- 1. Реактивні дрони могли пробити оборону Кримського мосту
- 2. Як змінювалися удари по Кримському мосту
- 3. Росія заявила про рекордну кількість збитих дронів
- 4. Трамп зірвав звичний сценарій переговорів у Китаї
- 5. Естонія готує державу до можливого вторгнення
- 6. SpaceX пояснює обмеження Starshield технічними проблемами
- 7. Кремль готує депутатів до оголошення "перемоги"
У ніч на 16 листопада Росія заявила про рекордну атаку українських безпілотників, а російські та українські моніторингові канали повідомили про можливе пошкодження Кримського мосту. На цьому тлі Кремль намагається переконати власне суспільство в наближенні перемоги, тоді як європейські держави посилюють підготовку до потенційної російської агресії.
Підполковник ЗСУ та політичний аналітик Тарас Березовець в авторському огляді для 24 Каналу розібрав повідомлення про наслідки атаки на Кримський міст і пояснив, яку вразливість російської ППО могли виявити українські військові. Він також проаналізував суперечності перед зустріччю лідерів США, Китаю та Росії, оборонні заходи Естонії, пояснення SpaceX щодо Starshield і нову інформаційну кампанію Кремля.
популярні відео
Реактивні дрони могли пробити оборону Кримського мосту
У ніч на 16 листопада окупаційна влада Криму повідомила про українську атаку на Керченський міст. Сергій Аксьонов заявив, що через удар рух переправою буде обмежений орієнтовно до середини дня, а на території окупованої Керчі розгортають оперативний штаб. За інформацією телеграм-каналу "Крымский мост", рух транспорту перекрили приблизно о 02:22 за московським часом, тоді як місцеві джерела називали ймовірним часом влучання проміжок між 05:40 та 06:00.
Український моніторинговий канал "Кримський вітер" повідомляв про використання реактивних безпілотників і кілька вибухів. Російський провоєнний блогер "Тринадцатый" також написав про влучання по мосту, але зазначив, що інформація про наслідки уточнюється. Згодом телеграм-канал Mash заявив про пошкодження правої арки споруди з боку Кримського півострова. За його версією, конструкція нібито деформувалася приблизно на 15 градусів.
Березовець припустив, що за умови підтвердження такого пошкодження йдеться про влучання досить потужного боєприпасу. З огляду на міцність конструкції мосту, бойова частина засобу ураження, за його оцінкою, могла важити кількасот кілограмів. Також надходили повідомлення про затримки пасажирських поїздів, які прямували до Криму та у зворотному напрямку, і повне перекриття автомобільного руху.
Враховуючи міцність конструкції, таке пошкодження могло статися лише в разі влучання бойової частини масою щонайменше кількасот кілограмів. Пошкоджена арка, очевидно, потребуватиме демонтажу на певний час
У Кремлі спочатку намагалися применшити значення атаки. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив про незначні пошкодження мосту, а віцепрем'єр російського уряду Марат Хуснуллін повідомив, що триває їхня оцінка. Пізніше Пєсков визнав, що жодна система захисту не здатна гарантувати стовідсоткового відбиття настільки масованих атак.
Водночас на момент підготовки огляду не було оприлюднено перевірених фото чи відео, які дозволяли б незалежно встановити характер і масштаб пошкоджень. У мережі поширювали старі кадри, які видавали за наслідки нового удару. Тому повідомлення про деформацію арки, її можливий демонтаж та ступінь руйнувань залишалися непідтвердженими.
На цей момент у мережі не з'явилося жодного верифікованого фото чи відео, яке підтверджує наслідки атаки. Поки використовують і поширюють старі відео та фотографії, яким, безумовно, не варто довіряти
Попри відсутність незалежного підтвердження масштабів руйнувань, російські посадовці самі визнали факт атаки та повідомили про пошкодження. Найважливішим у цій історії Березовець вважає можливий прорив багаторівневої оборони мосту. Якщо реактивним безпілотникам справді вдалося досягти споруди, це порушує питання ефективності російських засобів протиповітряної оборони, розгорнутих навколо стратегічної переправи.
Кримський міст охороняють підрозділи Росгвардії, ФСБ, морської охорони та інші спеціальні формування. Для протидії надводним і підводним дронам росіяни використовують спеціальні загородження, а повітряний простір має прикривати ешелонована ППО. Однак нові типи українських засобів ураження можуть створювати загрози, для протидії яким ця система виявляється недостатньо ефективною.
Найголовніше – оборону пробили, виявили цю щілину в російській ППО. І тепер потрібно бити саме в неї, щоб добивати
Застосування реактивних безпілотників, якщо ця інформація підтвердиться, означатиме ще одну зміну тактики українських ударів по мосту. Швидкісні повітряні цілі відрізняються від морських дронів, проти яких Росія протягом попередніх років вибудовувала додаткові лінії захисту. Виявлена вразливість може вплинути на подальші спроби ураження переправи, хоча реальний результат останньої атаки ще потребує підтвердження.
Як змінювалися удари по Кримському мосту
Керченська переправа вже неодноразово ставала ціллю українських операцій. Перший великий удар відбувся 8 жовтня 2022 року, коли на мосту вибухнула вантажівка з прихованою вибухівкою. За наведеними в огляді даними, йшлося приблизно про 21 тонну вибухової речовини. Тоді обвалилися дві секції автомобільної частини мосту, а залізнична інфраструктура також зазнала серйозних пошкоджень.
Відновлення повноцінного руху потребувало понад пів року. Наступну масштабну атаку здійснили 17 липня 2023 року, коли для удару використали морські дрони Sea Baby. За інформацією, наведеною в огляді, було залучено п'ять апаратів, із яких три не досягли цілі, а два вибухнули поблизу опор мосту. Наслідком стали нові пошкодження автомобільної частини та перебої в залізничному сполученні, а повне відновлення руху відбулося до 14 жовтня 2023 року.
Ще один етап припав на 3 червня 2025 року. Тоді, за словами Березовця, під час операції використовували підводний засіб ураження з вибуховою речовиною масою понад тонну. Серед можливих типів апаратів він назвав українські "Толоку" та "Марічку", але не стверджував, що має підтвердження використання конкретної системи. У цьому ж контексті згадав надводний безпілотник Magura V7.
У різні роки Україна застосовувала проти мосту принципово різні способи ураження: від вибухівки, прихованої у транспортному засобі, до морських і підводних дронів. Нинішні повідомлення про реактивні повітряні апарати вказують на можливу появу ще одного способу обходити російський захист. Водночас кожна нова атака потребує окремої оцінки, оскільки повідомлення про влучання та підтверджені руйнування не завжди збігаються.
Це вже щонайменше четверта успішна атака по мосту. І тепер, очевидно, вперше із застосуванням новітніх українських реактивних дронів. Частина з них не досягла цілі, але щонайменше один, судячи з повідомлень, усе ж долетів
Росія витратила значні ресурси на захист переправи, яка залишається важливою для транспортного сполучення з окупованим півостровом. Але українські військові поступово знаходять нові способи долати оборону, змушуючи противника постійно змінювати системи захисту. Після повідомлень про атаку 16 листопада стало очевидно, що навіть посилена охорона не усуває ризику наступних ударів.
Росія заявила про рекордну кількість збитих дронів
Атака на Кримський міст відбувалася одночасно з масованим нальотом на російські регіони. Міністерство оборони Росії відзвітувало про нібито знищення 1336 українських безпілотників літакового типу протягом ночі на 16 листопада. Це більше за попередній показник, який російське відомство називало рекордним: 1214 апаратів під час атаки 29 жовтня. Незалежного підтвердження кількості збитих безпілотників немає, тому ці цифри відображають саме заяви російської сторони.
За повідомленнями, повітряна тривога охопила понад десяток регіонів, серед яких Тверська, Бєлгородська, Брянська, Курська, Калузька, Тульська, Рязанська, Орловська, Воронезька, Владимирська, Смоленська, Нижньогородська та Ростовська області. Також згадували Краснодарський край, окупований Крим і Московську область. Найбільше безпілотників, за російськими даними, прямували в напрямку Москви та її околиць.
Зокрема, повідомлялося приблизно про 600 апаратів, які нібито атакували московський регіон, і 191 збитий дрон на підльоті до столиці. Водночас це не найбільший показник, який озвучувала московська влада: 30 жовтня мер Сергій Собянін заявляв про 862 безпілотники, що рухалися в напрямку регіону. Важливо, що наведені цифри походять із різних російських повідомлень і не дозволяють самостійно встановити ні кількість запущених Україною апаратів, ні результати роботи ППО.
Окрім Криму та центральних регіонів Росії, повідомлялося про ураження об'єктів паливної інфраструктури на півдні країни. У Ростовській області під удар, за попередніми даними, потрапили нафтобаза та газовий об'єкт. У місті Азов, як повідомив губернатор Юрій Слюсар, виникли пожежі на чотирьох виробничих об'єктах. У Краснодарському краї оперативний штаб повідомляв щонайменше про шістьох постраждалих, а в селищі Ільїнський надходила інформація про атаку на однойменний нафтопереробний завод.
Масштаб нальоту створив додаткове навантаження на російську систему протиповітряної оборони, яка одночасно повинна прикривати військові, транспортні, промислові та адміністративні об'єкти. Географія повідомлень свідчить про те, що загроза більше не обмежується прикордонними районами. Однак реальні результати окремих ударів потребують підтвердження, оскільки російські повідомлення про кількість перехоплень не дають повної картини завданих пошкоджень.
Було використано рекордну кількість повітряних засобів нападу. Міністерство оборони Росії відзвітувало про 1336 збитих українських дронів літакового типу. Атакували понад десяток російських регіонів
Українські засоби ураження дедалі частіше створюють загрози на великій відстані від фронту. Для російської влади це означає необхідність розподіляти ресурси ППО між багатьма регіонами, а для військових підприємств та об'єктів паливної інфраструктури – постійний ризик нових атак. Окреме значення має застосування реактивних дронів, які можуть ускладнювати перехоплення завдяки своїм швидкісним характеристикам.
Трамп зірвав звичний сценарій переговорів у Китаї
Після повідомлень про атаки на Росію Березовець звернувся до підготовки зустрічі лідерів США, Китаю та Росії в Шеньчжені в межах саміту АТЕС. За переказаними ним матеріалами Financial Times і The Wall Street Journal, сторони зіткнулися з розбіжностями щодо формату переговорів і попереднього погодження порядку денного. Китайська дипломатія традиційно наполягає, щоб головні питання та майбутні заяви були узгоджені ще до початку зустрічі керівників держав.
Цього разу Вашингтон, за повідомленнями, вимагав вільнішого формату. Дональд Трамп планував порушити питання контролю над ядерними озброєннями та ролі штучного інтелекту у збройних силах. Китайська сторона, натомість, не хотіла перетворювати зустріч на імпровізацію, під час якої обговорюватимуть теми без попереднього узгодження позицій.
Китай уперше порушує власний дипломатичний протокол. Зустріч відбудеться без жорсткого порядку денного. Для китайської дипломатії це справжній нічний жах, адже Сі Цзіньпін завжди наполягає на погодженні всіх питань заздалегідь
Додаткові суперечності виникли через різне ставлення Пекіна та Москви до історичних аналогій. Сі Цзіньпін, за наведеною оцінкою, прагне уникнути порівняння зустрічі із Ялтинською конференцією 1945 року, у якій Китай не брав участі. Натомість Путін може намагатися використати саме таку паралель, щоб представити Росію одним із центрів ухвалення рішень про майбутній світовий порядок.
Для китайського керівництва така історична рамка може бути неприйнятною, адже вона нагадує про переговори, на яких майбутнє великих регіонів визначали без участі інших держав. Москва, навпаки, зацікавлена продемонструвати, що залишається рівноправним учасником домовленостей зі США та Китаєм. Поки невідомо, як сторони намагатимуться узгодити настільки різні очікування.
Окремі побоювання щодо формату висловлюють європейські союзники України. За матеріалами The Wall Street Journal, вони непокояться, що питання, які безпосередньо стосуються війни та безпеки Європи, можуть обговорювати без їхньої участі. Березовець звернув увагу, що відсутність європейських представників створює ризик появи політичних пропозицій, із якими партнерам України доведеться працювати вже після завершення зустрічі.
Сполучені Штати й Китай посперечалися щодо формату та порядку денного тристоронньої зустрічі. Пекін вимагав погодити все заздалегідь, а США наполягали на вільнішому форматі. Підхід Дональда Трампа переміг, але чи піде це на користь переговорам – велике питання
Дипломатичні розбіжності стосуються не лише порядку денного, а й політичного значення самої зустрічі. Китай зацікавлений у керованому процесі та заздалегідь визначених результатах, Трамп прагне більшої свободи для переговорів, а Кремль може використати будь-який контакт як підтвердження власного міжнародного статусу. При цьому інтереси України та її європейських партнерів не обов'язково перебувають серед головних пріоритетів усіх учасників.
Естонія готує державу до можливого вторгнення
На відміну від дипломатичних дискусій великих держав, країни Балтії вже реалізують конкретні заходи для зміцнення безпеки. Естонія оголосила про намір із 1 грудня закрити три наземні пункти пропуску на кордоні з Росією. Одночасно уряд готує цифрову інфраструктуру до роботи навіть у разі часткової або повної втрати контролю над територією країни внаслідок можливої агресії.
За повідомленнями Politico, естонська влада створює резервні копії державних і юридичних даних у хмарних сервісах Microsoft Azure та Amazon Web Services, а також на власних платформах. Мета такого рішення – забезпечити безперервність роботи державного апарату, доступ до реєстрів та збереження важливої інформації, навіть якщо фізичні сервери й установи опиняться під загрозою.
Це не означає, що вторгнення Росії вже стало неминучим, однак свідчить про серйозність сценаріїв, до яких готуються державні інституції. Естонія намагається завчасно зменшити залежність функціонування держави від конкретних будівель, центрів обробки даних та територіальних обставин.
Влада Естонії почала готуватися до можливої окупації з боку Росії та переносить державні архіви в хмарні сервіси. Це серйозне попередження, яке говорить про те, що ситуація виглядає досить критичною
Паралельно країна посилює військову присутність поблизу російського кордону. За інформацією, наведеною в огляді, до прикордонних районів перекинули підготовлені військові підрозділи, а спільно з Латвією та Литвою розвивають Балтійську лінію оборони. Серед запланованих заходів – створення приблизно 150 оборонних бункерів, зокрема в прикордонному повіті Іда-Вірумаа.
Особливе значення має район Нарви та російського Івангорода. Березовець звернув увагу, що російська влада запроваджувала там обмеження доступу до окремих територій. Він припустив, що такі заходи теоретично можуть ускладнювати спостереження за переміщенням військових або диверсійних груп поблизу кордону.
На його думку, період до запланованого закриття пунктів пропуску потребує особливої пильності естонських правоохоронних органів і спецслужб. Серед можливих загроз він назвав провокації та спроби проникнення диверсійних груп. Проте конкретних підтверджень підготовки вторгнення в зазначені дати в огляді не наведено.
Закриття кордону з 1 грудня може означати, що за ці приблизно два тижні російська сторона спробує здійснити агресивні дії, зокрема проникнення нелегальних або диверсійних груп. Тому естонській владі потрібно дуже уважно стежити за ситуацією
Розвідувальні органи окремих країн НАТО вже попереджали про ризики російських диверсійних та підривних операцій у Європі. Тому підготовка Естонії охоплює не лише традиційне укріплення кордону, а й захист державного управління, інформаційних систем та критично важливих даних. Для невеликої країни, яка безпосередньо межує з Росією, можливість зберігати функціонування інституцій навіть за надзвичайних умов має принципове значення.
SpaceX пояснює обмеження Starshield технічними проблемами
Окремою темою стала ситуація навколо супутникового зв'язку Starshield, який є військовою версією технологій Starlink. Після повідомлень про обмеження швидкості сервісу компанія SpaceX, за словами Березовця, почала пояснювати ситуацію технічними несправностями. Відповідну позицію компанії в коментарі PBS передав Денис Сеник, який говорив про офіційне пояснення SpaceX.
Раніше виникали запитання щодо причин обмежень та їхнього можливого впливу на Україну. Супутниковий зв'язок має важливе значення для військових операцій, тому будь-які зміни в роботі сервісу можуть викликати занепокоєння користувачів і державних структур. Водночас твердження про технічні несправності та припущення про політичні мотиви є різними версіями, які потребують підтвердження.
Березовець критично оцінив ситуацію для Ілона Маска, враховуючи повідомлення про можливі слухання в американському Сенаті. На його думку, публічні пояснення компанії можуть бути пов'язані з необхідністю відповідати на запитання американських законодавців щодо роботи супутникових систем.
Історія з Ілоном Маском тим часом розвивається за дедалі гіршим для нього сценарієм. Я про це попереджав, і він уже почав викручуватися
Компанія, за наведеною інформацією, наполягає саме на технічному характері проблем. Однак подальше з'ясування обставин залежатиме від документів, пояснень SpaceX та можливих дій американських державних органів. На момент огляду не було підстав вважати встановленою причетність Маска до свідомого обмеження військового зв'язку з політичних мотивів.
Кремль готує депутатів до оголошення "перемоги"
Наприкінці огляду Березовець звернув увагу на публікацію російського видання "Ведомости" про закритий семінар для депутатів Державної думи від партії "Єдина Росія". За повідомленням видання, захід відбувся 13 – 14 листопада на майданчику майстерні управління "Сенеж". Представники адміністрації президента Росії нібито закликали депутатів готуватися до оголошення перемоги над Україною та повернення з фронту ветеранів так званої спеціальної воєнної операції.
Також повідомлялося, що депутатам нагадали про обмеження, пов'язані з роботою в умовах війни. Водночас їх начебто почали готувати до можливого завершення бойових дій у найближчому майбутньому. Сам факт появи такої інформації в російському виданні, пов'язаному з висвітленням державної політики, викликав запитання щодо її справжньої мети.
Березовець вважає, що публікація могла бути контрольованим інформаційним вкидом. На його думку, Кремлю важливо переконати депутатів, еліти та населення, що завершення війни наближається і Росія нібито вже досягла своїх головних цілей. При цьому інформаційна підготовка до оголошення перемоги не означає реальної готовності припинити агресію.
Це більше свідчить про інформаційно-психологічну операцію, ніж про реальний факт. Такий витік у виданні "Ведомости" покликаний переконати, що Москва близька до перемоги як ніколи
За повідомленнями про семінар, російське керівництво може спробувати представити як перемогу захоплення більшої частини Донбасу. Водночас початкову мету швидкого захоплення Києва пропонують подавати так, ніби вона ніколи не входила до планів Кремля. Таке трактування дозволило б змінити критерії успіху вже після кількох років війни та величезних втрат.
Утім, публічна позиція російської переговорної делегації залишається значно жорсткішою. Після переговорів в Абу-Дабі Володимир Мединський заявляв про намір Росії повернути кожну п'ядь землі, яку Москва вважає своєю, на території України. Ця риторика не свідчить про готовність відмовитися від територіальних претензій або припинити бойові дії.
Саме протиріччя між повідомленнями про близьку перемогу та продовженням російських ультиматумів стало для Березовця головним аргументом на користь версії про інформаційну операцію. Кремль може готувати власне суспільство до нового пояснення цілей війни, але публічні заяви його представників не дають підстав говорити про реальне завершення агресії.
У те, що вони збираються продовжувати війну й не закінчувати її, я вірю. А в те, що депутатам прописали темники про перемогу й необхідність готуватися до завершення так званої СВО, – точно ні
За оцінкою військового аналітика, повідомлення про підготовку до перемоги слід розглядати разом із попередніми інформаційними кампаніями Кремля. Російська влада намагається підтримувати впевненість у власному успіху навіть тоді, коли її стратегічні об'єкти зазнають атак, а військові плани не відповідають раніше проголошеним цілям. Тому публікація про закритий семінар для депутатів не змінює головного: Росія продовжує війну, а її керівництво не відмовляється від претензій на українські території.
Березовець про Кримський міст: дивіться відео
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі
1 коментар