевірила би всіх кандидатів, сформувати список, а потім, кожен з суб’єктів призначення міг би обирати з цього списку, кого він хоче призначити. Ми вважаємо, що ця комісія повинна частково складатися з експертів, яких делегують міжнародні партнери, але це повинні бути українські експерти, – зазначив Берко.
Які ще рішення пропонують
У фундації DEJURE проаналізували законопроєкти, які з цього питання подавали на розгляд Верховної Ради:
- законопроєкт президента №4288 "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства". Відновлювати довіру до конституційного судочинства глава держави пропонує через припинення повноважень всіх суддів КС, включно з тими, які голосували проти такого скандального рішення.
- законопроєкт №4308, яким пропонують зменшити фінансування КС і передати ці кошти Міністерству освіти і науки для фінансування розвитку освітніх програм, а саме відновлення інфраструктури навчальних закладів та субвенцій навчальним закладам на лінії розмежування.
- законопроєкт №4311 пропонує визначити, що суд є повноважним здійснювати конституційне провадження, якщо має у складі щонайменше 17 чинних суддів (зараз ця цифра становить 12, тобто дві третіх від його складу). Якщо такий законопроєкт приймуть, то КС буде повністю заблокований на невизначений строк, поки суб'єкти призначення не заповнять щонайменше 2 вакансії, оскільки зараз у складі суду є всього 15 суддів.
- до цього проєкту додались два альтернативні проєкти №4311-1 та №4311-2. У першому альтернативному проєкті автор пропонує вважати повноважним для здійснення конституційних проваджень КС, якщо у його складі є "⅔ суддів" замість "12 суддів", що і зараз становить дві третини від конституційного складу КС.
- законопроєкт №4317 пропонує змінити вимоги до прийняття рішень КС, а саме встановити, що рішення приймаються 12 голосами замість 10.
- законопроєкт №4319 пропонує збільшити кількість голосів, які потрібні для прийняття рішення Конституційним Судом з 10 до 12, а у випадках, коли справи розглядаються у сенатах – з двух третин від кількості суддів, які беруть участь у засіданні, до 6, тобто дві третини від загальної кількості суддів у складі сенату.