У небі над Києвом – унікальне оптичне явище: неймовірне фото

4 лютого 2023, 22:46
Читать новость на русском

Джерело:

Укрінформ

У Києві 4 лютого трапилося унікальне оптичне явище – місячне гало. Воно виникає внаслідок заломлення та відбиття світла в льодяних кристалах.

За народними прикметами, ореол навколо Місяця — "знак від Бога, що скоро прийде Його слава, і Зло на Землі буде покарано". Для завойовників гало вважалося особливо поганим знаком.

Цікаво В Києві знайшли загадкові підземні ходи, які ведуть до Софіївського собору: фото знахідок

Над Києвом можна побачити гало

Над Києвом станом на 22:30 можна спостерігати унікальне оптичне явище – місячне гало, яке виникає внаслідок заломлення та відбиття світла через кристалики льоду, що перебувають у хмарах на великій висоті. Вони діють як призма, яка дозволяє побачити у небі біле кільце.

Найчастіше гало спостерігають в перисто-шаруватих хмарах, рідше – за інших умов. Найпоширеніша його форма – світле слабко забарвлене коло навколо Сонця чи Місяця.

Гало можна спостерігати в будь-який час року, як вдень, так і вночі, а в холодну погоду – навіть навколо вуличних ліхтарів або ламп. Влітку таке теж трапляється, але вкрай рідко.


У небі над Києвом – місячне гало / Фото Укрінформ

Апарат Perseverance вперше побачив сонячне гало на Марсі:

Марсохід Perseverance уперше зафіксував сонячне гало на Червоній планеті. Це взагалі перший випадок реєстрації цього явища поза Землею. На думку вчених, його створюють шестикутні кристали водяного льоду мікрометрових розмірів в атмосфері Марсу.

Група планетологів на чолі з Марком Леммоном з Інституту космічних наук у Боулдері повідомила про перший випадок реєстрації сонячного гало на Марсі, що відбувся вранці 15 грудня 2021 року. Спостереження вели протягом 3,3 години за допомогою камер марсохода Perseverance, який працює в кратері Єзеро поблизу екватора планети.

Гало на Марсі має вигляд кола в межах 22 градусів від Сонця. Його спостерігали в холодну і хмарну погоду. Кристали льоду спочатку перебували на висотах 40 – 50 кілометрів і за час спостережень могли опуститися до висот у 3 – 12 кілометрів.