РЕБ – реальний захист чи плацебо: відверте інтерв'ю з CEO мілтех-компанії "Дефіка"

За цим стоїть команда інженерів зі школою ще радянських науково-дослідних інститутів і продукт VIK-2K, який пройшов десятки польових доопрацювань за прямим запитом Десантно-штурмових військ. Про те, як зворотний зв'язок із передової перетворюється на конкретні технічні рішення, чому боротьба з новими дронами на кшталт DJI Mavic 4 – це постійна гонка, і чи справді портативні РЕБ-пристрої дають реальний захист – в інтерв'ю 24 Каналу розповідає CEO "Дефіки" Тарас Вільховий.

Чим особливий РЕБ від української компанії "Дефіка"

Команда "Дефіки" має 20 років досвіду в радіоелектроніці, але сама компанія існує трохи більше року. Що стало поштовхом, щоб саме зараз зібратися?

Наші інженери мають досвід ще з часів роботи в науково-дослідних інститутах періоду Радянського Союзу, тож володіють глибокими фаховими знаннями. Що ж підштовхнуло нас зібратися й розпочати цю справу? Ми давно допомагали війську через благодійний фонд. Коли хлопці почали просити засоби РЕБ, стало зрозуміло, що вони коштують чимало, а зібрати кошти на готові рішення досить складно – "на коліні" такий виріб не зробиш. Тому виникла потреба сформувати серйозну команду інженерів.

Спочатку це був стартап, ідея якого полягала в тому, щоб допомагати виготовляти РЕБ-пристрої під запит військових ДШВ, і саме з ними ми успішно рухаємося далі.

Перший прототип VIK-2K і перша версія, яку передали ЗСУ, – наскільки вони відрізняються?

Перший прототип VIK-2K з'явився приблизно в лютому минулого року (2025 рік, – 24 Канал), а перші зразки потрапили до війська наприкінці травня – на початку червня. Однак упродовж усього наступного року ми продовжували доопрацьовувати його.

Випробування – і кодифікаційні, і польові – мали як успішні, так і неуспішні епізоди: ми вдосконалювали конструкцію, змінювали окремі елементи. У результаті VIK-2K зараз працює якісно, чітко виконує поставлені завдання і в рази перевищує технічні вимоги.

Наприклад, за вимогами Міністерства оборони, дальність придушення має становити не менш як 50 метрів – ми забезпечуємо понад 250 метрів, тобто потужність придушення значно вища за нормативну.

Змін було чимало: ми навіть зберегли архівний зразок першої версії – я попросив хлопців не розбирати його – і різниця у вазі та конструкції відчутна.

"Круте, але не працює": як військові допомагають інженерам удосконалювати РЕБ

Ви співпрацюєте з підрозділами напряму. Як виглядає звичайний цикл зворотного зв'язку: бригада щось каже – і що відбувається далі?

Ми співпрацюємо як через Агенцію оборонних закупівель Міністерства оборони, так і напряму з підрозділами. Чесно кажучи, отримувати зворотний зв'язок непросто: у кращому разі це коротка фраза на кшталт "класні засоби, працюють".

З самого початку, коли ми тільки починали розробляти РЕБ, ми налагодили тісний зв'язок із військовими – насамперед із Десантно-штурмовими військами (ДШВ), з якими співпрацюємо ще з 2014 року. Одна фраза, яку ми чуємо постійно: "Ви класні цивільні інженери й знаєте більше за нас, але часто вигадуєте те, що реально не працює на полі бою – воно круте, наворочене, але треба інакше".

Тому кожен наш зразок обов'язково проходить перевірку разом із хлопцями: ми даємо ідею чи прототип – самі виїжджаємо на місце або надсилаємо зразок – вони тестують і присилають зворотний зв'язок: працює чи ні, які є зауваження, що варто доробити. Так ми доводимо виріб до стану, який реально потрібен і зручний військовим, а не до того, що придумали самі.

Наприклад, останнє зауваження стосувалося батарей: наші були якісні, але нестандартні для війська, тож нас попросили забезпечити сумісність із батареями від FPV-дронів, які часто губляться в польових умовах. А батареї, що залишаються, можна повторно використовувати. Це ми вже реалізовуємо в наступних виробах, щоб забезпечити повну універсальність живлення.

Ворог постійно змінює тактику й обладнання. Як ви відстежуєте ці зміни і як швидко можете на них реагувати?

Так, ворог постійно змінюється, але ми працюємо напряму з військовими, з якими розробляли наші вироби. На жаль, зв'язок із тими, хто безпосередньо використовує техніку на передовій, налагоджений гірше, ніж із керівниками служби РЕБ різних рівнів – від полку до вищих структур, – які, власне, і надають найбільше інформації про актуальні загрози й потреби.

Зараз ми, наприклад, працюємо над протидією дронам DJI Mavic 4: ця модель активно поширюється на полі бою, і її складно придушувати стандартними засобами через хитріші алгоритми стійкості до перешкод. Наші інженери знайшли підхід — власне ноу-хау — щоб ефективно протидіяти цьому типу загрози. Найближчим часом плануємо виготовити прототип і передати його на випробування.

Хто замовляє українські РЕБ-системи та як працює державна система закупівель

Кодифікація МО, Brave1, Агенція оборонних закупівель – ви пройшли все це за короткий час. Що з цього на практиці найбільше змінило роботу компанії?

Кодифікацію Міністерства оборони ми отримали 2025 року, пройшовши попередні й демонстраційні випробування, комісію аналізу документації та інші етапи. Наш виріб визнали придатним для застосування у війську, і тепер ми входимо до списку рекомендованих постачальників Міністерства оборони.

Ми також співпрацюємо з Brave1 – це дуже корисна платформа: завдяки їхньому маркетплейсу та іншим інструментам ми отримуємо багато цінної інформації, зокрема щодо кодифікації та подальшого розвитку продукту, а команда Brave1 завжди готова допомогти.

Співпраця з Агенцією оборонних закупівель – це окрема історія: завдяки їй ми отримали значні контракти, які дали змогу компанії розвиватися. Проходження всіх цих етапів змусило нас дуже швидко "подорослішати". Робота з Агенцією передбачала участь у численних перевірках і аудитах з боку Державного гарантування якості та військового представництва – вони змусили нас доопрацювати процеси, яких раніше не було, і насамперед це стосувалося системи управління якістю.

Ми пройшли всі періодичні випробування виробу та усунули недоліки – як у документації, так і в самому виробі. Для молодої компанії це був швидкий, але дуже корисний етап дорослішання, який розпочався одразу після підписання контракту.

Хто сьогодні типовий замовник і як він вас знаходить?

Із замовниками все доволі просто:

• перша категорія – це Міністерство оборони через Агенцію оборонних закупівель. Вона формує для нас контракти на основі вимог Головного управління РЕБ;
• друга категорія – це окремі підрозділи, які звертаються до нас напряму, оскільки ми входимо до списку рекомендованих виробників Головного управління РЕБ;
• частина замовників – це ті, з ким ми співпрацювали ще у 2025 році: у них знову з'явилося фінансування, і вони повертаються до нас.

Торік прямих замовлень було більше, оскільки ми ще не пройшли кваліфікацію для роботи через Агенцію. Зараз ситуація змінилася: ті, хто торік працював із нами напряму, тепер отримують наші вироби через централізований розподіл Агенції оборонних закупівель за посередництва Головного управління РЕБ.

Що зараз найважче – не технологічно, а операційно? Де найбільше "горить"?

Найскладніший період був на початку 2026 року, коли ми почали працювати з Агенцією: ми були не готові до такого обсягу замовлень. Відтоді ми суттєво розширили виробництво й запровадили низку процесів, зокрема з обліку та масштабування, що дає змогу оперативно збільшувати кількість постачальників і резервних постачальників.

На початку року ми також отримали статус критично важливого підприємства, що дозволило швидше залучати більше персоналу. Наразі суттєвих операційних проблем немає. Із Міністерством оборони працювати складно, вимогливо, але правила там побудовані так, що загалом допомагають бізнесу. Зокрема, впровадження електронної системи документообігу суттєво спростило процеси та в рази скоротило обсяг паперової роботи.

Про популярні міфи щодо РЕБів

У мережі побутує думка, що більшість портативних РЕБ-пристроїв – це більше маркетинг, ніж реальний захист: ефект плацебо для оператора, але не реальна перешкода для дрона. Як ви відповісте на таку критику?

У соціальних мережах вистачає "експертів" – і що далі людина від фронту, то впевненіше вона розповідає, як військовим воювати і чим користуватися. Можу сказати, що наші вироби справді працюють: я спілкуюся з людьми, які їх замовляли і разом з якими ми їх розробляли. Якби вони не давали результату, до нас не поверталися б ні клієнти, ні окремі частини, ні Головне управління РЕБ.

Звісно, ідеального захисту не існує – тут як з вірусами й антивірусами: ми створюємо рішення, а завтра з'являється щось нове. Але проти Mavic 3 та подібних дронів наш засіб працює дуже ефективно. Щодо Mavic 4 – ми вже розробляємо нову модель, яка ефективно протидіє і Mavic 4, і всім попереднім поколінням.

Тож це не міф: бійці морської піхоти розповідали, що після встановлення нашого засобу на позиції дрони DJI Mavic просто перестали до них долітати.

Одне з найпоширеніших питань від людей, які вперше чують про VIK-2K, – чи безпечно носити РЕБ-пристрій на спині та, взагалі, перебувати поруч? Що відбувається з оператором, який проводить з ним години? Як ви це вимірювали і які нормативи застосовували?

Так, існують нормативи випромінювання, хоча саме випромінювання за своєю природою є потенційно шкідливим. Втім, є мінімальні засоби захисту та правила безпечного використання. Хто бачив наш VIK-2K у роботі, той знає: приблизно 90% часу пристрій використовується в положенні "з руки", антена спрямована односторонньо, тож випромінювання, яке повертається до оператора, не настільки потужне. Воно, безумовно, впливає на людину, але значно менше, ніж, наприклад, ударна хвиля і уламки від скидання боєприпасу на групу людей.

З іншого боку, пристрій не працює в режимі нон-стоп: підрозділ не носить увімкнений РЕБ постійно – його активують лише за наявності загрози. Це також мінімізує вплив на оператора: РЕБ, увімкнений постійно, — це вже не стільки захист, скільки демаскування, тож немає сенсу тримати його активним без потреби.