Кілька років в нас діє мораторій на перевірки бізнесу. Насправді він не захищав від силових "масок-шоу", які вже стали певним брендом українського бізнес-клімату. Але хоча б захищав від багатьох дрібніших "рибок-піраній", які пожирають приватну ініціативу.
Читайте також: Наслідки реформ: які проблеми створює відсутність Державної митної служби
Однак на початку року був опублікований так званий "список Гройсмана", де певним органам дозволено перевіряти бізнес вже зараз. Тут є і улюблена Держслужба з надзвичайних ситуацій (в народі відома як пожежники) і Дерспоживінспекція, а простіше захист прав споживачів.
Остання служба покликана контролювати безпеку продукції для людини та якість товарів. Підприємці скаржаться, що їх недобросовісні колеги продають зіпсований або неякісний товар по істотно нижчій ціні, що призводить до нечесної конкуренції і витісняє з ринку сумлінних продавців. І робиться це під "прикриттям" контролерів. А у випадку скарг з боку споживачів працівники інспекції попередять нечесного продавця про майбутню перевірку за невелику плату в кількасот гривень.
Ця схема працює роками на всіх рівнях – від великих торгівельних мереж до палаток на ринках. Насправді підприємці не бояться контролю, вони бояться його вибірковості, здійснення перевірок на "замовлення" конкурентів, нечистими на руку перевіряючими, які зруйнують іх бізнес.
Вже другий рік існують перевірки так званих інспекторів праці. З одного боку, справді, робота без офіційного оформлення з чорною зарплатою, є поганою і для такого працівника, адже він не захищений, не отримує трудовий стаж та право на гідну пенсію, і для держави, яка не отримує податки з заробітної плати. З іншого боку, уявімо, що у вас невеличкий магазин, де працюєте ви і ваша дружина, яка захворіла і ви раптово попросили свого родича її підмінити. Якщо в цей час прийде інспектор – то ви сплатите 96 тисяч гривень штрафу за неоформленого працівника, а якщо ви не допускаєте інспектора до перевірки, то повинні заплатити штраф 320 тисяч гривень. І вже є перші приклади таких страшних санкцій.
Читайте також: Авто на іноземних номерах в Україні: чому так сталося і хто проти дешевих машин
Пожежна безпека роками була годівницею інспекторів, які обходили офісні приміщення, склади, заклади харчування і повинні були перевіряти чи встановлена пожежна сигналізація, чи є плани евакуації, чи є справні вогнегасники, чи продумані заходи безпеки. Але їм завжди простіше було взяти хабаря і не морочити голову ні собі, ні бізнесу. Адже хабар можна брати на регулярній основі, а якщо підприємець приведе власну систему протипожежної безпеки до ладу, то на чому ж далі заробляти контролеру?
Питання починає цікавити центральну владу, лише коли стається трагедія з людськими смертями, як сталося в торговому центрі в Кемерово. Треба віддати належне великим київським торговим центрам: буквально в перші ж дні ТЦ DreamTown, Ocean Plaza та "Гулівер" разом з журналістами провели демонстрацію роботи своїх протипожежних систем.
Трагедія в одеському таборі
Тут наш український бізнес виявився швидшим за Уряд та показав відповідальну позицію. Бо лише через 3 дні прем’єр-міністр заявив про масові перевірки кінотеатрів, торгових центрів, шкіл та садочків. А через 2 тижні на засіданні Уряду Державна служба з надзвичайних ситуацій прозвітувала, що перевірено 4% запланованих об’єктів та виявлено понад 15 тисяч порушень, з яких більше 5 тисяч не усувались протягом тривалого часу. Серйозно? А чи не ваші ж працівники, які роками на цьому наживалися без жодної відповідальності це допустили?
Після трагедії в одеському таборі, де загинуло троє дітей, Уряд вже тоді ініціював перевірки. Держслужба з надзвичайних ситуацій провела іх у 32 тисячах шкіл, лікарень, таборів і навіть притягнула до адмінвідповідальності тисячі керівників таких закладів. Вже після трагедії в Одесі стало очевидним, що з протипожежними заходами в Україні біда.
Безумовно, перевірки задля безпеки споживачів повинні проводитись постійно, а не тільки тоді, як півень клюне. А от використовувати іх для отримання хабарів, як це часто в нас буває – неприпустимо. Висновки традиційні. Метою перевірки не може бути штраф в бюджет чи хабар в кишеню контролеру! Це становить небезпеку для всіх громадян. Перевірка має виявити недоліки та підказати підприємцю, як іх краще виправити заради нашої безпеки в офісах, торгових центрах, кінотеатрах, безпеки дітей в школах та садочках.
Читайте також: Для чого українська влада приймає закони, які лише посилюють тиск на бізнес
Якщо об’єкт має високий ступінь ризику – його перевіряють, надають рекомендації по усуненню порушень, а штраф виписують тільки якщо недоліки не усунено. При цьому самі контролери повинні нести відповідальність за результати перевірок разом з підприємцями, тоді і якість цих перевірок і результати усунення порушень будуть зовсім іншими.