Президент Української авіаційної асоціації пілотів, авіатор Геннадій Хазан в ефірі 24 Каналу пояснив, що останні удари по об'єктах, пов'язаних із російською космічною програмою, вже створюють для неї серйозні затримки. Навіть пошкодження окремих елементів такого складного комплексу може не дати Росії вчасно вивести потрібне супутникове угруповання на орбіту.
Удари збивають графік супутникової програми
23 серпня безпілотники зафіксували в районі Плесецька в Архангельській області – майже за 2 тисячі кілометрів від України. Поруч із космодромом розташоване закрите місто Мирний, створене для його обслуговування. Що саме було уражено під час атаки, поки зарано стверджувати: через закритість військового об'єкта точні наслідки можна буде оцінити після появи супутникових знімків.
Якщо вже прилітає по космодрому Плесецьк, росіяни мають розуміти, що використовувати його насамперед для військових цілей стає не так просто,
– сказав Хазан.
Це не єдина проблема для російського супутникового проєкту. Раніше удар припав на підприємство, де виготовляють космічні апарати, а тепер під загрозою опинився майданчик, необхідний для їхнього запуску. Навіть пошкодження допоміжної інфраструктури може зупинити роботу космодрому на кілька місяців. Якщо подібні затримки виникають на різних етапах, вони накопичуються і відсувають розгортання всієї системи.
Два – три місяці затримки зробили на одному заводі, два – три місяці на космодромі Плесецьк, ще десь два – три. Ми вже бачимо сім – дев'ять місяців затримки у впровадженні повномасштабної системи,
– пояснив авіатор.
Для запуску супутникового угруповання Росії потрібен безперервний ланцюг – від виробництва апаратів і двигунів до пускових комплексів та самого космодрому. Вихід з ладу навіть одного елемента не дозволяє просто обійти проблему й продовжити роботу за планом. Така послідовність ударів зараз відтерміновує появу системи, яку росіяни могли б використовувати для військового зв'язку та керування озброєнням.
Систему намагаються зупинити ще на землі
Розгортання російського супутникового угруповання створило б для України додаткові військові загрози. Такий зв'язок Росія могла б використовувати для керування озброєнням на великих відстанях, зокрема реактивними "Шахедами". Зараз для цього застосовуються інші канали зв'язку, тоді як власний аналог Starlink значно розширив би можливості противника.
Росіяни могли б використовувати свої умовні "старлінки" для керування реактивними "Шахедами". Для України це було б набагато гірше і складніше. Але цього не відбувається і, я вважаю, певний час не відбуватиметься,
– сказав Хазан.
Робота по російській програмі охоплює різні її складові ще до виведення супутників на орбіту. Ураження можуть припадати на місця виробництва й компактного зберігання, пускові установки, запаси пального та підприємства, де виготовляють реактивні двигуни. У складній системі затримка одного з таких елементів впливає і на наступні етапи.
Це настільки складний комплекс, що на трьох колесах він не поїде. Для того, щоб супутники були виведені в космос, має бути все від "А" до "Я". Якщо якоїсь букви чи навіть коми бракує – система не працює,
– пояснив авіатор.
Завдання полягає в тому, щоб відтермінувати запуск угруповання або вивести з ладу одну з критичних складових ще на землі. Уражати вже розгорнуті супутники значно проблемніше через утворення космічного сміття, яке може становити небезпеку для інших апаратів на низьких навколоземних орбітах.
Найкраще знищувати ці об'єкти в місцях виробництва або компактного зберігання, пускові установки, паливно-мастильні матеріали, спеціальні заводи з виробництва реактивних двигунів – щоб не було можливості реалізувати цей проєкт,
– наголосив Хазан.
Уламки після ураження апаратів у космосі можуть пошкодити інші супутники, тому ризик появи великої кількості сміття на орбіті також враховується.
Хазан пояснив проблеми космічної програми Росії: дивіться відео