В судах грошей немає: куди ділись мільярди на папір і марки

27 березня 2021, 14:00
Читать новость на русском

Велике судівництво – ще один проєкт, на який треба витратити багато грошей. Але треба повернутись в реальність. Інструменти для цього: комп'ютер, пачка паперу, 908 гривень і поштова марка за 9 гривень.

Марка – це головний предмет розкоші українських судів і перепустка в дивний світ українського правосуддя. Бо станом на зараз, в половини українських судах грошей на поштові марки немає.

Попередній випуск Тисячі доларів за диплом: скільки коштує стати моряком в Україні – розслідування

Тому вони не відправляють поштою судові рішення і повістки. Таке повідомлення в кінці січня опублікували на сайті Голосіївського районного суду міста Києва. В лютому таке ж повідомлення з'явилося на сайтах районних суддів Києва:

  • Подільського;
  • Дніпровського.

В березні до цієї столичної компанії приєднався Деснянський райсуд. І це тягнеться ще з 2020 року.

Тимчасово виконуюча обов'язки голови Державної судової адміністрації Людмила Гізатуліна зауважила, що щоденно інстанція отримує низку звернень. В них суди наголошують на тому, що вони вже або майже зупиняють, або зупинили відправлення поштової кореспонденції через брак бюджетних асигнувань для здійснення цих видатків.

Подати позов до суду – не безплатно. Це – мінімум 908 гривень судового збору. Здавалось б, що це 100 поштових марок Україною, але ні повістки відповідачу не пришлють, ні рішення, якщо його ухвалять.

На що витратили гроші з позовів

Постає запитання, на що витратили гроші? За минулий рік українці загалом заплатили приблизно 3 мільярди судового збору. За ці гроші можна було б купити 300 мільйонів поштових марок для відправляння листів по Україні – і ще залишилося б, щоб зверху донизу заклеїти марками фасади всіх судів.

Цікаво Корупція у ритуальній сфері: як похоронні компанії нав'язують свої послуги

Якщо через "Електронний суд" звернутись до юстиції, подавати туди документи, то знадобиться пачка паперу А4 вартістю 90 гривень. Адже електронний суд в Україні без паперу не працює.

Суд не працює без паперу

Коли ви надіслали електронний документ, в суді його мають видрукувати і долучити до справи. А на папір в судах грошей теж вже немає. І вони відповідають, що не можуть зареєструвати ваше клопотання.


Суд не працює без паперу / Фото Flickr

Наприклад, позивач подав звернення до суду в електронній формі, отримав відповідь, що його не можуть зареєструвати через брак паперу. Тоді він купив 2 пачки паперу і надіслав його до суду через Нову пошту. А в суді не можуть цей папір навіть прийняти, бо це – корупція, адміністративне порушення.

Водночас! Мінімальний судовий збір за позов – 908 гривень. На ці гроші можна купити 10 пачок паперу або 5 пачок паперу і 50 марок для посилання листів по Україні.

За словами члена Асоціації суддівського самоврядування Сергія Гирича, із запитанням "Куди йдуть гроші на збір", потрібно звертатись до Державної судової адміністрації.

Гізатуліна пояснила: "Логіка закону і судового збору якраз була спрямована на те, щоб надходження, які ми додатково отримуємо, використовувати на забезпечення здійснення судочинства. Але, на жаль, фактична картина інша: 86% цих надходжень через не забезпечені видатки загального фонду, спрямовані на оплату праці з нарахуваннями".

Судовий збір – на зарплати суддям

Тобто 86% надходжень від судового збору використовують не на забезпечення справи і процесуальних прав, а на зарплати працівникам судової системи, тобто зарплати суддів чи, як це називають, на суддівську винагороду.

Гирич розповів: "В мене секретарка суду, яка має стаж державного службовця 17 років, отримує 5 тисяч гривень на місяць. Водночас прибиральниця отримує майже 6 тисяч".

Варто прочитати Влада понад усе: як Тупицький тримає країну в заручниках зобов'язань перед Медведчуком

Так відбувається через те, що в бюджеті немає грошей на доплати. Захищені від цих всіх бюджетних проблем тільки самі судді. Бо обмежувати суддівську винагороду не можна, адже вона – недоторканна.

Тобто грошей на марки, папір, зарплати секретарям судових засідань і працівникам канцелярії немає, а на зарплати суддям є. А це – мінімум 66 тисяч гривень на місяць базового окладу для найпростішого судді місцевого суду першої інстанції, наприклад:

  • суддя Сергій Вовк з Печерського райсуду Києва торік заробив 1 мільйон 113 тисяч гривень: по 100 тисяч на місяць;
  • головний суддя Павло Вовк з Окружного адміністративного суду Києва в березні 2020 року задекларував 1 мільйон 300 тисяч зарплати;
  • одеський суддя Віктор Попревич, який засудив Сергія Стерненка, задекларував за січень 130 тисяч гривень місячної зарплати.

От і запитання – навіщо платити суддям такі зарплати, якщо ми не маємо доступу до правосуддя, бо нема марок і паперу? В Україні не вистачає приблизно 2 тисячі суддів. Але грошей зараз в бюджеті бракує навіть на цих працівників.


У судах немає грошей / Фото Shutterstock

То як Володимир Зеленський планує когось добирати? Кожному новому судді треба буде виплачувати ту саму зарплату – мінімум 66 тисяч гривень. Може, президент про це не знає? Мав би знати, бо суддівська система постійно каже, що грошей нема.

"Ми постійно звертаємось з цією проблемою до Кабміну, Верховної Ради. Але, на жаль, чуємо тільки те, що держава не має можливості забезпечити ці видатки в бюджеті", – поділилась Гізатуліна.

Читайте також Проєкт "Дзвін": епічний провал Генштабу Збройних сил на 600 мільйонів

На добір суддів грошей немає. На марки і на папір – теж немає. Але ж виступати з фантазіями про велике судівництво у смартфоні можна без додаткових бюджетних витрат.