Аби не псувати "свято анексії": Путін відправив на забій у Лиман тисячі частково мобілізованих

За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, втрати окупантів у Лимані є настільки відчутними для російського війська, що для їх компенсації воєнкомам доведеться попотіти. Коли місто вже було оточене, а до його визволення Силами оборони України залишалися лічені години, російські генерали на вимогу Путіна відправили на прорив кільця тисячі частково мобілізованих.

Дивіться також Знищені, в полоні, або намагаються обороняти Кремінну: що з окупантами під Лиманом

Поповнення загарбницьких угруповань, які утримували Лиман, відбувалося протягом двох тижнів, коли місто вже перебувало у "вогневому мішку". При цьому все російське командування розуміло, що шансів відбитися у них немає жодних.

Командири потікали ще до повного оточення

• Всі офіцери та політики, які володіли даними про оперативну ситуацію на фронтах, знали про неминуче падіння Лиману. Вони могли зберегти тисячі життів окупантів та місцевих терористів, але вирішили не псувати свято Путіну.
• Щоб Лиман не перейшов під контроль ЗСУ у день оголошення анексії частин Запоріжжя, Херсонщини та Донбасу, російське керівництво вирішило заплатити величезною кількістю життів свого ж війська.
• Сотні тіл частково мобілізованих вже почали розкладатися в українських полях та лісосмугах, десятки здалися у полон через безвихідну ситуацію. Але Путін зміг влаштувати шабаш у Москві, покричати перед натовпом та оголосити про досягнення хоч якоїсь перемоги.
• Крім того, загарбники втратили у Лимані дуже багато техніки. Адже їм доводилося або прориватися з оточення з боєм, або ж покидати техніку та намагатися накивати п'ятами пішки, або ж здаватися у полон.
• Більшість із тих, хто хотів зберегти танк, БТР чи БМП, були спалені при спробі відходу. Левова частка загиблих – частково мобілізовані, яких закидали у бій без жодної підготовки. Також величезні втрати понесли підрозділи, що були залучені до війни у рамках прихованої мобілізації. Зокрема – загін так званих резервистів "Барс-13".
• Командири багатьох угруповань, які мали утримувати головний форпост окупаційних військ на півдні Донецької області, втекли ще до того, як Лиман опинився в оперативному оточенні.

Ще більш цинічним виглядає той факт, що 30 вересня, у день оголошення Путіним про анексію українських територій, російським пропагандистам наказали розповідати про те, як у Лиман "увійшли величезні сили" російської армії. Насправді ж ніяких підкріплень у той день навіть не планувалося. Наступного дня, 1 жовтня, різноманітні "воєнкори" прямо зізналися у тому, що вкид про стабілізацію ситуації у місті зробили задля заспокоєння російського населення у святковий для Путіна день.

Тих, хто вийшов, звинувачують у дезертирстві

Втрата Лиману для Росії є величезним політичним та військовим провалом. Адже фактично Україна вперше звільнила місто, яке було анексовано та визнано Путіним "російським". Генерали, що намагалися втримати населений пункт за рахунок купи "гарматного м'яса", зазнали фіаско.

То ж після великого харківського "перегруповання" чергове "зайняття більше вигідних позицій" виглядає як системна проблема для всього російського війська і для колаборантів, які радісно співпрацювали з ворогом у сподіванні проїхатися соціальним ліфтом. Бо нема ніяких гарантій, що завтра "друга армія світу" не вирішить "передислокуватися" кудись за межі кордону.

Навіть попри те, що здача Лиману була очікуваною та невідворотньою, подібний політично-військовий ляпас призвів до початку розбірок всередині російського військового керівництва. Путін через Кадирова та Пригожина передав своє невдоволення генералами. Ті у свою чергу почали з'ясовувати стосунки з підлеглими. Ця ланцюгова реакція призвела до того, що офіцери-втікачі почали звинувачувати вояк, яким вдалося вижити, у дезертирстві.

Як це часто й буває, винними у здачі міста можуть зробити тих ординців, що змогли прорватися до своїх із повного оточення попри засідки ЗСУ, роботу української артилерії та всіх інших наявних засобів ураження. Генерали заради путінської "перемоги" закинули непідготовлених людей на забій, а тепер тих, хто вижив, обвинувачують у здачі техніки та самовольному відходу з позицій. Ймовірно, "чмобіків" можуть відправити під трибунал або ж просто позбавити всіх виплат для компенсації державі втраченої ними техніки.