Таку думку висловили експерти, опитані редакцією інформаційно-новинного сайту Delo.UA.
Неймовірний "карантинний" попит на продукти харчування і товари повсякденного вжитку продемонстрував безпорадність держави в питаннях регулювання цін. Коли українці буквально змели товари з полиць супермаркетів в перші дні карантину, виробники спробували скористатися ситуацією і значно підняли ціни. Лише принципова позиція компанії "АТБ-Маркет", що є найбільшим оператором ринку і має супермаркети у всіх регіонах України (на даний час їх уже 1101), змогла надати регулюючий вплив на ціни і політику постачальників.
"Показовим став крок корпорації "АТБ", яка оприлюднила ціни від постачальників, завдяки чому зняла з себе звинувачення в навмисному збільшенні цін в період ажіотажного попиту. Кінцеві споживачі схильні звинувачувати в підвищенні цін торговельні мережі, не вникаючи в цінову політику постачальників, посередників, логістичних компаній і т.д. Відкрита комунікація в таких питаннях протидіє маніпуляції і формує зачепив довіри на майбутнє", – прокоментувала позицію мережі депутат Олена Мошенець.
Саме "АТБ" першою адекватно відреагувала на претензії Антимонопольного комітету України до роздрібних мереж з приводу підвищення цін. Під прицілом опинилися всі найбільш помітні учасники ринку: NOVUS, "Ашан", METRO Cash & Carry Ukraine, "Сільпо", BILLA, VARUS, "ЕКО маркет", "Велика Кишеня", "Велмарт", "АТБ".
Компанія "АТБ-Маркет" публічно розкрила і оприлюднила на своєму сайті і в ЗМІ цінові пропозиції постачальників – це допомогло пояснити причини підвищення цін в магазинах. Корпорація "АТБ" змогла аргументовано довести державним регуляторам і споживачам, що полиці супермаркетів демонструють цінові пропозиції постачальників. Заради збереження доступних цін вона раніше всіх відмовилася від частини свого прибутку і знизила торговельні націнки, щоб запропонувати покупцям доступні ціни на критично важливі продукти в період турбулентності на ринку.
"На ситуацію з підвищенням цін вплинули виробники: вони на словах запевняли, що не змінювали відпускних цін, але, як свідчать факти, підвищували розцінки. Цьому є неодноразові підтвердження – постачальники продукції поставляли в торгові мережі товари за завищеними цінами. На стабілізацію же ситуації мала вплив в тому числі і конкуренція торгових мереж між собою. Наприклад, позиція корпорації "АТБ" в якійсь мірі допомогла їй виступити в ролі ринкового регулятора. Вона сказала іншим мережам: на ці товари, які привернули до себе увагу споживачів і за якими пильно стежать, моніторять, ми знайшли можливість знизити ціни – домовилися з постачальниками. "АТБ" почала зменшувати ціни. Відповідно, і інші торгові мережі почали так робити. Вони розуміли, що їх товар, особливо швидкопсувний, виявиться неконкурентним", – розповів фінансовий аналітик Андрій Блінов про роль найбільшого оператора ринку у врегулюванні цінової ситуації.
Ситуація нормалізувати після того, як покупці побачили звичний асортимент на полицях супермаркетів. Цьому допоміг посилений режим роботи логістичних служб. Споживачі на власні очі переконалися: колапсу з поставками товарів немає, дефіциту немає, ціни вже не лякають, а деякі продукти навіть подешевшали. Життя українського мереженого ритейлу повернулося в звичне русло.
У той же час опитані експерти відзначили, що державні інститути не змогли нічого протиставити підвищенню цін, щоб захистити інтереси рядового споживача, адже до цієї ситуації Україна прийшла з повністю зруйнованою системою державного цінового контролю і регулювання.
Як повідомила депутат Олена Мошенець, політики зробили з цієї ситуації висновки. "Виробники та постачальники – це приватні підприємства, в цінову політику яких держави в нормальній ситуації не повинна втручатися. Проте в рамках "антивірусних" законодавчих змін передбачено адміністративну відповідальність, якщо ціни на товари протиепідемічного призначення і товари високої соціальної значимості перевищують більш ніж в 1,2 раза рівень цін, визначеного Кабінетом Міністрів", – наголосила законодавець.