Про це йдеться у блозі доктора юридичних наук, професора Ужгородського національного університету Михайла Савчина. Нагадаємо, 15 вересня 2020 року КСУ розглядатиме питання про відповідність Конституції Закону про систему гарантування вкладів фізосіб за поданням, що було внесене Верховним Судом України у 2015 р. З 2016 року КСУ не розглядав це подання, однак у червні 2020 поновив розгляд.
Як зауважив професор Савчин, з часу подання минуло п’ять років, протягом яких до самого закону було внесено чимало змін, зокрема й у положення, що були предметом оскарження. Отже, навіть з формальної точки зору очевидно, що підстави здійснювати конституційну перевірку цього Закону по суті відсутні.
"Верховний Суд також ставить питання про визнання Закону неконституційним повністю – хоча переконливих аргументів щодо цього він не наводить", – зауважує професор Савчин.
Коментуючи наведені у конституційному поданні міркування про порушення принципу поділу влади, він зазначає, що регуляторні та управлінські функції, якими наділено Фонд з метою гарантування вкладів та виведення неплатоспроможних банків з ринку, не можуть бути передані іншому органу. При цьому засади діяльності Фонду відповідають засадам демократичної підзвітності і підконтрольності – він підзвітний і Верховній Раді України, і Кабінету Міністрів України, і Нацбанку.
Захист інтересів вкладників банків та забезпечення стабільності банківського ринку здійснюється Фондом завдяки управлінським, контрольним та регуляторним функціям, якими його наділила сама Верховна Рада.