Корупція, високі податки, війна: експерти оголосили основні ризики для становлення України

За словами опитаних фахівців, посилення податкового тиску на бізнес призведе до збільшення адміністративного навантаження, корупції і тінізації економіки, а права бізнесу скоротяться.

За словами керівника економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна, активізація військових дій призведе до заморожування всіх інвестиційних проєктів і міграції людей, що чинитиме істотний негативний вплив на країну.

Війна, безумовно, один із важливих ризиків. Активізація бойових дій призведе до заморожування всіх інвестиційних проєктів, відтоку капіталу, міграції людей– сказав Амелін.

Для залучення інвестицій і розвитку економіки в Україні повинна бути зрозуміла, прозора і м'якша податкова система, додав фахівець.

В обов'язковому порядку повинні бути фіскальні стимули. Необхідно створювати вільні економічні зони. В українського бізнесу сьогодні немає переваг– резюмував експерт.

Також він повідомив, що відмінною ідеєю стане запуск податку на виведений капітал, а також необхідна спрощена система оподаткування – м'якша і чесніша, що точно було б драйвером залучення в Україну інвестицій і створення тут виробництв.

Амелін вважає, що ініціативи уряду щодо посилення податкового тиску на бізнес призведуть до збільшення адміністративного навантаження, корупції та тінізації економіки, а права бізнесу скоротяться.

Також свою думку висловив політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Він зазначив, що за останні 7 років Україна зуміла пристосуватися до життя в умовах війни, проте події на сході нашої країни продовжують впливати на економіку.

Війна впливає на економіку України з 2014 року. Найбільш сильно вона впливала у 2014–2015 роках, коли українська економіка падала на 7–8%. Зараз ми трохи пристосувалися– сказав Фесенко.

Політолог впевнений, що для розвитку країни між бізнесом і урядом повинен бути знайдений баланс.

"Безумовно, підвищення податків не сприятиме зростанню економіки. Мета цього законопроєкту – не зростання економіки. Мета цього законопроєкту банальна – додаткові кошти на соціальні потреби та затикання дірок у соціальній економічній сфері. Ці дірки виникли внаслідок економічної кризи, пандемії. В Україні й зниження податків не гарантує зростання економіки", – поділився Фесенко.