Справедливе правосуддя: чи легко українським та іноземним підприємцям захистити свої права
Впродовж декількох місяців представники бізнес-спільноти обговорюють те, як шведська компанія Scania програла в українському суді річний обсяг інвестицій. Також привернула увагу історія підприємця з Чернівців та працівників податкової служби.
Чи легко українським та іноземним підприємцям захистити свої права в Україні – у відеоблозі "Честь і не честь" на 24 каналі.
Читайте також Приховування публічної інформації: як судді "прикривають" своїх колег-порушників
Конфлікт Scania з дилером
Компанія Scania успішно веде свою діяльність у близько 100 країн світу. Вона з'явилася в Україні ще в 1993 році та працює через офіційного дистриб'ютора й розгалужену дилерську мережу.
У 2012 році в компанії з одним з таких дилерів з Рівненщини виникнув конфлікт. Представники Scania дізналися, що фірма "Журавлина" під час ремонту вантажних автомобілів використовує неоригінальні та вживані запчастини. Співпрацю з дилером вони припинили ще у 2012 році, а у 2017 – закріпили це судовим рішенням.
Через 2 роки представники "Журавлини" вирішили подати позов про стягнення з Scania втраченої вигоди та заборгованості по оплаті дилерських послуг.
У фірмі стверджували, що з 2012 по 2017 рік вони втратили понад 77 мільйонів гривень доходу. Причиною стало те, що інші дилери Scania продавали автомобілі, запчастини та надавали послуги в областях, які "Журавлина" вважала "своїми".
До теми Обмеження свободи слова: як судді реагують на розслідування ЗМІ щодо чиновників
Натомість представники Scania заявили, що між підприємством не було умов винятковості. Тож, навіть якби партнерство не розірвали, такі вимоги були б надуманими й безпідставними.
Також в "Журавлині" хотіли відшкодування агентської винагороди за 5 років. Хоча в цей час жодних послуг Scania вони не давали. Розмір такої винагороди фірма визначила всього лиш у 46 мільйонів гривень. Ця сума в кілька разів перевищує розмір агентської винагороди, який був у контракті між компаніями.
Яким було рішення суду у справі
Суддя Господарського суду Київської області Світлана Чонгова 21 вересня 2020 року задовольнила позов в повному обсязі – стягнути з Scania на користь "Журавлини" понад 123 мільйони гривень.
Суддя прийняла таке рішення, посилаючись лише на самостійно складені компанією "Журавлина" таблиці з переліком первинних бухгалтерських документів, на підставі яких нібито поставляли продукцію та надавали послуги.
Читайте також Що приховують судді КСУ, які скасували е-декларування: маєтки за мільйони та "безплатно"
Однак такі докази є неналежними та недостатніми для встановлення зазначених фактів. Жодного первинного документа до матеріалів справи не долучили. "Журавлина" не підтвердила те, що надавала послуги, та не оприлюднила докази наявності втраченої вигоди.
Якщо рішення не скасують в апеляції й воно набуде чинності, то Scania буде змушена виплатити 123 мільйони гривень просто на підставі голослівної заяви. На цю суму компанія могла збудувати невеликий сервіс для обслуговування однієї області та створити близько 30 робочих місць.
НЕчесть тижня / Скриншот з відео
Нещодавно суддя подала декларацію у зв'язку зі звільненням з посади. Її не обґрунтоване рішення щодо шведського підприємства могло б бути підставою для притягнення судді до відповідальності. Натомість суддя може піти у відставку та щороку отримуватиме "кругленьку суму" з державного бюджету.
До теми Скандальні Вовки: якими неправомірними рішеннями славиться Сергій Вовк з Печерського суду
Без перебільшення, рішення Світлани Чонгової вкотре похитнуло репутацію України як інвестиційного ринку. Воно показало, що інвесторам тут не місце і їм краще виходити з України, поки їхні активи не відібрали через українські суди.
Що є перешкодою для нових інвесторів
Протягом багатьох років представники бізнесу та Міжнародного валютного фонду заявляють, що саме нереформована судова система є перешкодою для залучення нових інвесторів. Без належних змін у судах залучити необхідні інвестиції буде неможливо.
Іншою проблемою, яку називають інвестори, є корупція. Підприємці часто зіштовхуються з тим, що не можуть отримати ліцензію чи інший дозвіл без сплати хабаря. Через відчуття безкарності українські чиновники не просто приймають, а й самі вимагають хабарі. Проте, у грудні 2020 року 2 податківців отримали суворі покарання за вимагання хабарів у представників бізнесу.
Історія одного підприємця та податківців
Наприкінці 2015 року до підприємця з Чернівців звернувся представник податкової з проханням оплатити рахунок на постачання комп'ютерної техніки, але він відмовився. Після цього податкова провела перевірку та наклала на нього штраф у розмірі 250 тисяч гривень.
Цю суму пообіцяли зменшити, якщо підприємець оплатить рахунок на закупівлю техніки на понад 65 тисяч гривень. Кошти мали надійти на рахунок іншого підприємця. Після сплати податкова зменшила розмір штрафу до 3 тисяч гривень.
Читайте також Рішення суддів, які схвалюють безкарність: знущальні вироки активістам
Згодом виявилось, що підприємець після першої вимоги звернувся до Служби безпеки України. Надалі він фіксував усе спілкування з податківцями. У результаті начальник відділу контрольно-перевірочної роботи та начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб опинились на лаві підсудних за вимагання хабаря групою осіб. Слідству вдалось з'ясувати, що податківці діяли в змові.
У червні 2020 року суд першої інстанції визнав обох податківців винними, але не у хабарництві, а у зловживанні службовим становищем. Їм призначили по 1 року позбавлення волі та штраф у розмірі 8,5 тисяч гривень. Суд змінив кваліфікацію, оскільки там не переконалися, що податківці діяли задля власних інтересів. Судді були переконані, що обвинувачені мали намір покращити технічне забезпечення свого управління комп'ютерною технікою, тобто діяли в інтересах юридичної особи.
Яким було рішення Апеляційного суду
Однак Апеляційний суд з цим не погодився. В обвинувачених не було повноважень щодо офіційної закупівлі комп'ютерної техніки. Також були відсутні законні підстави для зарахування такої техніки на баланс установи для її подальшого використання співробітниками.
До теми Завод під Донецьком й участь у суддівському шахрайстві: що показали плівки голови КСУ
Та й з матеріалів слідства було зрозуміло, що мовилося саме про передачу коштів, а не про купівлю комп'ютерної техніки. Їм було байдуже, на яку техніку виставили рахунок. Це було лише прикриттям та способом легалізації коштів. Податківці використали рахунок іншого підприємця для того, щоб отримати на нього хабар.
Який вирок виніс суд
Судді Чернівецького апеляційного суду Оксана Струбіцяка та Віталій Марчак визнали 2 податківців винними у вимаганні та одержані неправомірної вигоди. Зловмисникам призначили по 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за винятком житла. Чоловіків взяли під варту в залі суду.
Читайте також У Раді з'явився законопроєкт про вдосконалення діяльності КСУ: як це вплине на роботу суду
Один із суддів Чернівецького апеляційного суду Володимир Кифлюк висловив думку, що дії начальника управління варто було кваліфікувати як зловживання службовим становищем і звільнити від покарання через закінчення терміну притягнення до відповідальності.
Водночас щодо другого обвинуваченого взагалі пропонували закрити справу через відсутність доказів. Цього суддю в минулому визнали недоброчесним Громадською радою доброчесності.
Премію "Честь тижня" вручили суддям Чернівецького апеляційного суду Оксані Струбіцькій та Віталію Марчаку за те, що суворо покарали податківців-хабарників. Судді дали сигнал іншим чиновникам, що за незаконні побори з бізнесу їх можуть покарати.
Честь тижня / Скриншот з відео
Премії "Честь" та "НЕчесть"
Премії "Честь" та "НЕчесть" тижня вручає громадська організація "Фундація DEJURE", яка контролює діяльність судової влади та бореться за її доброчесність і відкритість. Протягом 2020 року вона відзначила премією "Честь" тижня близько 60 суддів.
Тепер українці мають можливість обрати, хто з них найбільше заслуговує звання "Честь року". Віддати свій голос за чесного суддю можна на сайті 24 каналу та громадської організації "Фундація DEJURE" за цим посиланням.