Журналісти побували на найбільш високогірній плантації України й розповідає, як росте лохина з присмаком м'яти, чим органічне виробництво відрізняється від конвенційного і чому воно, на відміну від іншого, має великі перспективи.

Цікаво Як садівництво реабілітує військових і цивільних: у Львові використовують нову практику допомоги

На хвилях карпатського моря

Орівський хребет ще називають зовнішнім берегом Карпат. Біля його підніжжя протікає річка Стинавка, в яку зі схилів спускаються гірські джерела. Село Верхня Стинава розташоване у верхів'ї річки на віддалі від автотраси, у долині поміж гірських пасем, що трохи далі змикаються. В ущелині утворився свій мікроклімат з м'якими зимами й теплими весною та осінню.

Неподалік села на одному з гірських схилів на 15 гектарах росте органічна лохина від компанії "Органічний сад". 12 гектарів із них вже плодять, а три висадили цьогоріч. Рівні ряди кущів різних сортів, подекуди помежовані захисними смугами з дерев, плавно спускаються вниз, а гудіння бджіл, джмелів та іншої комашні нагадують шум моря – зеленого моря Карпат.

У 2016 році кілька друзів-юристів задумалися про те, куди вкласти зароблені гроші, аби подбати про майбутнє життя на пенсії. У 2017 році вони заснували ТзОВ "Органічний сад", яким відтоді керує Богдан Бондар. Саме він запропонував увійти в нішу органічної продукції. Дехто з інвесторів спочатку ставився до цього скептично і передбачав, що за кілька років виробництво все одно перетвориться на конвенційне із використанням хімічних засобів. Та сьогодні по лохину від "Органічного саду" вишиковуються черги й в Україні, і за кордоном. На підприємстві є 10 постійних працівників і близько 15-ти – сезонних для збору ягоди. Їх вже не вистачає, а компанія має у планах розширення виробництва.

Який вигляд має найвища плантація лохини в Україні / Фото Zaxid.net

Чим органіка відрізняється від конвенції?

Після тривалих пошуків компанія "Органічний сад" знайшла ідеальну ділянку на схилах гір для вирощування лохини. По-перше, тут росла лісова чорниця – далека родичка лохини – і почувалася добре. По-друге, проведений аналіз ґрунту показав, що він відповідає нормам для вирощування органічної продукції. По-третє, зверху є гірське джерело, воду з якого використовують для поливу плантації, акумулюючи її в штучному озері. Право на оренду ділянки на 25 років компанія придбала на аукціоні.

Підготовка ґрунту, оформлення документів і дозволів, облаштування систем поливу і підживлення тривало два роки.

До органічного виробництва є свої вимоги. Зокрема, ми не можемо використовувати воду без належних документів, як робить дехто. Адже водозабір впливає на довколишню екосистему, тому це потрібно робити правильно, щоб не нашкодити ані довкіллю, ані собі на майбутнє,
– говорить Богдан Бондар.

До кожного куща лохини "Органічного саду" подається крапельний полив. Лохина вмирає без вологи й водночас не терпить перезволоження. Тому на плантації встановлені професійні вологоміри, що дозволяють точно розрахувати інтенсивність поливу.

"Технологія що в органічному, що в конвенційному – інтенсивному – господарстві не відрізняється, але різняться речовини, що використовуються. Ми використовуємо органічні добрива для підживлення та захисту кущів. На початках це було дорого, але зараз ринок органічних засобів розвивається, в Україні зокрема, тому ціна зменшується", – пояснює Богдан Бондар.

Для захисту лохини від захворювань, наприклад, використовуються гриби-антагоністи. Вони працюють як корисні бактерії в шлунку людини – придушують патогени й створюють сприятливі умови для всіх процесів життєдіяльності. А хімічні засоби обробки рослин вбивають усю "мікрофлору", незалежно від користі чи шкоди. Це схоже на антибіотики, які знищують усі бактерії в організмі людини – після їх використання потрібно штучно допомагати корисній мікрофлорі відновитися. Так само використання хімії може призвести до резистентності – хвороботворні організми та шкідники значно краще адаптуються до того, що їх знищує.

"І поки відновиться корисна мікрофлора, патогенна вже встигне все знищити", – пояснює Богдан Бондар.

Раніше лохиною опікувався професійний агроном, яких, за словами управителя, в Україні не так вже й багато. Зараз він служить у ЗСУ, тож Богдан Бондар сам щодня о 8:00 приїжджає в сад і "чаклує" з підживленням та засобами захисту.

Іноді потрібно у воду для поливу додати 10 – 15 речовин у правильній послідовності та в правильному дозуванні. Я не можу це комусь довірити, адже від цього залежить надто багато. Тому тепер все роблю сам,
– каже Богдан Бондар.

Лохині можуть шкодити й птахи, наприклад, шпаки. Проблема в тому, що вони подзьобають кілька ягід, ті починаються псуватися – і це перекидається на все гроно. Завдяки гірському розташуванню боротися зі шпаками допомагають хижі птахи – соколи, яструби. Також плантації довелося відгородити від залісненої території сіткою, щоб сюди не заходили тварини: зайці, косулі, олені та, найгірше, дикі кабани. Поки Богдан Бондар розповідає про це, повз нас пробігає величезний заєць – на його тупіт озираєшся мимохіть.

"Вони підкопують сітку. Це цьогорічний молодий заєць. Тут ще є стара зайчиха – вона розміром майже з великого пса", – сміється Богдан Бондар.

У траві пурхають птахи, метелики, стрибають коники – триває життя. Також тут є багато ящірок – вони допомагають боротися із комахами-шкідниками, ласуючи їхніми личинками, що живуть у землі, тому ящірок тут оберігають.

Органічне вирощування, каже Богдан Бондар, потребує і багато праці руками. Попри використання агротканини, що захищає ряди кущів від бур'янів, кілька разів на рік їх доводиться прополювати вручну. Доріжки між секціями плантацій викошують три-чотири рази за рік, більшість часу вони живуть своїм життям і годують бджіл із сусідньої органічної пасіки та інших карпатських комах. Тут квітнуть кілька видів карпатської орхідеї, дикі гладіолуси, ростуть лікарські трави й неймовірне розмаїття квітів.

На плантації є невеликі захисні лісосмуги – це теж вимога органічного виробництва. Вони захищають ґрунти від ерозії під впливом вітрів і дощів.

Є вимоги й для працівників. По-перше, в саду не можна палити. По-друге, кожен повинен мати медичну довідку. "Чужих" на плантацію не пускають – жодних туристів, адже, якщо від занесених речовин раптово захворіє один кущ, це може нашкодити значній частині врожаю.

Є спеціальна програма, за допомогою якої ми відстежуємо, що відбувається в полі – там встановлені камери, а кожен збирач має наліпки зі штрих-кодами, що наклеює на ящики зі зібраною ним ягодою. Це дозволяє швидко порахувати, хто скільки зібрав, а також, якщо щось пішло не так, одразу встановити відповідального. Це теж одна з вимог органічного виробництва,
– пояснює Богдан Бондар.

На різних ділянках плантації встановлені біотуалети та рукомийники – тут прискіпливо стежать за чистотою. Ягоду збирають без рукавичок: по-перше, вони заважають збирачам відчути ягоду, по-друге, на них перебивається наліт з лохини, який дозволяє їй тривало зберігатися і містить багато антиоксидантів та інших корисних речовин. У середньому, один працівник за день збирає близько 50 кілограмів лохини – це залежить також від погоди. Зібрана ягода має відповідати розміру, ступеню стиглості. Закладений "брак" – не більше 2 – 3%.

"Наші збирачі кажуть, що зарплата тут приблизно така ж, як у Польщі. Але їм не треба витрачатися на проживання і харчування, інші витрати поза домом, адже вони із довколишніх сіл. Та більшість із тих, з ким ми працювали раніше, або в армії, або виїхали за кордон, тож нам шалено бракує робочих рук. Думаємо, що наступного року треба буде запрошувати людей здалеку. Для цього потрібно подбати про їхнє проживання і харчування", – говорить Богдан Бондар.

Одразу після збору лохина принаймні на годину відправляється на охолодження, щоб адаптуватися до свого нового статусу. Після цього її калібрують за допомогою напівавтоматизованої сортувальної лінії. Вже потім – відправляють на зберігання у холодильну камеру за температури приблизно +2,7° за Цельсієм. Коли зібрана потрібна за обсягом партія – її транспортують рефрижератором до покупця.

За правильних умов лохина може зберігатися і 1,5 місяця, але за стандартами органічної продукції вона має потрапити до кінцевого споживача не пізніше, аніж за 14 днів після збору.

Де зберігають та охолоджують лохину / Фото Zaxid.net

Секрети вирощування

Врожай лохини можна збирати із висаджених кущів вже на другий рік, але для більшого і якіснішого врожаю варто зачекати. На третій рік кущ добре сформований, має міцну кореневу систему – 60 – 100 літрів – і врожайність суттєво зростає, а ягода відповідає вимогам свого сорту.

Усі женуться за врожаєм чимшвидше, тому що вклали багато коштів, їх треба повертати, тому такої технології не дотримуються. Ми не поспішали. У 2018 році висадили кущі, а перший промисловий врожай зібрали у 2021 році. Найкращого плодоношення лохина досягає на 5 – 7-му році після висадки,
– говорить Богдан Боднар.

За правильного підходу, з одного куща лохини можна збирати врожай тричі, а то й усі п'ять разів за сезон. Збір триває три місяці – від середини липня до середини жовтня. Цьогоріч тут планують зібрати 40 тонн врожаю, а у 2024 році – після розширення посадки – до 120 тонн.

Секрет великої ягоди, окрім правильної технології вирощування, – це джмелі. На полі подекуди встановлені одноразові вулики з карпатськими джмелями, які запилюють лохину і потім поселяються в навколишніх лісах. Бджола через свої розміри й особливості будови квітки – вона закрита – не справиться. Окрім того, лохина квітне наприкінці квітня – на початку травня, коли погодні умови – вітер, дощ – можуть заважати вильоту бджіл.

"Лохина – самозапильна рослина, але додаткове запилення комахами призводить до збільшення насіннєвої камери і, відповідно, до більшої ягоди – у півтора-два рази", – пояснює Богдан Бондар.

"Органічний сад" вирощує традиційні сорти: ранні "Дюк", "Спартан", середні "Блюкроп" і "Нельсон", середньопізній "Чандлер", пізній "Еліот". Ще кілька сортів – на випробуваннях.

"Добре показав себе сорт "Ліберті", тож цього року його посадили. Він середньопізній і один з найкращих за смаковими якостями в цій категорії. Тож коли інші вже продають "Еліот", який з кислинкою, ми даватимемо на ринок "Ліберті"", – каже Богдан Бондар.

На підприємстві є так звана промо-грядка. Тут висаджено по кілька кущів кожного сорту, що пропонує "Органічний сад". Усі вони різняться зовнішнім виглядом і смаком – є більш щільні і ніжніші за консистенцією ягоди, більш солодкі і з кислинкою, і навіть зі смаком смородини чи з присмаком м'яти.

Перші на промо-грядці – кущі дикої лохини, що росте в Канаді та США. Їх висадили для порівняння із сортовою лохиною, адже їхні ягоди значно менші і мають не такий виражений смак.

Сорти лохини, які вирощують на плантації / Фото Zaxid.net

Про гроші

"Органічний сад" не приховує витрат на виробництво лохини. Його закладення потребує близько 30 тисяч доларів на гектар. Але кожен, хто хоче зайнятися виробництвом цієї ягоди, має пам'ятати про те, що окупиться такий бізнес не одразу – спочатку кілька років доведеться вкладатися просто в ґрунт.

Земля прийме все, що ви в неї вкладете, а от чи поверне – це вже питання,
– говорить Богдан Бондар.

Компанія користується місцевими та державними програмами з підтримки органічних виробників, пільговими кредитами. Це допомагає закуповувати якісні саджанці у польському розпліднику-партнері та покриває витрати на дослідження і щорічну сертифікацію європейського зразка "Органік-стандарт". До слова, компанія чи не єдина в Україні, яка провела повний аналіз своєї продукції за 500-ма параметрами в німецькій сертифікованій лабораторії.

"Органічний сад" продає лохину гуртовим покупцям без власного брендування. Наразі, каже керівник, немає часу і ресурсів думати про реалізацію саме під своїм брендом, адже війна вимагає принаймні втриматися на плаву, допомогти ЗСУ і забезпечити людям гідну оплату праці.

"Я за те, щоб все продавалося під нашим брендом. Наразі ми домовились із мережами "Рукавичка" і ОККО, де можна буде знайти нашу лохину, а про решту подумаємо після перемоги", – каже Богдан Бондар.

Країни східної Європи купують лохину від "Органічного саду" на 20 – 30% дорожче, аніж гуртовики в Україні, у західній Європі, де цінують органіку, ціна може бути більшою і на 50%. Але із поставками за кордон наразі є проблема – не вистачає робочих рук, які могли би швидко зібрати необхідний обсяг продукції, а возити малими партіями – невигідно. "Органічний сад" має територію для розширення, але поки основною метою компанії є зберегти якість ягоди, яку вона заявила під час виходу на ринок, тож поки ці плани – у перспективі.

Якщо засадимо всі 30 гектарів, то це буде десь 250 тонн врожаю за сезон. Цього з головою достатньо,
– говорить Богдан Бондар.

Кущі лохини можуть плодоносити 30-40 років, а то й до 50 – це довготривалий бізнес. Вони здатні вирости у невелике "дерево" – до 2-3 метрів у висоту. Але їх формують так, щоб вони були на рівні зросту людину, та обрізають нижні гілки – по-перше, так легше збирати ягоду, по-друге, великі кущі можу затінювати менші і заважати їм розвиватися.

Про перспективу органіки

Органічна продукція, хоч і потребує більших вкладень коштів і праці, які повільніше окуповуються, у майбутньому може обігнати за прибутковістю конвенційне виробництво. По-перше, тренд на органіку набуває популярності навіть в Україні.

"Люди можуть не розбиратися чи навіть не вірити, що органічна продукція справді найкраща для нашого здоров'я, але мода диктує своє – тренд поширюється, люди купують", – говорить Богдан Бондар.

По-друге, для органічних виробників відкритий європейський ринок, що постійно зростає. Після того, як Україна стане членом Європейського Союзу, вимоги до нашої агропродукції суттєво зростуть навіть всередині країни, а перейти з інтенсивного виробництва на те, що відповідає євростандартам, за день – неможливо.

І, звісно, органічне виробництво дбає про довкілля – про землю, повітря, флору і фауну. А це – інвестиція не просто в природу, а і в здоров'я та життя людей.