Я зарікся, що звертатиму увагу на політику рівно у той момент, коли зміна роботи мені це дозволила. Кайфував і був щасливим, адже цей бруд проходить повз і карма моя чистіша.
Звернув увагу на зухвалість влади, коли таки вирішив проголосувати.
Прийшов на звичну дільницю, де мене чекав злий облом. Треба зробити відступ: у цьому місці люди з моєї адреси (молодь, середній вік і (!!!) пенсіонери) голосували вже сто років. А мені кажуть: вашу дільницю перенесли; питаю, куди; не знають. Заходжу на дільницю, яка є найближчою. Кажуть, а ваша за кілометр звідси. ОК, я молодий, пробіжусь. Пробігся, проголосував.
Вмикаємо логіку. Ми то пробіглись. А пенсіонери, яким і в магазин по булку хліба пробігтись важко, підуть? Непоганий такий процент відсіявся.
Найвеселіше було, коли уперше в житті пішла голосувати моя дуже хороша подруга. Це просто взагалі якийсь маразм. Голосують у цьому районі у приміщенні школи, яка розміщена у старому львівському будинку із високими стелями. Як розповідають її батьки, зазвичай вибори проводились на першому поверсі. Цьогоріч чомусь їх підняли аж на третій. Згадаємо про пенсіонерів?
Такі штуки були на багатьох дільницях, що не може не викликати чіткого розуміння, що влада використовує слабкість пенсіонерів і лінь маргіналів.
Другий нагин стався, коли хтось зі спостерігачів (навіть у Львові) намагався юридично довести представникам Партії регіонів, що вони неправі та ще й намагаються порушити закон.
Мого милого рудого друга вивели з дільниці і попередили, що скоро зима і бурульки можуть падати на голову. Він-то не з боязких і пояснив, що, де, як і чому.
А от спостерігачі від сміливої Тетяни Чорновіл казали буквально наступне: «Мені в комісії сказали, що ще в цьому селі жити маю». І спокійно на її очах фальсифікували результати.
Втретє український народ на цих виборах нагнули, коли цинічно спотворювали результати на окремих округах, де явно не проходили кандидати від влади.
Тут можна почитати Твіттер із хеш-тегом #223округ. Попри те, що навіть Радіо «Свобода» вело звідти пряму відео-трансляцію, члени комісії не боялись нагло і весело порушувати закон і робити геть абсурдні речі.
В кінці кінців на дільницю зайшли близько десятка міліціонерів (за законом може бути один і то на запрошення комісії) і відділили журналістів і активістів від комісії, яка (увага!) перераховувала бюлетені з коробок, з яких були перед цим якимсь містичним чином зірвані пломби. І ще кудись зникли невикористані і зіпсовані бюлетені.
Вчетверте (проте вже спроба нагину) нас намагались нагнути на мітингу біля ЦВК, коли бійці «Беркуту», як макаки почали стрибати навколо мітингувальників. Звісно, це була спроба залякати. Проте не вдалась. Але факт того, що бійців внутрішніх військ і спецпідрозділів у повній амуніції біля мітингувальників у Києві більше за самих українських громадян на цій площі, залишається фактом.
П’ятий нагин може статись, якщо лідери опозиції домовляться з Банковою про подальші дії. Тоді нагнуть дуже огидно, ницо і образливо. Адже зараз під ЦВК багато людей, яким геть наплювати на «Батьківщину», «Свободу» і УДАР.