Чи міг український дрон долетіти до Кремля і як захищене "лігво" Путіна: аналіз BBC

Водночас рупор Путіна – Пєсков назвав ці заяви "сміховинними", мовляв, "рішення ухвалюють США, а Україна їх виконує". У BBC проаналізували, чи міг український дрон дійсно долетіти до Кремля.

Дивіться також "Атаку на Кремль" могла влаштувати сама Росія: в ISW припустили, чому це вигідно ворогу

Видання наводить аналіз Інституту вивчення війни, де дійшли висновку, що інцидент у Кремлі 3 травня – це радше спеціально організоване інсценування.

"Сором для Росії"

Там зауважили, що Росія останнім часом вживала багато заходів для посилення внутрішньої протиповітряної оборони, передусім в самій Москві. А відтак, малоймовірно, що безпілотники змогли б оминути численні кола ППО і бути збитими уже над "серцем" Кремля таким чином, щоб можна було отримати ефектні кадри.

Якби така атака справді мала місце, це стало б "великим соромом для Росії", – вважають в ISW.

Крім того, там вважають, що якби удар був раптовим, це б викликало дезорієнтацію і відсутність послідовної позиції. Натомість в Кремлі презентували свої наративи дуже послідовно.

Тому, дуже ймовірно, що Кремль може використати "удар" для подальшого виправдовування перед своїм народом святкування 9 травня.

Чи могли українські дрони долетіти

В теорії технічно українські дрони справді могли б взяти участь в такій атаці, цитує видання воєнного кореспондента Павла Аксьонова. Втім, Кремль – один із найбільш захищених у Росії об'єктів.

Кожен, хто за останні роки намагався проїхати вздовж його стін Кремлівською набережною з увімкненим GPS-навігатором, міг перевірити на практиці – при під'їзді до Кремля мітка на екрані вказувала на один зі столичних аеропортів– додав експерт.

Він пояснив, що це результат дії систем радіоелектронної боротьби. Але цей захист може бути знятий. Військові дрони використовують різні системи подолання засобів РЕБ.

Однак, в умовах цієї радіоелектронної протидії керувати безпілотником по радіозв'язку надскладно, адже в такому разі він має летіти за заданою програмою до кінцевої точки самостійно.

Росія встановлювала й "Панцирі"

Крім того, Кремль готувався до можливих атак безпілотників. Так, ще в січні на дахах будинків поблизу центру міста встановлювали зенітні комплекси "Панцир-С1", розроблені, зокрема, і для боротьби з безпілотниками.

Росія встановлювала контур ППО, щоб захистити всю Москву. Однак війська протиповітряної оборони націлені скоріше на боротьбу з більшими цілями – починаючи з боєголовок міжконтинентальних ракет до літаків.

Прецеденти уже були

Невеликі дрони таки здатні долати систему ППО і долітати до Підмосков'я. Відомо про, як мінімум два випадки, коли в Московській області знаходили дрони з вибухівкою:

• наприкінці лютого – у Коломенському районі,
• а наприкінці квітня – під Ногінськом.

І в обох випадках уламки дронів були розпізнані як безпілотники UJ-22 Airborne виробництва української компанії "Укрджет".

Дальність дії таких дронів – до 800 кілометрів, тож технічно зробити це українці могли.

Підготовка перед реальною атакою?

У мережі після цих випадків почали говорити, що такі пуски схожі на перевірку російської ППО перед реальною атакою. Але офіційний Київ тоді, як і зараз, не бере на себе відповідальність за запуски дронів.

Зрозуміло, дрон могли запустити і з ближчої відстані, і тоді йому не треба було летіти багато сотень кілометрів, ризикуючи бути збитим із ЗРК або посадженим системою РЕБ. Але це уже деталі, результат завірусився у мережі.