А відсутність штрафного механізму призводить до масового порушення правил та безкарності.

Читайте також: Нові правила паркування: що змінить закон

Як зміниться ситуація після ухвалення Закону, що регулює сферу паркування транспортних засобів? Які кроки найближчим часом може зробити міська рада, аби місто стало комфортнішим для автовласників та пішоходів? Про це ми поговорили з експертами Львівського регуляторного Хабу.

Розмова з Тарасом Хавункою та Катериною Шуварською (Львівський регуляторний Хаб)

Проблема паркування однозначно одна з топових для Львова, однак вона має багато складових. З якого компонента варто почати її вирішувати?

Катерина: Саме хаотичне паркування призводить до низки критичних проблем, в тому числі аварійних ситуацій. Найгостріше проблема відчувається в центрі міста, оскільки там зосереджена більшість державних, муніципальних будівель, приватних офісів, кафе та ресторанів.

Місто має критично малу кількість місць для паркування: на противагу зареєстрованих у Львові 180 000 автовласників (не враховуючи авто на іноземній реєстрації), діючих місць для паркування є лише 2948, що розміщені на 91 майданчику. Цю ситуацію погіршує також відсутність штрафних механізмів та не готовність водіїв платити за паркінг.

За результатами проведеного нами опитування, 38,5% мешканців залишають свої автомобілі в центральній частині міста; такий же відсоток людей витрачає на послуги з паркування до 100 грн в місяць. А 30,8% опитуваних не витрачають коштів взагалі.

Відсутність штрафного механізму призводить до масового порушення правил та безкарності.

Відтак за даними ЛКП "Львівавтодор" із листопада 2014 р. до липня 2016 р. було зафіксовано 1654 випадки неправильного паркування, а це приблизно 79 порушень на місяць.


Як вирішити проблему із паркуванням у містах: пропозиції експертів

Читайте також: Новий закон про паркування передбачає жорсткіші покарання для порушників

Ви багато спілкуєтесь із представниками бізнесу та місцевої влади. Якою є їхня позиція щодо проблеми?

Тарас: Переважну більшість інформації щодо першочергових проблем у місті ми отримуємо від підприємців, зокрема, і про неврегульоване паркування. Про паркування насамперед говорять власники готелів. Мовляв, заклади розташовані на вузьких вулицях, поряд один з одним, і важко забезпечити всіх відвідувачів паркомісцями.

Також підприємці зазначають, що важливою складовою проблеми є відсутність потенційного інвестора для ринку паркування, адже ринку як такого на сьогодні просто немає.

Водії паркують свої авто на тротуарах та дитячих майданчиках абсолютно безкарно. Допоки ця історія триватиме, доти інвестор не зможе розраховувати на попит платних паркомісць. Відтак ми знову повертаємось до проблеми паркувальної інфраструктури, чому вона відсутня у Львові і чому присутня в Кракові? Якими мають бути цивілізовані правила паркування, де повинні залишати свої автомобілі переважна більшість водіїв?

Для Львова сьогодні на поверхні тема побудови підземних та багаторівневих паркінгів. Чи могло б це вирішити проблему?

Катерина: Побудова нових паркінгів безперечно позитивно впливатиме на вирішення проблеми, хоча й не цілком. Хаос існує через те, що у водіїв немає мотивації: чинні штрафні механізми мають низку недоліків, а правила завжди можна обійти.

Через це до міського бюджету поступає дуже мало коштів, хоча паркування є досить прибутковою сферою.

За час дослідження ми співпрацювали з експертами Реанімаційного пакету реформ та плануємо долучитись в частині сприяння імплементації Закону №5364 щодо реформування сфери паркування, який зараз очікує на підпис Президента. Закон передбачає чіткий механізм притягнення порушників до відповідальності, що, в свою чергу, стимулюватиме водіїв дотримуватись правил.

Багато говоримо про штрафи, та чи лише санкції зможуть вирішити проблему, якщо спеціально облаштованих місць для паркування обмаль?

Тарас: Система штрафів сама по собі нічого не вирішить, все потрібно робити в комплексі.

Повертаючись до нашого дослідження (результати дослідження будуть опубліковані згодом, – авт. прим.), ми виділили три ключові аспекти: складність регулювання, проблема ціноутворення та регулювання гостьових майданчиків.

Щодо ціноутворення, то Закон не враховує цього питання. На сьогодні ціноутворення регулює Постанова Кабінету Міністрів, де закладено складну та совкову формулу рентабельності, яка є універсальною для всіх міст й не дозволяє коригувати ціну за дієвими ринковими механізмами. А саме – за умов, що попит регулює ціну.

Читайте також: Нові штрафи на дорозі: як уникнути адмінпротоколу

У Вас є рецепт, як вирішувати проблему ціноутворення так, щоб це мало ефект й у таких завантажених містах, як Львів?

Тарас: У процесі підготовки ми передавали місцеву проблематику та варіанти рішень експертам у Київ для комунікації з Кабміном. Ми пропонуємо скасувати формулу, закладену в Постанові, та дотримуватись виключно загальних принципів зі встановлення тарифів, що надасть більше автономії органам місцевого самоврядування.

Ми переконані, що паркування в центрі має бути дорогим.

Водії не повинні залишати автомобілі в зручних для них місцях без відповідного таймінгу за копійки, а подекуди й безкоштовно. Це сприяє дорожнім заторам, особливо на вузьких вуличках.

Більше того, коли ти приїжджаєш на парковку, там має бути 10-15% вільних місць. Адже навіть коли водії готові платити, а місць немає, то регулювання не збалансоване.

Саме ціна за паркування має бути регулятором наявності місць.

Крім того, це сприятиме наповненню місцевого бюджету, конкурентоспроможності сфери та інвестиційної привабливості.

Підписано закон, що вводить цілу низку нових правил. Що зміниться для міста перш за все?

Катерина: Закон №5364 дозволить забезпечувати фото- та відеофіксацію правопорушень, що одразу підвищить кількість водіїв, які готові платити за паркування. Крім того, закон передбачає створення інспекторів з паркування, ведення чіткого переліку випадків перешкоджання дорожньому руху або створення загрози безпеці руху, запровадження механізму відповідальності водіїв за несплату послуг паркування, порушення правил зупинки-стоянки та автоматизовану систему паркування.

Читайте також: Впровадження фотовідеофіксації порушень ПДР: скільки камер планують встановити в Україні

Яка роль міста в імплементації закону?

Катерина: Перш за все, міська рада відповідальна за створення нової служби – інспекторів з паркування, вповноваженої розглядати справи про адміністративні правопорушення та здійснювати тимчасове затримання транспортних засобів. Автоматизована система контролю оплати паркування запроваджуватиметься також за рішенням міської ради.

До речі, ще одна новинка цього закону полягає в тому, що до відповідальності зможе притягуватись безпосередньо водій автомобіля, а не лише власник транспортного засобу. Передбачається також створення в реєстрі власників транспортних засобів МВС окремого поля "належний користувач", який і буде суб’єктом правопорушення у випадку фотофіксації чи відеозйомки.

Що міська рада може зробити вже сьогодні, щоб покращити ситуацію з паркуванням у місті?

Катерина: Міська рада вже працює в напрямку покращення ситуації.

Почати ми пропонуємо з проведення інвентаризації місць для паркування для розуміння картини в цілому, що допоможе визначити масштаби проблеми та усунути систематичні правопорушення, а також надасть можливість реорганізувати існуючі місця та створити нові.

Оскільки Закон вже підписано Президентом, міська рада повинна привести свої рішення у відповідність протягом 180 днів з дня його опублікування. Ми натомість всіляко сприятимемо цьому процесу на регіональному рівні.

Після імплементації закону ринок стане більш привабливим для інвестора? Чи потрібні ще додаткові фактори?

Тарас: Якщо все зробити якісно, то більше велосипедів вигадувати не доведеться.

Важливо також переконати людей, що платити за паркування необхідно, а залишати машину в будь-якому місці не можна. Іншими словами, варто розвивати культуру паркування.

Згідно з нашим дослідженням, лише 38% людей сплачує за паркування, й це менше 100 грн у місяць. Це означає, що мешканці практично не платять за ці послуги.

Чи передбачено окремо проведення кампанії для інформування водіїв про зміни, які передбачені Законом? Чи не буде спротиву зі сторони водіїв, коли доведеться платити більше?

Тарас: Нині Реанімаційний пакет реформ займається інформаційною кампанією для імплементації цього закону. Ми, в свою чергу, плануємо активніше долучитись до інформування мешканців Львова щодо ухвалених змін.

Якщо говорити про оплату, то треба бути готовими до спротиву: варто запастись терпінням та часом, щоб нові правила стали звичкою. Однак, як показує досвід успішних реформ, мешканці готові сприймати зміни, якщо відчувають практичну користь від них після перших місяців запуску. От наприклад, поява патрульної поліції: її запроваджували з дуже правильними посилами для суспільства і пропоновані зміни мали якісно інший вигляд. Тож, вдосконалені правила паркування мають забезпечити однакові правила гри для всіх.

Що таке Львівський регуляторний хаб? Це аналітично-адвокаційний центр при Школі управління Українського Католицького Університету (УКУ). Позиціонують себе як майданчик для комунікації між владою, бізнесом та громадськістю для створення, обговорення та впровадження збалансованих та ефективних регулювань для подолання бар’єрів, які стримують розвиток малого та середнього бізнесу, знижують інвестиційну привабливість регіону та держави, породжують корупційні ризики.

Матеріал підготувала Соломія Саврук,

Координаторка ГО “Центр UA” у Львівській області